"01" квітня 2021 р. Справа №926/2987-б/20
м.Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого - судді Матущака О.І.
суддів: Бонк Т.Б.
Якімець Г.Г.
за участю представників сторін від:
апелянта: Калмикова С.С.
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Чернівецького обласного управління АТ "Ощадбанк", м.Чернівці №122.20-12/66 від 21.01.2021
на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 05.01.2021, повний текст 06.01.2021 (суддя А.А. Бутирський)
у справі №926/2987-б/20
за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , м.Сторожинець Чернівецької області
про неплатоспроможність
Фактичні обставини справи та суть спору.
До Господарського суду Чернівецької області 07.12.2020 надійшла заява ОСОБА_1 , м. Сторожинець, Чернівецької області про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 05.01.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 , м. Сторожинець, Чернівецької області та ухвалено здійснити всі дії, пов'язані з відкриттям провадження.
Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.
АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк», м.Чернівці подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження у справі. Апелянт покликається на те, що ОСОБА_1 не є боржником у кредитному зобов'язанні перед АТ «Ощадбанк», оскільки згідно договору кредитної лінії №2126 від 04.06.2008 був укладений між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_3 , згідно якого ОСОБА_3 були передані кошти в сумі 32 тис. Євро зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 16% річних, остаточним терміном погашення кредиту є 03.06.2018. Для забезпечення виконання кредитних зобов'язань банком був укладений іпотечний договір з майновим поручителем ОСОБА_4 , згідно з яким предметом договору іпотеки є чотирьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 87,10 кв. Згідно умов розділу «Терміни та їх тлумачення, право іпотеки - безумовне та безспірне право іпотекодержателя у разі невиконання зобов'язання в цілому, або в тій чи іншій його частині в строк, обумовлений кредитним договором, задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки в порядку, встановленому іпотечним договором, переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця. Апелянт стверджує, що ототожнення боржника та майнового поручителя є неправомірним та ОСОБА_1 не є боржником у відповідному зобов'язанні, вона відповідає перед банком лише власним нерухомим майном, а Банк має право задовольнити свої вимоги лише за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки.
Також зазначає, що в силу п.3 ст. 116 Кодексу до заяви додаються відповідні документи, однак заявником надано недостовірну інформацію про кредитора - апелянта, оскільки заявник є поручителем, а відтак у неї не виникає прямого зобов'язання перед кредитором - банком.
Заявником подано відзив на апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Свої заперечення обґрунтовує тим, що з огляду на ст. 554 Цивільного кодексу України безпідставними є твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 не може вважатися боржником в розумінні визначення, передбаченого ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства.
Оцінка суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
З 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.
Відтак до спірних правовідносин належить застосовувати Кодекс України з процедур банкрутства (надалі КзПБ).
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом
Відповідно до ст.ст.113,115 КзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.
Відповідно до ч.ч.1, 3, 4 ст. 119 КзПБ у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви.
За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) боржник виконав зобов'язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду; 3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю; 4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років.
Як встановлено місцевим господарським судом, 25.01.2013 зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 . Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини ОСОБА_2 змінено на ОСОБА_2 .
Так, ОСОБА_2 , як фізична особа звернулася до Господарського суду Чернівецької області про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. В обґрунтування заяви заявник зазначає, що у неї відсутні фінансові можливості погашати заборгованість у розмірі 516 692,80 грн.
На підтвердження своїх посилань, заявником надано суду копію рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 03.12.2013 у справі № 723/1964/13-ц, яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" 49660 Євро, 57 євроцентів, що еквівалентно станом на 03.07.2013 516692,80 грн. Також даним рішенням у рахунок погашення заборгованості у сумі 49660 Євро, 57 євроцентів, що еквівалентно станом на 03.07.2013 516692,80 грн. звернуто стягнення на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 і належить на праві власності ОСОБА_4 , шляхом продажу вказаної квартири на прилюдних торгах, визначивши початкову ціну на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій.
Як встановлено місцевим господарським судом, згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 з 02.01.2020 ОСОБА_2 переведено на посаду лікаря з гігієни харчування відділення організації епідеміологічного нагляду та профілактики інфекційних захворювань Чернівецької міської філії Державної установи "Чернівецький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України".
Згідно довідок про доходи від 03.03.2020, сукупний дохід боржника за 2017 рік становить 66292,71 грн., за 2018 рік - 81567,76 грн., за 2019 рік - 82896,12 грн.
ОСОБА_2 не є фізичною особою - підприємцем, про що свідчить інформація з безкоштовного запиту з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 04.08.2020.
Відповідно до довідки АТ "Комерційний банк "Приватбанк" станом на 30.06.2020 залишок грошових коштів на поточному рахунку складає 68,45 грн., а на картці для виплат (цільові надходження) знаходиться 1101,76 грн.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна квартира АДРЕСА_1 і належить боржнику, перебуває під арештом згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (серія та номер: АА № 645388 від 06.08.2010 р.), виданої ВДВС Сторожинецького РУЮ.
Як вбачається з декларації про майновий стан боржника за 2017-2020 роки членами сім'ї боржника є: чоловік - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , син - ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька - ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на праві власності боржника перебуває квартира АДРЕСА_1 .
Згідно довідки МВС серії ААА № 0927742, громадянка України ОСОБА_2 станом на 07.08.2020 до кримінальної відповідальності не притягувалася, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.
Щодо пропозицій по реструктуризації боргів, заявник зазначає, що на погашення боргів може сплачувати впродовж 10 років суму в розмірі 262680,00 грн. (по 2189,00 грн. щомісяця).
З огляду на вищевикладене, судом першої інстанції досліджено, а судом апеляційної інстанції перевірено подані заявником документи, список кредиторів, судових рішень, на підставі чого, судом не було встановлено підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність перелічених у ч. 4 ст. 119 КзПБ.
Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 .
Щодо покликань скаржника на те, що ототожнювати боржника та майнового поручителя є неправомірним, оскільки ОСОБА_1 не є боржником у відповідному зобов'язанні, то суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Відповідно до ст.ст. 553, 554 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
З аналізу вищевикладених норм законодавства випливає, що поручитель відповідає за зобов'язаннями боржника у випадку невиконання такого божником. А отже, враховуючи те, що рішенням суду підтверджується невиконання боржником свого зобов'язання щодо сплати коштів перед кредитором - Банком, то поручитель - у даному разі ОСОБА_1 відповідає за таким зобов'язаннями у повному обсязі.
У зв'язку з цим, рішенням Чернівецької області від 03.12.2013 у справі № 723/1964/13-ц звернуто стягнення на майно, яке було передано поручителем у іпотеку Банку у забезпечення виконання зобов'язання. Предметом іпотеки є квартира ОСОБА_1 .
А отже, заявник - ОСОБА_1 є поручителем у розмінні іпотечного договору та кредитного зобов'язання, водночас, враховуючи наявність рішення суду, яке набрало законної сили, та яким звернуто стягнення на її майно, є боржником перед Банком за цими зобов'язаннями.
Також безпідставними є твердження апелянта про те, що заявник є поручителем, а відтак у неї не виникає прямого зобов'язання перед кредитором - банком, з огляду те, що в силу вищезазначених норм законодавства боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, а тому, поручитель відповідає перед банком за усіма зобов'язаннями, які невиконані боржником.
Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, ухвала місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Судові витрати.
З огляду на залишення апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 74, 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281- 284 ГПК України,
Західний апеляційний господарський суд, -
1. Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 05.01.2021 у справі №926/2987-б/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк», м.Чернівці - без задоволення.
2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок оскарження постанови у справах про банкрутство передбачено ГПК України з урахуванням особливостей Кодексу України з процедур банкрутства.
Справу повернути до місцевого господарського суду.
Повний текст підписано 09.04.2021
Головуючий суддя О.І. Матущак
Судді Т.Б. Бонк
Г.Г. Якімець