Справа № 278/1846/20
01 квітня 2021 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Безпалько В. В., розглянувши цивільну справу за правилами загального провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій зазначив, що відповідач неправомірними діями завдав ушкодження його здоров'ю, у зв'язку з чим позивач здійснював витрати на проходження лікувальних процедур та купівлю ліків, а також зазнав моральної шкоди.
У зв'язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 2030,34 грн матеріальної шкоди та 30000,00 грн моральної шкоди.
Представник відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що його вина в вчиненні правопорушення стосовно позивача не встановлена жодним судовим рішенням, отже позивач має довести обставини, на які він покликається як на підставу своїх вимог. Однак, позивач жодних доказів на підтвердження неправомірності дій відповідача не надав. У зв'язку з наведеним, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову (а.с. 29-36).
Позивач подав відповідь на відзив, якою підтримав свої доводи, викладені у відзиві, та додатково зазначив про недоведеність зазнання позивачем моральної шкоди (а.с. 88-95).
У засідання з'явився представник відповідача, який просив відмовити в задоволенні позову.
Представник позивача подав заяву про проведення розгляду справи за його відсутності та за відсутності позивача (а.с. 87).
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
З обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 № 12017060170000099 від 02 лютого 2017 року вбачається, що відповідач обвинувачувався у тому, що він 01.02.2017 близько 20 години, перебуваючи разом із потерпілим ОСОБА_1 поблизу кафе «Пікнік» на території стихійного ринку Вінницької об'їзної дороги біля с. Глибочиця, Житомирського району, під час конфлікту із потерпілим, умисно заподіяв останньому легкі тілесні ушкодження у вигляді синців на волосистій частині голови, грудній клітині, саден по задній поверхні обох ліктьових суглобів, а також струсу головного мозку, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Такі дії ОСОБА_2 були кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України як заподіяння потерпілому умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я (а.с. 14-15).
02 лютого 2017 року поступив до КУ “Центральна районна лікарня” зі скаргами на головний біль, нудоту, біль у правій частині грудної клітки та загальну слабкість та отримав лікувальні рекомендації (а.с. 9).
З наданих позивачем доказів вбачається, що за період з 02 лютого 2017 року по 07 лютого 2017 року останній витратив у медичному кабінеті та аптечних пунктах 2030,34 грн (а.с. 10-11).
Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо (ч. 1 ст. 1195 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Ухвалою суду Житомирського районного суду Житомирської області від 09 липня 2020 року у справі № 278/21476/18 ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження відносно останнього закрито (а.с. 7-9).
Однак, суд зауважує, що така обставина як закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини відповідача у завданні шкоди позивачу.
Крім того, за змістом ч. 6 ст. 82 ЦПК України ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої постановлена ухвала в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З огляду на наведене, суд на підставі зібраних доказів дійшов висновку про доведеність завдання відповідачем позивачу шкоди ушкодженням його здоров'я, у зв'язку з чим суд вважає за потрібне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати, викликані необхідністю здійснення медичного обстеження та придбанням ліків за рекомендаціями лікарів.
На підставі наданих позивачем доказів на підтвердження пронесення ним витрат (а.с. 9-10) суд вважає за потрібне стягнути з відповідача на його користь 1970,86 грн матеріальної шкоди.
У стягненні з відповідача 59,48 грн за придбання позивачем засобу “РАПТЕН ГЕЛЬ 1 %” суд вважає за потрібне відмовити, оскільки його застосування не входило до наданих позивачу лікарських рекомендацій, викладених у епікризі під час його звернення до лікарні (а.с. 9).
Стосовно стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів (п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів (ч. 1 ст. 1168 ЦК України).
З огляду на наведене, суд вважає доведеним зазнання позивачем моральної шкоди внаслідок протиправного діяння відповідача, яка полягає у фізичному болю та душевних стражданнях, яких останній зазнав, у зв'язку з чим вважає за потрібне стягнути з відповідача на користь 2000,00 грн моральної шкоди.
Також суд на підставі ст. 141 ЦПК України вважає за потрібне стягнути з відповідача на користь позивача 840,80 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-83, 89, 141 ЦПК України, ст.ст. 16, 23, 1166-1168, 1195 ЦК України, суд -
Частково задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1970,86 грн матеріальної шкоди та 2000 грн моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840,80 грн судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано 12 квітня 2021 року.
Суддя О. М. Дубовік