29 березня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/6227/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
судді - Канигіної Т.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Скорика С.В.,
представника позивача - Чалої О.Д.,
представника відповідача - Кінаш Л.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Борінком" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
30.10.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Борінком" (далі - ТОВ "Борінком", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - ГУ ДПС у Полтавській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, а саме просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області №0000980501 від 15.10.2020, яким встановлена сума завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у розмірі 160200,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на протиправність спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки при формуванні податкових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість за спірний період позивачем дотримані вимоги Податкового кодексу України. За твердженням позивача, здійснення господарських операцій між ТОВ "Борінком" та його контрагентами підтверджено належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку. Водночас, за доводами товариства, висновки акта перевірки ґрунтуються на припущеннях податкових ревізорів-інспекторів, а не на підставі аналізу фінансово-господарської діяльності платника податку і первинних документів, що у повному обсязі надавалися під час проведення перевірки.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №440/6227/20; вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 16.12.2020 /а.с. 162, том 1/.
09.12.2020 до суду надано відзив. У наданому відзиві представник відповідача мотивував свою позицію посиланням на доводи, викладені в акті від 23.09.2020 №498/16-31-07-01-10/38672355 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Борінком". Зокрема, представник відповідача зазначив про відсутність у наданих товарно-транспортних накладних відомостей щодо операцій по навантажуванню/розвантажуванню, масі товару, часу прибуття та вибуття відповідного транспортного засобу та підпису відповідної особи; відсутність у товарно-транспортній накладній від 27.07.2020 №88 печатки автомобільного перевізника; відсутність у первинних бухгалтерських документах (видаткових накладних) зазначення посади, прізвища та ініціалів особи, відповідної за здійснення операції зі сторони ТОВ "Елемент ТКГ", що в порушення статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" позбавляє можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції та оформленні первинних документів /а.с. 166-213, том 1/.
16.12.2020 представником позивача до суду надано клопотання про відкладення розгляду справи /а.с. 215, том 1/.
Протокольною ухвалою суду від 16.12.2020 підготовче засідання відкладено до 13.01.2021 з огляду на задоволення клопотання представника позивача /а.с. 216, том 1/.
06.01.2021 до суду надано відповідь на відзив, у якій представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги /а.с. 219-225, том 1/.
Протокольною ухвалою суду від 13.01.2021 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 03.02.2021 з огляду на необхідність надання додаткових доказів у справі /а.с. 226, том 1/.
Протокольною ухвалою суду від 02.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.02.2021 /а.с. 229, том 1/.
04.02.2021 від відповідача надійшли додаткові докази у справі /а.с. 230- 244, том 1/.
Протокольною ухвалою суду від 17.02.2021 оголошено перерву у судовому засіданні до 10.03.2021 з огляду на необхідність надання додаткових доказів у справі /а.с. 247, том 1/.
03.03.2021 до суду від представника ГУ ДПС у Полтавській області надійшло клопотання про заміну відповідача, яке обґрунтоване обставинами утворення ГУ ДПС у Полтавській області, як відокремленого територіального підрозділу ДПС України /а.с. 1- 20, том 2/.
10.03.2021 судове засідання у справі не відбулося з огляду на перебування судді у відрядженні /а.с. 21, том 2/.
Протокольною ухвалою суду від 29.03.2021 здійснено заміну відповідача: з ГУ ДПС у Полтавській області на ГУ ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 44057192) /а.с.28, том 2/.
У судовому засіданні 29.03.2021 представник позивача позов підтримала та просила суд його задовольнити. Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала та просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Борінком" (код ЄДРПОУ 41282539) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває на обліку в ГУ ДПС у Полтавській області. Видами діяльності позивача є: 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів (основний); 09.10 Надання допоміжних послуг у сфері добування нафти та природного газу; 46.14 Діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткованням, суднами та літаками; 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва; 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 43.13 Розвідувальне буріння; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи.
У період з 10.09.2020 по 16.09.2020 ГУ ДПС у Полтавській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Борінком" з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2020 року від'ємного значення з податку на додану вартість, яке визначено з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість, яке визначено з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередньому звітному періоді червень 2020 року, за результатами якої складено акт від 23.09.2020 №498/16-31-07-01-10/38672355 (далі - акт перевірки) /а.с. 19-51, том 1/.
Підстави та порядок перевірки позивачем не оскаржуються.
Перевіркою встановлено та в акті перевірки зафіксовано порушення ТОВ "Борінком": пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, частини першої статті 1 та частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункти 1.2, 2.1, 2.2, 2.13, 3.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, у результаті чого завищено від'ємне значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу наступного звітного періоду в сумі 160200,00 грн /а.с. 47, том 1/.
ТОВ "Борінком" на зазначений акт перевірки надані заперечення від 05.10.2020 №80 та документи, на яких ґрунтуються зазначені заперечення позивача /а.с. 59-66, том 1/.
Листом ГУ ДПС у Полтавській області від 08.10.2020 №37490/10/16-31-07-01-18 повідомлено позивача про те, що порушення, виявлені у ході проведення перевірки та викладені в акті позапланової документальної перевірки правомірні та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства /а.с. 67-77, том 1/.
На підставі зазначеного акта перевірки ГУ ДПС у Полтавській області винесено податкове повідомлення-рішення від 15.10.2020 №0000980501, яким за порушення пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, частини першої статті 1 та частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.13, 3.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 №159/28289, зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2020 року у розмірі 160200,00 грн /а.с. 78, том 1/.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 15.10.2020 №0000980501, товариство звернулося до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Положенням пункту 14.1.36 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку (пункт 22.1 статті 22 ПК України).
Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.
Згідно з пунктом 201.4 статті 201 ПК України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.
Перевіряючи правомірність висновків податкового органу щодо відсутності реального характеру господарських операцій між позивачем та контрагентами, які були покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон України №996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
Згідно з частинами першою та другою статті 3 Закону України №996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частиною першою статті 9 Закону України №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Отже, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо ця подія оформлена первинним документом, що містить усі обов'язкові реквізити, визначені частиною другою статті 9 Закону України №996-XIV, зазначена обставина є належним доказом реальності господарської операції.
Відповідно до вимог пунктів 2.1, 2.4, 2.15 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 №168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Наведене відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 16.03.2021 у справі № 580/2490/19.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Так, позаплановою перевіркою позивача встановлено, що у період, який перевірявся, ТОВ "Борінком" декларувало господарські взаємовідносини, зокрема, за участю ТОВ "Елемент ТКГ" з приводу придбання бурильних труб.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Борінком" (покупець) та ТОВ "Елемент ТКГ" (постачальник) укладено договір поставки від 20.07.2020 №20/07/2020 (далі - Договір) /а.с. 81-85, том 1/.
Відповідно до пункту 1.1 Договору постачальник (ТОВ "Елемент ТКГ") зобов'язується передавати (поставляти) в обумовлені строки другій стороні - покупцеві (ТОВ "Борінком") товар, а покупець зобов'язується приймати товар і сплачувати за нього певні грошові суми на умовах договору /а.с. 81, том 1/.
Предметом поставки є визначений товар, найменування, перелік та характеристики якого зазначені у Специфікаціях, що складається за формою, визначеною Додатком №1 до Договору, що є невід'ємною частиною договору, підписаною постачальником та покупцем. У Специфікаціях зазначається про: асортимент, кількість, ціну, вартість, якість, умови щодо гарантії якості, умови оплати, строк поставки, умови поставки, витрати з доставки (транспортування) товару (пункт 1.2. Договору) /а.с. 81, том 1/.
Згідно з пунктом 2.1 Договору поставка товару відбувається на умовах EXW, (ІНКОТЕРМС-2010). При цьому, умови поставки товару можуть бути змінені/конкретизовані cторонами у відповідній Специфікації /а.с. 81/, том 1/.
Специфікацією від 20.07.2020 №1 визначено наступне найменування товару, а саме: обсадна труба (зовнішній діаметр 245 мм, товщина стінки 11 мм) у кількості 17 т. на загальну суму 469200,00 грн, у тому числі ПДВ - 78200,00 грн /а.с. 86, том 1/.
Отримання товару підтверджено видатковою накладною від 27.07.2020 № 65 на загальну суму 469200,00 грн, у тому числі ПДВ - 78200,00 грн /а.с. 87, том 1/.
Безпосереднє транспортування згідно з умовами, що визначені в Специфікації від 20.07.2020 №1, здійснено за рахунок постачальника та підтверджено товарно-транспортною накладною (далі - ТТН) від 27.07.2020 №88 від 27.07.2020 /а.с. 88, том 1/.
За наслідками цієї господарської операції зареєстровано податкову накладну від 27.07.2020 №114 на загальну суму 469200,00 грн, у тому числі ПДВ - 78200,00 грн /а.с. 89, том 1/.
Згідно з Специфікацією від 20.07.2020 №2 визначено наступне найменування товару, а саме: безшовна стальна бурильна труба (зовнішній діаметр 88,9 мм, товщина стінки 9,35 мм, група міцності сталі G105, замок NC38) у кількості 11 т. та обтяжена бурильна труба (зовнішній діаметр 178 мм, товщина стінки 44 мм) у кількості 7 т. - на загальну суму 492000,00 грн, у тому числі ПДВ - 82000,00 грн /а.с. 90, том 1/.
Отримання товару підтверджено видатковою накладною від 27.07.2020 №64 на загальну суму 492000,00 грн, у тому числі ПДВ - 82000,00 грн /а.с. 91, том 1/.
Безпосереднє транспортування згідно з умовами, що визначені в Специфікації від 27.07.2020 №2, здійснено за рахунок постачальника та підтверджено ТТН від 27.07.2020 №165 /а.с. 92, том 1/.
За наслідками цієї господарської операції зареєстровано податкову накладну від 27.07.2020 №115 на загальну суму 492000,00 грн, у тому числі ПДВ - 82000,00 грн /а.с. 93, том 1/.
Оплата за ці господарські операції з ТОВ "Елемент ТКГ" проведена в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 04.08.2020 №716 на суму 469200,00 грн та від 04.08.2020 №715 на суму 492000,00 грн /а.с. 94-95, том 1/.
Зазначені господарські операції з ТОВ "Елемент ТКГ" мають відображення в бухгалтерському обліку позивача та підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунках №631, №1521 та №1522 /а.с. 96-101, том 1/.
У подальшому отриманий товар від ТОВ "Елемент ТКГ" введено в експлуатацію, що підтверджено наказом від 28.08.2020 №110 "Про введення в експлуатацію основних засобів і визначення термінів їх використання" та актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 29.08.2020 №0000-000013; наказом від 21.08.2020 №106 "Про введення в експлуатацію основних засобів і визначення термінів їх використання", актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 21.08.2020 №0000-000014, актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 21.08.2020 №0000-000012 /а.с. 102-106, том 1/.
Проведення геологорозвідувальних робіт безпосередньо на Галещинському родовищі підтверджено договором від 30.07.2020 №83/60125 на проведення геологорозвідувальних та геофізичних робіт, що укладений між ТОВ "Борінком" (підрядник) та ТОВ "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" ( замовник) /а.с. 107-125, том 1/.
Транспортування на адресу ТОВ "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" здійснено безпосередньо ТОВ "Маніпулятор-Центр" на виконання договору, що укладений з ТОВ "Борінком" від 01.08.2020 №2020-79 та підтверджується ТТН від 21.08.2020 №191, актом здачі-приймання робіт (надання послуг) виконаних робіт №МЦ-0001185 від 21.08.2020, ТТН від 29.08.2020 №204, актом здачі-приймання робіт (надання послуг) виконаних робіт від 29.08.2020 №МЦ-0001217 /а.с. 126-130, том 1/.
Крім того, ТОВ "Борінком" має в наявності офісне приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 146А, що підтвердженого договором оренди нежитлових приміщень від 01.01.2018 №7/Ан-2018, який укладено між ТОВ "Борінком" та ТОВ "Полімер"; офісне приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Половки, 81, що підтверджено договором оренди об'єкта нерухомості від 16.01.2018 №160118, який укладений між ТОВ "Борінком" та ТОВ "Сан Моторе Плюс" /а.с. 131-141, том 1/.
Складське приміщення: за адресою м. Полтава, вул. Ливарна, 3, перебуває в користуванні згідно з договором оренди приміщення від 01.07.2019, укладеним між ТОВ "Борінком" та ТОВ "Аякс групп" /а.с. 142-146, том 1/.
Також згідно зі штатним розписом станом на 19.06.2020 ТОВ "Борінком" мало у штаті 7,18 штатних одиниць. Станом на 01.08.2020 у штаті підприємства перебувало 17,25 одиниці /а.с. 147-148, том 1/.
Спірним у цій справі є встановлення контролюючим органом в акті перевірки від 23.09.2020 №498/16-31-07-01-10/38672355 відсутності:
- у первинних бухгалтерських документах (видаткових накладних) посади, прізвища та ініціали особи, відповідальної за здійснення операції зі сторони постачальника ТОВ "Елемент ТКГ", що у порушення статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції та оформленні первинних документів;
- у наданих ТТН відомостей щодо операцій по навантажуванню/розвантажуванню, масі товару, часу прибуття та вибуття відповідного транспортного засобу та підпису відповідальної особи; у ТТН від 27.07.2020 №88 також відсутня печатка автомобільного перевізника.
У судовому засіданні судом досліджені копії, які містяться в матеріалах справи, на відповідність оригіналам, надані позивачем, видаткових накладних від 27.07.2020 №№ 64, 65 /а.с. 87, 91, том 1/, у яких наявні відомості: посади, прізвища та ініціали особи, відповідальної за здійснення операції зі сторони постачальника ТОВ "Елемент ТКГ", а також підпис цієї особи.
Копії цих видаткових накладних, надані відповідачем /а.с. 238, 239, том 1/, не підтверджені оригіналами, у зв'язку з чим не є допустимими доказами згідно зі статтею 74 КАС України та не приймаються судом до уваги.
У судовому засіданні також судом досліджені копії, які містяться в матеріалах справи, на відповідність оригіналам, надані позивачем, ТТН від 27.07.2020 №88 та ТТН від 27.07.2020 №165, у яких наявні відомості щодо операцій по навантажуванню/розвантажуванню, масі товару, підпис та дані директора (вантажовідправника), який дозволив відпуск, підпис та дані водія/експедитора (автомобільного перевізника).
Водночас, суд зазначає, що згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 № 128/2568), ТТН - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
При цьому, сама по собі відсутність або неналежне оформлення ТТН не є достатнім аргументом, який доводить нереальність господарської операції.
Наявність або відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням або порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постановах від 11.09.2018 у справах №804/4787/16, №815/6105/17 та №820/477/18, від 06.04.2021 у справі № 805/2028/16-а.
Таким чином, враховуючи, що транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару та його використання у власній господарській діяльності, суд дійшов висновку, що наявність у них певних неточностей не може свідчити про відсутність реального характеру господарських операцій.
Крім того, не визнаючи господарські операції позивача з контрагентами реальними, контролюючий орган також виходив з аналізу податкової інформації про контрагентів, встановив відсутність ланцюга постачання або можливості для виробництва товару (його імпорту, іншого реального джерела введення в обіг у перевіреному та попередніх звітних періодах).
Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способи здійснення податкового контролю наведені у статті 62 цього Кодексу, за приписами пункту 62.1 якої податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом: інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (пункт 74.1 статті 74 ПК України).
Процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.
Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням та сплатою податків.
Отже, наявна у контролюючого органу податкова інформація про контрагента позивача не є належним доказом безтоварності спірних господарських операцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від правильності ведення його контрагентом податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок/надання послуг, як у дослідженому судом випадку, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.
Наведена позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постановах від 26.03.2019 у справі №804/13206/13, від 02.04.2019 у справі №804/1444/14, від 09.04.2019 у справі №822/1602/13-а.
Таким чином, висновки перевірки, які ґрунтуються лише на податковій інформації по спірним контрагентам, без проведення зустрічних звірок із реальним дослідженням первинної документації контрагенті, є безпідставними.
Суд зазначає, що стан виконання податкових обов'язків визначається виключно дотриманням норм податкового законодавства. В основі оподаткування лежить не волевиявлення осіб у вигляді цивільно-правового правочину, а фактичний рух активів з урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку з господарською діяльністю платника податків. Це випливає з того, що норми податкового законодавства пов'язують формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування та податкового кредиту з фактом придбання товарів з метою використання в господарській діяльності.
Таким чином, вирішальним значенням при вирішенні питання щодо формування платником податку витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, а також податкового кредиту має значення не те, які зобов'язання сторони обумовили договором, а те, що вчинив платник податків. З позицій оподаткування не має значення чи має в господарській операції дефект волевиявлення сторін правочину, а має значення господарська операція, що вчинена платником, яка і має бути предметом аналізу в податковому спорі.
Відповідачем не надано доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про непов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, про невчинення операцій, про відсутність факту надання послуг.
Суд дослідивши надані позивачем первинні документи у їх сукупності, дійшов висновку, що зазначені документи підтверджують зміст господарських операцій, а тому посилання податкового органу на те, що подані платником документи не дозволяють встановити реальність виконання вказаних операцій та факт їх використання у господарській діяльності товариства, є помилковими.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог.
Отже, позов належить задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача з відповідача.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Борінком" (вул. Європейська, 146а, м. Полтава, Полтавська область, 36008, код ЄДРПОУ 38672355) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 44057192) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №0000980501 від 15.10.2020.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 44057192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Борінком" (вул. Європейська, 146а, м. Полтава, Полтавська область, 36008, код ЄДРПОУ 38672355) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2403 (дві тисячі чотириста три) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються відповідно до пункту 15.5 перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне рішення складено 08.04.2021.
Суддя Т.С. Канигіна