03110 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
Справа № 357/7692/19 Головуючий у 1 інстанції - Ярмола О.Я.
Апеляційне провадження № 22-з/824/370/2021 Доповідач - Мараєва Н.Є.
13 квітня 2021 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Мараєвої Н.Є.
Суддів: Заришняк Г.М., Музичко С.Г.
При секретарі: Гаврюшенко К.О.
розглянули у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за заявою представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення
в справі за апеляційною скаргою представника Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2020 року та на додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2020 року в справі за позовом Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Пролісок», Фермерського господарства «Дари Ланів», державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсним договорів оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі.
Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., пояснення осіб, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи заяви, колегія суддів,-
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2020 року в задоволенні позову Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Пролісок», Фермерського господарства «Дари Ланів», державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсним договорів оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі - відмовлено.
Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.07.2019 року про: арешт на земельну
ділянку, загальною площею 1,4237 га з кадастровим номером 3220486000:04:010:0111, що розташована на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області ,реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1718323132204, власником якої є ОСОБА_1 ; про арешт на земельну ділянку, загальною площею 1,4237 га з кадастровим номером 3220486000:04:010:0112, що розташована на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області ,реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1718327132204, власником якої є ОСОБА_1 ; про заборону усім суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо вказаних земельних ділянок.
Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2020 року задоволено заяву представника Фермерського господарства «Дари Ланів» про стягнення судових витрат.
Стягнуто з Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на користь Фермерського господарства «Дари Ланів» судові витрати на правову допомогу в сумі 10 000 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 16 березня 2021 року апеляційну скаргу представника Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2020 року - залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу представника Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2020 року - задоволено частково.
Додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2020 року - змінено, зменшено суму судових витрат, стягнутих судом з ПОСП «Сидори» на користь Фермерського господарства "Дари Ланів" з 10 тис. грн. до 5 тис. грн.
24 березня 2021 року до Київського апеляційного суду надійшла заява від представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, в якій вона просить ухвалити додаткове рішення, в якому вирішити питання про судові витрати, а саме : стягнути з Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 12 500 грн.
17 березня 2021 року до Київського апеляційного суду від представника Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Сидори" надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
В заяві представник Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Сидори" просить зменшити розмір заявлених представником ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами до 12 000 грн.
Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що зазначена заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з
іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначена правова позиція викладена зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19) та в постанові
Верховного Суду від 09 червня 2020 року у справі №466/9758/16-ц (провадження №61-39474св18).
Колегією суддів встановлено, що на підтвердження понесених ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, представник заявника надала суду копію договору про надання правової допомоги №21/21 від 04 лютого 2021 року (том 3, а.с. 114), копію додатку №1 до договору про надання правової допомоги 21/21 від 04 лютого 2021 року від 22 лютого 2021 року (том 3, а.с. 115), копію акту виконаних робіт (наданих послуг) № 2 до договору про надання правової допомоги 21/21 від 04 лютого 2021 року (том 3, а.с. 116), копію ордеру серії АІ від 21 лютого 2021 року (том 3, а.с. 140), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №8616/10 від 27 грудня 2019 року (том 3, а.с 141).
Згідно акту виконаних робіт (наданих послуг) №1 до договору про надання правової допомоги 21/21 від 04 лютого 2021 року від 22 лютого 2021 року витрати ОСОБА_1 на правову допомогу становлять 12 500 грн.
Проте, колегією суддів встановлено, що представником заявника не надано належних та допустимих доказів, зокрема, відповідної квитанції, яка б підтверджувала факт сплати вказаної суми адвокату.
Таким чином, враховуючи зазначене та відсутність в матеріалах справи належної квитанції, яка б підтверджувала факт сплати адвокату витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника ОСОБА_1 про стягнення з Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Сидори" витрат на правову допомогу у розмірі 12 500 грн.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 надала суду товарний чек №46 від 17 березня 2021 року про сплату гонорару успіху в розмірі 5 000 грн.
Однак, колегія суддів зазначає, що вказана сума не може вважатися обґрунтованою відповідно до вимог ЦПК України витратами на надання професійної правничої допомоги, а тому, задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення в цій частині не відповідає вимогам закону, а отже, не підлягає задоволенню.
Суд не може взяти до уваги заяву представника Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Сидори" про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, оскільки вона є необґрунтованою відповідно до вимог ЦПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону суду, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Керуючись ст.ст. 268, 352, 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-
Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст складено 13 квітня 2021 року.
Головуючий:
Судді: