14 квітня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/1685/21-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Магальської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Магальської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди.
Позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення 4 сесії 8 скликання сільської ради від 22 березня 2021 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в приватну власність земельної ділянки» в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2 га;
- зобов'язати Магальську сільську раду прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2 гектара в межах земельної ділянки без кадастровго номеру, що межує із земельною ділянкою кадастровий номер 7323086300:01:007:0108;
- стягнути з Магальської сільської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 200000,00 грн.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір” від 08 липня 2011 року №3674-VI.
Згідно зі статтею 1 Закону України “Про судовий збір” судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Розміри ставок судового збору встановлені статтею 4 Закону України «Про судовий збір». Зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270 гривень.
Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, зміст та характер заявлених вимог немайновий та майновий.
Так, позивач просить суд, зокрема:
- визнати протиправним та скасувати рішення 4 сесії 8 скликання сільської ради від 22 березня 2021 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в приватну власність земельної ділянки» в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2 га;
- зобов'язати Магальську сільську раду прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2 гектара в межах земельної ділянки без кадастровго номеру, що межує із земельною ділянкою кадастровий номер 7323086300:01:007:0108.
На переконання суду, вимога зобов'язального характеру є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування рішення, нерозривно пов'язана з нею.
Крім цього, позивач просить суд стягнути з Магальської сільської ради на його користь моральну шкоду в розмірі 200000,00 грн.
Дана вимога є вимогою майнового характеру, оскільки вирішення судом цього спору стосується зобов'язань відповідача, що виражені в грошовому еквіваленті, має очевидний економічний характер, а результат розгляду справи може призвести до зменшення активів відповідача.
Виходячи з наведеного, позовна заява фактично містить одну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру. За таких підстав судовий збір сплачується за кожну окремо.
Враховуючи викладене, при подачі позову до суду позивачу необхідно було сплатити судовий збір у таких розмірах:
- за одну вимогу немайнового характеру в розмірі 908,00 грн (2270*0,4);
- з одну вимогу майнового характеру в сумі 2000,00 грн (200000,00*1/100).
Отже, при подачі позову до суду позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 2908,00 грн (908,00 грн + 2000,00 грн).
Судовий збір повинен бути сплачений на наступні банківські реквізити: отримувач Чернівец.ГУК/Чернівецька ТГ/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); номер рахунку UA538999980313141206084024405; код класифікації доходів бюджету 22030101.
Поряд з цим позивач у поданій позовній заяві вказує про те, що він звільнений від сплати судового збору у зв'язку з наявністю у нього статусу учасника бойових дій.
Однак такі посилання суд вважає помилковими, виходячи з такого.
Пільги щодо сплати судового збору визначено статтею 5 Закону України “Про судовий збір”.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Згідно з указаною нормою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільнено учасників бойових дій лише у тих справах, які пов'язані із порушенням їхніх прав, тобто прав як учасника бойових дій.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них регулюються Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року №3551-XII (далі - Закон №3551-XII).
Частиною другою статті 4 Закону №3551-ХІІ встановлено, що до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені статтею 12 Закону №3551-XII.
Частиною другою статті 22 Закону №3551-XII передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб, з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII.
Зазначене відповідає правовій позиції, наведеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 (провадження №14-730цс19).
Водночас суд зауважує, що серед переліку пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначеного статтею 12 Закону №3551-XII, немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогою, подібною до тієї, з якою позивач звернувся у вказаній справі.
Як вбачається з матеріалів позову, за результатами розгляду клопотання позивача про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідачем 22 березня 2021 року прийнято рішення про відмову у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га.
Разом з цим, зі змісту вказаних матеріалів не вбачається того, що клопотання позивача про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та рішення, прийняте за результатами розгляду такого клопотання, яке є предметом даного спору, безпосередньо пов'язані з наявним у нього статусом учасника бойових дій.
На переконання суду, оскаржуване у цьому позові рішення не зачіпає порядку, обсягу соціальних гарантій позивача чи будь-яким іншим чином стосується його соціального і правового захисту як учасника бойових дій.
Вказане узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19 (провадження №11-795заі19).
Виходячи з наведеного, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання до суду даної позовної заяви у вказаному вище розмірі.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Магальської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали шляхом подання документа про сплату судового збору.
3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися не поданою і буде повернута особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лелюк