13 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 300/1851/20
адміністративне провадження № К/9901/10906/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,
суддів: Кашпур О.В., Шевцової Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року
у справі №300/1851/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління державного агентства рибного господарства у Івано-Франківській області (Івано-Франківський рибоохоронний патруль) про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Управління державного агентства рибного господарства у Івано-Франківській області (Івано-Франківський рибоохоронний патруль), у якій останній просив суд:
- скасувати наказ Управління державного агентства рибного господарства у Івано-Франківській області (Івано-Франківський рибоохоронний патруль) № 45-к від 30.06.2020 про звільнення ОСОБА_1 ;
- поновити з 01.07.2020 ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління державного агентства рибного господарства у Івано-Франківській області (Івано-Франківський рибоохоронний патруль);
- стягнути з Управління державного агентства рибного господарства у Івано-Франківській області (Івано-Франківський рибоохоронний патруль) на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 липня 2020 року по дату прийняття судом рішення;
- стягнути з Управління державного агентства рибного господарства у Івано-Франківській області (Івано-Франківський рибоохоронний патруль) на користь позивача моральну шкоду в сумі 10000 грн.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року, у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивачем подано касаційну скаргу.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає наступне.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року відкрито провадження у справі № 300/1851/20, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У свою чергу, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема справи у спорах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Предметом розгляду цієї справи є скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивача звільнено з посади головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль».
Згідно Примітки до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції" (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються Президент України, Прем'єр-міністр України, член Кабінету Міністрів України, перший заступник або заступник міністра, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голова Фонду державного майна України, його перший заступник або заступник, член Центральної виборчої комісії, член, інспектор Вищої ради правосуддя, член, інспектор Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, народний депутат України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Директор Національного антикорупційного бюро України, Генеральний прокурор, його перший заступник та заступник, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступник, член Ради Національного банку України, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його перший заступник та заступник, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим, його перший заступник та заступник, радник або помічник Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, особи, посади яких належать до посад державної служби категорії "А" або "Б", та особи, посади яких частиною першою статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" віднесені до першої - третьої категорій, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, їх апаратів та самостійних структурних підрозділів, керівники, заступники керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва або Севастополя, керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міста республіканського в Автономній Республіці Крим або обласного значення, району в місті, міста районного значення, військові посадові особи вищого офіцерського складу.
Посада публічної служби, яку обіймав позивач, та у зв'язку із звільненням з якої виник цей спір (головний державний інспектор відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль»), не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні примітки до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції"(в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин).
Законом України "Про запобігання корупції" визначено вичерпний перелік службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, відповідно до якого посада позивача не належить.
Отже, позивач не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у розумінні примітки до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції"(в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), а тому зазначена справа відноситься до справ незначної складності.
Таким чином, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Доводи касаційної скарги про те, що справа має виняткове значення для позивача, суд касаційної інстанції відхиляє з огляду на те, що в обґрунтування вказаного твердження скаржником не наведено належних доказів на підтвердження обставин, заявлених у касаційній скарзі, а лише зазначено, що незаконні дії роботодавця позбавили його засобів для існування.
Крім того, позивачем належним чином не обґрунтовано, в чому саме полягає виняткове значення цієї справи із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Доводи касаційної скарги щодо позбавлення скаржника спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи не обґрунтовані та не підтверджені.
Зміст касаційної скарги зводиться до викладення фактичних обставин справи та цитування норм права з посиланням на невірну оцінку судами попередніх інстанцій доказів у справі, однак, у силу частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Отже, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом ОСОБА_1 , як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зважаючи на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року у справі №300/1851/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління державного агентства рибного господарства у Івано-Франківській області (Івано-Франківський рибоохоронний патруль) про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді О. В. Кашпур
Н. В. Шевцова