ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
12 квітня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/2286/18
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Філінюка І.Г.
суддів Богатиря К.В., Поліщук Л.В.
секретар судового засідання Чеголя Є.О.
за участю:
За допомогою власних технічних засобів та системи відеоконференцзв'язку за допомогою комплексу «EasyCon» з'явився представник АТ «НАК «Нафтогаз України» - адвокат Пронюк В.Я., довіреність №14-340 від 22.12.2020
Представник Комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 08.02.2021
по справі №916/2286/18
за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
до Комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго»
про стягнення
суддя суду першої інстанції - Шаратов Ю.А.
місце ухвалення рішення: м. Одеса, Господарський суд Одеської області
Повний текст рішення складено 29.01.2021
Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Комунального підприємства «Теплові мережі «Ізмаїлтеплокомуненерго» про стягнення заборгованості за Договором постачання природного газу від 20.10.2017 № 8018/1718-ТЕ-23 у розмірі 8 436 671,25 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.01.2021 ухваленим у справі № 916/2286/18 в задоволенні позову відмовлено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» витрати на сплату судового збору в розмірі 120 408,44 грн. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на користь Комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» витрати на сплату судового збору в розмірі 3 397,39 грн. та судові витрати в розмірі 24 996,41 грн.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на користь Комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2 881,50 грн.
01.02.2021 на адресу Господарського суду Одеської області надійшла заява Комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» від 25.01.2021 № 157 (вх. № 2-120/21 від 26.12.2019) про ухвалення додаткового рішення в якому просить суд провести розподіл судових витрат з урахуванням доказів понесених КП «ТМ ІТКЕ» судових витрат, пов'язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, а саме: направлення поштової кореспонденції стороні та суду першої інстанції, та судових витрат на професійну (правничу) допомогу у розмірі 13 500,00 грн.
02.02.2021 на адресу суду надійшли заперечення АТ «НАК «Нафтогаз України» на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 916/2286/18 (вх. № 2956/21) в яких просило суд ухвалити рішення у справі № 916/2286/18, яким у задоволенні заяви відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовити у повному обсязі.
Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 08.02.2021 стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на користь Комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» 6 855,71 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Судом першої інстанції здійснено розподіл витрат на професійну правничу допомогу у пропорції розподілу судових витрат визначеній у рішенні суду від 19.01.2021 (49,47% на відповідача та 50,53 % на позивача).
Не погоджуючись з вказаним додатковим рішенням, Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулась до Південно - західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 08.02.2021 у справі №916/2286/18, в задоволенні вимог відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 855,71 грн.
Узагальнені доводи апеляційної скарги:
Скаржник зазначає, що відповідач у заяві стосовно розподілу понесених ним судових витрат, не наведено відповідного обґрунтування із посиланням на конкретну норму ст.129 ГПК України, на підставі якої витрати Відповідача на професійну правничу допомог покладаються на Позивача та не наведено відповідних мотивів їх застосування.
Скаржник посилається на позицію Південно - західного апеляційного суду викладену у постанові від 21.05.2019 у даній справі, відповідно до якої суд апеляційної інстанції зазначив, що у даному випадку витрати КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» на професійну правничу допомогу. та витрати з направлення поштової кореспонденції у сумі 135,34 грн. слід покласти на відповідача, оскільки спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача - нездійснення розрахунків за основним боргом за Договором від 20.01.2017р. у повному обсязі до подання позовної заяви АТ «НАК «Нафтогаз України».
Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 08.02.2021 у справі № 916/2286/18.
Призначити справу № 916/2286/18 до розгляду на 12.04.2021 о 15:30 год.
У судовому засіданні 12.04.2021 представник Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.
Представник Комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Предметом апеляційного оскарження у справі №916/2286/18 є додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 08.02.2021 про здійснення розподілу судових витрат на правову допомогу.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу )
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частинами третьою-п'ятою статті 126 зазначеного Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
За змістом статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Так, колегією суддів встановлено, що 04.02.2020 між Комунальним підприємством «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» та адвокатом Прокопишин Н.Ю. укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги.
Як випливає зі змісту Звіту про надання правової (правничої) допомоги у справі № 916/2286/18 від 20.01.2021, а також Акту прийняття-передачі наданої правової (правничої) допомоги у справі № 916/2286/18 від 21.01.2021, адвокатом Прокопишин Н.Ю. було надано правову допомогу вартість якої становить 13 500,00 грн. Вказану суму було сплачено відповідачем платіжним дорученням від 22.01.2021 № 31.
Крім того, відповідачем надано копію фіскального чеку від 18.02.2020 на 44,60 грн., накладної № 6860411892370 та опису вкладення до цінного листа, копію фіскального чеку від 09.07.2020 на суму 23,00 грн. та опису вкладення до цінного листа на підтвердження оплати відправлення поштової кореспонденції у зв'язку із розглядом справи.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Колегія суддів відзначає, що критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.
Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З огляду на викладене, вирішуючи чи є розмір витрат скаржника на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним при розгляді даної справи, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що враховуючи, особливості предмету спору, ціну позову, складність справи, значення розгляду справи для сторін, а також час витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), та вважає за можливе здійснити розподіл витрат на професійну правничу допомогу у пропорції розподілу судових витрат визначеній у рішенні суду від 19.01.2021 з урахуванням рішення господарського суду від 13.02.2019 (49,47% на відповідача та 50,53 % на позивача).
У зв'язку з чим заява відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, стягненню з позивача підлягають витрати у сумі 6 855,71 грн. (13 567,60 * 50,53 % = 6 855,71).
Колегією суддів не приймаються доводи апеляційної скарги, що відповідач у заяві стосовно розподілу понесених ним судових витрат, не наведено відповідного обґрунтування із посиланням на конкретну норму статті 129 ГПК України, на підставі якої витрати Відповідача на професійну правничу допомог покладаються на Позивача, оскільки відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на це, вирішуючи питання про стягнення судових витрат за надання правової допомоги, з урахуванням критеріїв пропорційності задоволення вимог скаржника, розумності і реальності таких витрат, їх співмірності зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), з урахуванням наданих стороною доказів на підтвердження таких витрат, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з 13 567,60 грн.грн. до 6 855,71 грн.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 08.02.2021 є законним та обґрунтованим, оскільки його винесено в результаті повного з'ясування обставин, що мають значення для справи та правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 08.02.2021 по справі №916/2286/18 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 14.04.2021.
Головуючий суддя Філінюк І.Г.
Суддя Богатир К.В.
Суддя Поліщук Л.В.