Справа № 591/7206/20
Провадження № 2/591/901/21
05 квітня 2021 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого судді - Северинової А.С.,
з участю секретаря cудового засідання - Бабич В.В.,
представника позивача - Думал О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 591/7206/20 за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки від 28 липня 1962 року та акта закінчення будівництва від 18 травня 1994 року, затвердженого рішенням міськвиконкому від 19 травня 1994 року його батьку ОСОБА_2 належав житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 його батько ОСОБА_2 помер. Після його смерті відкрилася спадщина.
Після смерті чоловіка мати позивача ОСОБА_3 оформила своє право на спадщину на 1/2 частину будинку за зазначеною адресою та отримала свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя, виданого 10 липня 1995 року Першою Сумською державною нотаріальною конторою.
Іншим спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 є його син ОСОБА_4 , брат позивача.
23 квітня 2013 року брат позивача ОСОБА_4 склав заяву, адресовану нотаріусу України, в якій повідомив, що йому відомо про факт відкриття спадщини після смерті батька, що він пропустив строк для прийняття спадщини, в управління та користування спадковим майном він не вступав, не заперечує проти оформлення права на спадщину після смерті батька позивачем.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді 1/2 частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яку позивач прийняв та оформив свої спадкові права.
Посилаючись на обставини того, що фактично з 2004 року позивач постійно проживає та зареєстрований разом з дружиною у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , проводить там ремонт, оплачує комунальні послуги, тобто відкрито, добросовісно та безперервно протягом останніх 16 років проживає у зазначеному домоволодінні, позивач просить суд визнати за ним право власності за набувальною давністю на 1/2 частину житлового будинку загальною площею 65,4 кв.м з надвірними будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 01 грудня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
11 грудня 2020 року позивачем усунуто вказані в ухвалі суду недоліки.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 15 грудня 2020 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
У відзиві на позовну заяву відповідач Сумська міська рада просить відмовити позивачу у задоволенні позову з підстави обрання позивачем неналежного способу захисту, оскільки ним не доведено усіх складових набувальної давності.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 19 січня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_5 позов підтримала та просила задовольнити його у повному обсязі.
Представник відповідача Сумської міської ради в судове засідання не з'явився, у відзиві на позовну заяву відповідач просив розглядати дану справу без участі його представника.
Заслухавши думку представника позивача про задоволення позову, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки від 28 липня 1962 року, виданого 1-ю СДНК, реєстраційний номер 1-5465 та акта про закінчення будівництва від 18 травня 1994 року, затвердженого рішенням міськвиконкому від 19 травня 1994 року батьку позивача ОСОБА_2 належав житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15,16, 20).
ІНФОРМАЦІЯ_1 його батько ОСОБА_2 помер. Після його смерті відкрилася спадщина (а.с. 83-88).
За життя ОСОБА_2 склав заповіт від 15 грудня 1995 року, посвідчений державним нотаріусом Першої Сумської державної нотаріальної контори Мазною Г.І., яким заповів належний йому житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 своїм синам: ОСОБА_1 , позивачу у справі, та ОСОБА_4 в рівних частинах кожному (а.с. 87).
Після смерті чоловіка мати позивача ОСОБА_3 оформила своє право на спадщину на 1/2 частину будинку за зазначеною адресою та отримала свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя, виданого 10 липня 1995 року Першою Сумською державною нотаріальною конторою (а.с. 88).
Як зазначено у свідоцтві про право власності, інша 1/2 частина жилого будинку з відповідною частиною надвірних господарчих та побутових будівель лишилась відкритою до одержання другими спадкоємцями за заповітом.
23 квітня 2013 року брат позивача ОСОБА_4 склав заяву, адресовану нотаріусу України, в якій повідомив, що йому відомо про факт відкриття спадщини після смерті батька, що він пропустив строк для прийняття спадщини, в управління та користування спадковим майном він не вступав, не заперечує проти оформлення права на спадщину після смерті батька позивачем (а.с. 21).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_3 (а.с. 14, 15, 16).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 22 жовтня 2004 року державним нотаріусом Першої Сумської державної нотаріальної контори Тимощенко Л.М. спадкоємцем майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її син ОСОБА_1 , позивач по справі. Спадкове майно, на яке видано свідоцтво складається з 1/2 частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9).
Згідно з довідкою Комунального підприємства «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» Сумської міської ради від 09 серпня 2018 року за № 428042 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований на праві спільної часткової власності за ОСОБА_2 у розмірі 1/2 частки власності за підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки від 28 липня 1962 року, виданого 1-ю СДНК, реєстраційний номер 1-5465 та акта про закінчення будівництва від 18 травня 1994 року, затвердженого рішенням міськвиконкому від 19 травня 1994 року за № 269 та за ОСОБА_1 у розмірі 1/2 частки власності на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 22 жовтня 2004 року державним нотаріусом Першої Сумської державної нотаріальної контори (а.с. 20).
Позивач з сім'єю з 2004 року відкрито, безперешкодно користується усім будинком більше шістнадцяти років загалом і більше десяти років від змін у ЦК України щодо можливості вирішення питання про визнання права власності за набувальною давністю, обслуговує його. Позивач та члени його сім'ї мешкають у будинку тривалий час, роблять ремонти, але належним чином не оформлені документи стосовно зміни власника на частину цього будинку, яка належала батьку позивача ОСОБА_2 .
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з частиною першою статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України.
При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.
Набуття права власності на чужі речі можливе лише за наявності наступних умов: законний об'єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність (строк володіння).
Тобто, набуття права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх вказаних умов у сукупності.
Безтитульне володіння - це фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.
Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.
За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.
Саме таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц, які відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України мають враховуватися судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Окрім того, враховуючи положення частини першої та третьої статті 1277 ЦК України слід дійти висновку, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням, у встановленому вказаною статтею порядку.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що позивач був обізнаний відносно того, що власником 1/2 частини житлового будинку, яка є предметом спору та на яку він просить визнати право власності за набувальною давністю, був його батько ОСОБА_2 , а тому не можна вважати володіння позивачем частиною будинку, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 , добросовісним. Смерть ОСОБА_2 та не оформлення іншими спадкоємцями права на спадщину після смерті останнього не давали позивачу підстав для того, щоб вважати користування чужим майном правомірним.
На підставі зазначеного, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено усіх обставин, передбачених статтею 344 ЦК України, необхідних для набуття права власності за набувальною давністю, у зв'язку із чим позовні вимоги задоволенню не підлягають. Давність володіння могла вважатись добросовісною, якщо позивач при заволодінні майном не знав і не повинен був знати про відсутність у нього підстав на набуття права власності.
Таким чином, у задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки позивач не є добросовісним набувачем, а відкритість і безперервність користування спірним майном не є достатніми підставами для набуття права власності на нього за правилами статті 344 ЦК України.
Оскільки в позові відмовлено, тому відсутні підстави для відшкодування позивачу понесених ним судових витрат.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 18, 76-82, 141, 263-265 ЦПК України,
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Сумська міська рада, адреса: м. Суми, майдан Незалежності, 2.
Повне судове рішення складено 13 квітня 2021 року.
Суддя А.С. Северинова