12 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 420/4061/20
адміністративне провадження № К/9901/8839/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Данилевич Н.А.,
суддів: Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В.
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року у справі №420/4061/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
15 березня 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.
У травні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі в/ч НОМЕР_1 ) про:
- визнання дій протиправними щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 29 лютого 2018 року у розмірі 79 122 грн., яка обчислюється шляхом підсумовування утворених наростаючим підсумком щомісячних сум індексацій за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року починаючи від суми індексації, що утворилась наростаючим підсумком з 01 січня 2008 року;
- зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 29 лютого 2018 року у розмірі 79 122 грн., яка обчислюється шляхом підсумовування утворених наростаючим підсумком щомісячних сум індексацій за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року починаючи від суми індексації, що утворилась наростаючим підсумком з 01 січня 2008 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року, позовну заяву ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, задоволено частково.
Визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, виходячи із базового місяця нарахування - січень 2016 року.
Зобов'язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, виходячи із базового місяця нарахування - січень 2008 року, з урахуванням здійснених виплат.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції відніс цю справу до справ незначної складності та вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У свою чергу, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема справи у спорах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Предметом розгляду даної справи є протиправність дій відповідача щодо невиплати позивачу в повному обсязі індексації грошового забезпечення.
Суди попередніх інстанцій установили, що відповідно до Витягу із наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) №206 від 22 серпня 2018 року, полковника ОСОБА_1 , звільненого наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 07 серпня 2018 року №481 у запас відповідно до пп."к" п.2 ч.5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (які проходять військову службу за контрактом), направлено для зарахування на військовий облік до Овідіопольського РВК Одеської області та з 22 серпня 2018 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Отже, позивач не є військовою посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 50 Закону України “Про запобігання корупції” (на час відкриття провадження у справі судом першої інстанції).
Оскаржуючи судове рішення, прийняте у справі незначної складності, позивач зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених підпунктами «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
А саме, у касаційній скарзі скаржник вказує, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, а також стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Твердження заявника касаційної скарги, що справа становить значний суспільний інтерес, не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів або свідчили про наявність заінтересованості необмеженої кількості осіб в результатах розгляду саме цієї справи.
Наведені скаржником в касаційній скарзі обставини є загальними і в контексті обставин справи зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо визначення базового місяця для перерахунку індексації.
Також, Суд касаційної інстанції відхиляє доводи касаційної скарги про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, з огляду на те, що в обґрунтування вказаного твердження скаржник жодним чином не обґрунтував в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розумінні та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Таким чином, оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності, скаржник у касаційній скарзі не довів підстав, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку.
Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Отже, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом ОСОБА_1 , як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.
Суд ураховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року, щодо неприйнятності заяви у справі “Азюковська проти України” (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зважаючи на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини п'ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року у справі №420/4061/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич
Судді В.Е. Мацедонська
Н.В. Шевцова