24 березня 2021 року Справа № 915/1349/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
при секретарі судового засідання Матвєєвої В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Одеського кабельного заводу “Одескабель” (Миколаївська дорога, 144, м. Одеса, 65102, ідентифікаційний код 30332681)
до відповідача: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” (промзона, м.Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001, ідентифікаційний код 20915546)
про: стягнення грошових коштів
Представники учасників справи: не з'явилися
На розгляді Господарського суду Миколаївської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Одеського кабельного заводу “Одескабель” (далі - ТОВ “ТД “Одескабель”) про стягнення з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” (далі - ВП “ЮУА ЕС”), з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, грошових коштів у загальній сумі 907075,73 грн., із яких: 872942,26 грн. - основний борг; 9516,50 грн. - 3 % річних, 24616,97 грн. - інфляційних втрат, з посиланням на неналежне виконання ВП “ЮУА ЕС” зобов'язань за укладеним з позивачем договором від 14.04.2020 № 53-123-01-20-06305 на постачання товару, а саме, зобов'язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставленого товару, внаслідок чого утворилася заборгованість у спірній сумі, на котру позивачем нараховано 3 % річних та інфляційних втрат у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Позивачем в позовній заяві зазначено попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, а саме понесені судові витрати у розмірі 13154,24 грн. судового збору та очікувана сума витрат на правову (правничу) допомогу адвоката у розмірі 10000,00 грн.
21.01.2021 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги б/н від 20.01.2021 (вх. №869/21), в якому сторона просить зобов'язати позивача надати відповідачу пакет документів, що підтверджує надання професійної правничої допомоги у даній справі та в частині стягнення (орієнтовних) витрат на професійну правничу допомогу з 10000,00 грн. зменшити до 1000,00 грн.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 04.03.2021 позов задоволено частково. Стягнуто з ВП “ЮУА ЕС” на користь ТОВ “ТД “Одескабель” заборгованість у розмірі 901151,42 грн., яка складається з: 872942,26 грн. - основного боргу, 8018,01 грн. - 3% річних, 20191,15 грн. - інфляційних витрат, а також 13517,28 грн. - судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
В судовому засіданні 04.03.2021 року до закінчення судових дебатів у справі представником позивача заявлено усну заяву в порядку ст. 129 ГПК України про намір подати докази на підтвердження розміру судових витрат після ухвалення рішення суду.
09.03.2021 на адресу суду від ТОВ “ТД “Одескабель” надійшла заява, сформована в системі “Електронний суд” 07.03.2021 (вх. № 3484/21), про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат та стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Ухвалою суду від 15.03.2021 розгляд вказаної заяви було призначено на 24.03.2021 об 11:30.
Сторони в судове засідання 24.03.2021 явку повноважних представників не забезпечили. Відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 5400143131064), що в силу приписів ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не є перешкодою для вирішення питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
Крім того, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі “Пономарьов проти України”.)
Розглянувши заяву позивача, суд зазначає наступне.
У відповідності до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 244 ГПК України).
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 1, 3, 6 ст. 126 ГПК України).
Відшкодування витрат позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій (п. 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”).
До матеріалів справи долучено документи, що підтверджують витрати позивача, пов'язані з оплатою послуг на професійну правничу допомогу, а також документи, що підтверджують представництво інтересів позивача адвокатом (адвокатським бюро), а саме:
1) ордер серії ВН №1016913, виданий адвокатським бюро “Семенов і партнери”, про надання представницьких функцій адвокату Семенову Вадиму Івановичу на представництво інтересів ТОВ “ТД “Одескабель”;
2) укладений між адвокатським бюро “Семенов і партнери” в особі учасника бюро Семенова Вадима Івановича та ТОВ “ТД “Одескабель”, як клієнтом, договір про надання правової (правничої) допомоги від 01.02.2020, згідно з умовами якого предметом цього договору є надання адвокатським бюро правової допомоги, розмір, порядок оплати якої та відшкодування витрат адвоката, пов'язаних з наданням правової допомоги, визначається сторонами окремо в додатковій угоді до даного договору;
3) укладену між адвокатським бюро “Семенов і партнери” в особі учасника бюро Семенова Вадима Івановича та ТОВ “ТД “Одескабель”, як клієнтом, додаткову угоду від 15.10.2020 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.02.2020, згідно з умовами якої сторони домовились встановити за виконання адвокатом доручення від 15.10.2020 (стягнення заборгованості та штрафних санкцій з ДП “НАЕК“ Енергоатом” в особі ВП “Южно-Українська АЕС” в рамках договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.02.2020) розмір гонорару: 5000,00 грн. - підготовка позову та здійснення представництва в суді першої інстанції; 5000,00 грн. в суді апеляційної інстанції; 5000,00 грн. в суді касаційної інстанції;
4) доручення від 15.10.2020 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.02.2020, яким ТОВ “ТД “Одескабель” доручає адвокату адвокатського бюро “Семенов і партнери” Семенову Вадиму Івановичу відповідно до укладеного договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.02.2020 проаналізувати та подати позов про стягнення заборгованості та штрафних санкцій з ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Южно-Українська АЕС”, яка виникла на підставі договору № 53-123-01-20-06305 від 14.04.2020, забезпечити представництво в судових засіданнях, а також здійснити інші дії для виконання даного доручення;
5) звіт учасника адвокатського бюро “Семенов і партнери” Семенова В.І. про використаний час для надання правової допомоги за договором від 01.02.2020 у справі №915/1349/20, згідно якого адвокатом використано час на:
- вивчення та аналіз матеріалів, підготовку, складання та подання позовної заяви - 16 годин;
- складання та подання відповіді на відзив - 8 годин;
- складання та подання заяви про збільшення розміру позовних вимог - 8 годин;
- складання та подання заяви про забезпечення позову - 2 години;
- підготовку та подання клопотань про проведення засідань в режимі відеоконференції - 2 години;
- участь в судових засіданнях 23.12.2020, 21.01.2021, 22.02.2021, 04.03.2021;
6) рахунок до сплати від 18.02.2021 на суму 5000,00 грн.;
7) копію платіжного доручення АБ “Південний” № 2293 від 18.02.2021 на суму 5000,00 грн.;
8) копію платіжного доручення АТ КБ “Приватбанк” № 2293 від 18.02.2021 на суму 5000,00 грн.
Як вказано вище, 21.01.2021 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги б/н від 20.01.2021 (вх. №869/21).
Вказане клопотання мотивовано тим, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн. не підтверджені документально та не співмірні зі складністю даної справи, а саме:
- вартість адвокатських послуг про надання правничої допомоги має неспівмірний розмір з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних адвокатом робіт, так як наявна мінімальна кількість підготовлених та поданих до суду документів;
- проведено мінімум аналітичної роботи адвокатом;
- витрати на правничу допомогу не співмірні зі складністю справи, ціною позову та ін.;
- заявлена сума у розмірі 10000,00 грн. на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям реальності та розумності.
Крім того, відповідач зазначає у клопотанні про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги, оскільки не зрозуміло якими критеріями керувався адвокат під час складання орієнтованої вартості правової допомоги; яка дійсна вартість години роботи адвоката та з чого складається ця вартість.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Статтею 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до п. 4 ст. 1, ч. 3 та 5 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4-6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 5-8 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (постанова палати КЦС ВС від 03.05.2018 року по справі № 372/1010/16-ц).
За висновками об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України) (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2021 по справі № 925/1137/19).
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Враховуючи статтю 28 Правил адвокатської етики (затверджені звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017) необхідно дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17, від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18 та від 13.10.2020 у справі № 922/3706/16).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (додаткова постанова КГС ВС від 01.11.2018 № 911/3650/17; постанова КГС ВС від 26.03.2019 № 904/1798/18).
Заперечуючи щодо суми правової допомоги в розмірі 10000,00 грн., зазначеної в попередньому (орієнтованому) розрахунку в позовній заяві, відповідач посилається на неспівмірність вказаних витрат, їх невідповідність критеріям реальності і розумності та відсутністю інформації щодо вартості години роботи адвоката.
Суд зазначає, що позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., який вдвічі менший ніж зазначений позивачем в попередньому (орієнтованому) розрахунку судових витрат, та положеннями ГПК України не передбачено обов'язок адвоката подавати докази на обґрунтування часу, витраченого на вчинення відповідних дій.
Крім того, суд зазначає, що відповідачем до клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката не подано жодного доказу на підтвердження обставин, викладених у клопотанні.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу по пункту 2 звіту про використаний час для надання правової допомоги за договором від 01.02.2020 у справі № 915/1349/20 "Складання та подання відповіді на відзив - 8 годин.", то в цій частині відшкодування судом відмовлено, оскільки адвокатом у справі не було подано до суду відповіді на відзив.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, суд, виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, вважає за можливе зменшити розмір судових витрат на правову допомогу, з урахуванням неподаної до суду відповіді на відзив, до 4500,00 грн.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог витрати на професійну правничу допомогу відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача в розмірі 4470,61 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
Відповідно до ч. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 244 ГПК України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Враховуючи, що 26.03.2021 року головуючий суддя у даній справі Адаховська В.С. перебувала на навчанні та у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю в період з 29.03.2021 року по 02.04.2021 року, повний текст додаткового рішення суду складено та підписано 09.04.2021.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 233, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Одеського кабельного заводу “Одескабель” б/н від 07.03.2021 (вх. № 3484/21) про ухвалення додаткового рішення у справі № 915/1349/20 - задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” (промзона, м.Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001, ідентифікаційний код 20915546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Одеського кабельного заводу “Одескабель” (Миколаївська дорога, 144, м. Одеса, 65102, ідентифікаційний код 30332681) 4470,61 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
3. В решті вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Додаткове рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 09.04.2021.
Суддя В.С. Адаховська