Справа № 199/1160/21
(2-о/199/57/21)
06.04.2021 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська
у складі головуючого судді Якименко Л.Г.
за участю секретаря Маляренко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпрі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Четверта Дніпровська державна нотаріальна контора, Дніпровське міжміське бюро технічної інвентаризації та Дніпровська міська рада, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та факту, який має юридичне значення, -
У провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Четверта Дніпровська державна нотаріальна контора, Дніпровське міжміське бюро технічної інвентаризації та Дніпровська міська рада, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та факту, який має юридичне значення.
В обґрунтуванні вимог заявниця зазначила, що 24 квітня 1981 року, виконкомом Дніпропетровською міською радою народних депутатів на ім'я ОСОБА_2 видано ордер №241 на право заняття двокімнатної квартири, житлова площа - 27,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .
29.07.1986 року на вказану квартиру Четвертою Дніпровською державною нотаріальною конторою видано свідоцтво на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_3 за реєстром №1-2489 та зареєстровано в БТІ м.Дніпропетровська в реєстраційній книзі №ХV за №57 від 08.10.1992 року. При оформленні cвідоцтва про право на спадщину за законом допущено помилку в адресі нерухомого майна та вказано адресу: АДРЕСА_2 (без урахування номеру корпусу), замість АДРЕСА_1 .
Відповідно до договору дарування від 15.06.1996 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сидоровим І.Ф., реєстровий №1-1365, квартира АДРЕСА_3 , яка складається з: 1- коридор, 2-комора, 3-ванна, 4-туалет, 5-кухня, 6-7 житлові кімнати, належить ОСОБА_4 , зареєстровано у БТІ м.Дніпропетровськ за реєстровим номером №3 та зроблена запис в реєстрову книгу - XXVI від 10 вересня 1996 року.
На час оформлення вказаного договору дарування від 15.06.1996 року заявник не звернула увагу на правильність написання адреси нерухомого майна, вказана помилка перешкоджає ОСОБА_1 у повній мірі розпоряджатися майном.
Посилаючись на вказані обставини, заявниця просила суд встановити факт належності ОСОБА_1 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить їй на підставі договору дарування від 15.06.1996 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сидоровим І.Ф. за реєстром №1-1365, зареєстровано в БТІ м.Дніпропетровськ за реєстровим №3, та зроблено запис в реєстрову книгу - XXVI від 10 вересня 1996 року на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (загальною площею 42,3 кв.м, житловою площею 27,2 кв.м та складається з: 1-коридор, 2-комора, 3-ванна, 4-туалет, 5-кухня, 6-7 житлові кімнати).
Представник заінтересованої особи Дніпровської міської ради Пренко А.В. надала до суду письмові пояснення та заперечувала проти задоволення заяви, оскільки спір виник з приводу права власності на нерухоме майно, тому заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.
У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явилася, надала до суду заяву, якою просила проводити судове засідання за її відсутності. Вимоги вказані у заяві підтримала.
Представники заінтересованих осіб у судове засідання не з'явилися.
Судом встановлено, що на розгляді в Амур-Нижньодніпровському районному суді м.Дніпропетровська перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Четверта Дніпровська державна нотаріальна контора, Дніпровське міжміське бюро технічної інвентаризації та Дніпровська міська рада, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та факту, який має юридичне значення.
В обґрунтуванні вимог заявниця зазначила, що 24 квітня 1981 року, виконкомом Дніпропетровською міською радою народних депутатів на ім'я ОСОБА_2 видано ордер №241 на право заняття двокімнатної квартири, житлова площа - 27,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .
29.07.1986 року на вказану квартиру Четвертою Дніпровською державною нотаріальною конторою видано свідоцтво на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_3 , за реєстром №1-2489, та зареєстровано в БТІ м.Дніпропетровська у реєстраційній книзі №ХV за №57 від 08.10.1992 року. При оформленні cвідоцтва про право на спадщину за законом допущено помилку в адресі нерухомого майна та вказано адресу: АДРЕСА_2 (без урахування номеру корпусу), замість АДРЕСА_1 .
Відповідно до договору дарування від 15.06.1996 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сидоровим І.Ф., реєстровий №1-1365, квартира АДРЕСА_3 , яка складається з: 1- коридор, 2-комора, 3-ванна, 4-туалет, 5-кухня, 6-7 житлові кімнати належить ОСОБА_4 та зареєстровано у БТІ м.Дніпропетровська, за реєстровим номером №3, і зроблений запис в реєстрову книгу - XXVI від 10 вересня 1996 року.
Відповідно до п.4 ст.315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Таким чином, зважаючи на те, що в ході розгляду справи було встановлено, що спір виник з приводу права власності на нерухоме майно, тому суд вважає залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Четверта Дніпровська державна нотаріальна контора, Дніпровське міжміське бюро технічної інвентаризації та Дніпровська міська рада, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та факту, який має юридичне значення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.4 ст.315 ЦПК України, суд, -
Залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Четверта Дніпровська державна нотаріальна контора, Дніпровське міжміське бюро технічної інвентаризації та Дніпровська міська рада, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та факту, який має юридичне значення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя