"09" квітня 2021 р. Справа № 914/1661/20
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого - судді Матущака О.І.
суддів: Бонк Т.Б.
Зварич О.В.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м. Львів б/н від 15.03.2021
(як особи, яка не була залучена до участі у справі)
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.09.2020, повний текст - 24.09.2020 (суддя Цікало А. І.) про відкриття провадження
у справі №914/1661/20
за заявою боржника Товариства з додатковою відповідальністю "Львівбудкомплектація", с. Муроване, Пустомитівський район, Львівська область
про визнання банкрутом
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.03.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м. Львів б/н від 15.03.2021 на ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.09.2020 у справі №914/1661/20 залишено без руху. Зобов'язано апелянта усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки.
06.04.2021 на адресу суду від апелянта надійшло клопотання б/н від 26.01.2021 про усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги. Долучено квитанцію №ПН1216147 від 30.03.2021 як доказ сплати судового збору у розмірі 32 955, 00 грн.
Водночас скаржником подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій покликається на те, що копія оскаржуваної ухвали на її адресу не надсилалася, оскільки суд, всупереч вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, не залучив її до участі у справі як забезпеченого кредитора, однак повинен був, враховуючи те, що ОСОБА_1 є забезпеченим кредитором на підставі іпотечного договору, укладеного 16.06.2016 між ОСОБА_1 та ТОВ "Львівбудкомплектація". Скаржник зазначає, що про мотиви ухвали скаржнику стало відомо лише 09.03.2021 при ознайомленні з матеріалами справи під час розгляду заяви ОСОБА_1 про вимоги забепеченого кредитора та внесення до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом іпотеки. Апеляційну скаргу подано 15.03.2021.
29.03.2021 на адресу суду від боржника надійшли заперечення проти задоволення заяви апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження. Свої заперечення обґрунтовує тим, що представникам апелянта було відомо про існування оскаржуваної ухвали, оскільки такі приймали участь в судових засіданнях при розгляді справи. Покликається на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 26.11.2020, якою закрито провадження у справі №450/1663/20 за позовом ОСОБА_1 до ТДВ "Львівбудкомплектація", оскільки спір підлягає розгляду Господарським судом Львівської області в межах справи №914/1661/20 про банкрутство ТОВ "Львівбудкомплектація".
Розглянувши подану заяву, враховуючи заперечення боржника, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, частини 2 статті 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом його прав.
Реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм.
Так, згідно частин 1, 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження,
Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Щодо покликання боржника на те, що апелянт знала про існування справи №914/1661/20 про банкрутство ТДВ "Львівбудкомплектація", то таке оцінюється судом критично, з огляду на таке.
Так, в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт не заперечує, що їй було відомо про відкрите провадження у справі про банкрутство. Однак зазначає, що з огляду на те, що судом першої інстанції її не було залучено до участі у справі як забезпеченого кредитора, та, як наслідок, не надано можливості ознайомитися з матеріалами справи, оскільки вона не є учасником у справі про банкрутство, апелянту було невідомо про зміст оскаржуваної ухвали, та що саме стягнення за іпотечним договором, стороною якого є ОСОБА_1 , є підставою, вказаною у заяві про вікриття провадження про неплатоспроможність. З огляду на зазначене, скаржник була позбавлена можливості подати обґрунтовану апеляційну скаргу на ухвалу суду від 22.09.2020.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Необхідно зазначити, що важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі "Bellet v. France" ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".
Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
Суд апеляційної інстанції також враховує таке.
Відповідно до ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкруства розпорядник майна зобов'язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.
На виконання вищезазначеної норми Закону ОСОБА_1 09.12.2020 звернулася з відповідною заявою до розпорядника майна та надіслала таку для відома господарському суду першої інстанції (а.с.63, том 5).
Однак, всупереч вимог Закону, розпорядник майна не повідомив господарський суд про наявність забепеченого кредитора та необхідність внесення його до реєстру майна боржника.
Отже, враховуючи те, що скаржник не була залучена до участі у справі про неплатоспроможність ТОВ "Львівбудкомплектація" як забезпечений кредитор у порядку ч.8 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, а також те, що апелянт не була обізнаною із мотивами заяви про відкриття провадження про неплатоспроможність, у якій боржник зазначає про вимоги ОСОБА_1 та їх суперечність вимогам Закону, її копію не отримувала, а можливості ознайомитися із матеріалами справи була позбавлена судом, у зв'язку з чим не скористалася правом процесуального захисту в судовому процесі, а також відсутність відомостей про обізнаність скаржника з мотивами ухвали суду в порядку ст. 242 ГПК України, суд апеляційної інстанції визнає причини пропуску строку для подання апеляційної скарги поважними і вважає за доцільне задовольнити клопотання скаржника та поновити пропущений строк на оскарження ухвали місцевого господарського суду.
Судом встановлено, що апеляційна скарга подана за формою та змістом, які визначені статтею 258 ГПК України.
Враховуючи вищенаведене, суд визнав достатніми подані матеріали для відкриття апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст. 119, 234, 256, 262 ГПК України, суд, -
1. Поновити строк на апеляційне оскарження.
2. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , м. Львів б/н від 15.03.2021 на ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.09.2020 у справі №914/1661/20.
3. Учасникам у справі подати суду обґрунтовані відзиви на апеляційну скаргу не пізніше 22.04.2021. До відзиву додати докази надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів учасникам у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий (суддя-доповідач) О.І. Матущак
Судді Т.Б. Бонк
О.В. Зварич