Справа № 755/10421/20
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/5185/2021
09 квітня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Музичко С.Г., Олійника В.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення батьківства та стягнення аліментів,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 19 січня 2021 року, постановлену під головуванням судді Гаврилової О.В.,-
встановив:
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із названим позовом.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2020 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано надати копії повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, із зазначенням, що реєстрацію народження дитини вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, копії заяви про зарахування дитини в ансамбль сучасного та спортивного танцю, договору про туристичне обслуговування - поїздки до Єгипту.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19 січня 2021року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунуто недоліки, визначені ухвалою суду від 05 жовтня 2020 року.
Проте повністю погодитися з такими висновками суду не можна.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що вимоги ухвали суду від 05 жовтня 2020 року позивачем не виконано.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Утім матеріали справи не містять відомостей про отримання позивачем ухвали суду про залишення позову без руху. Зокрема в матеріалах справи відсутнє зворотнє повідомлення про вручення ухвали суду.
Вбачається, що судом першої інстанції було направлено ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху на поштову адресу адвоката.
Проте конверт з ухвалою суду повернувся за закінченням терміну зберігання, що також свідчить про відсутність належного повідомлення про отримання ухвали суду.
Посилання суду першої інстанції на те, що ухвалу позивач отримала 14 грудня 2020 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, колегія суддів оцінює критично, оскільки матеріали справи не містять відомостей, що вказана адреса є офіційною електронною адресою.
Крім того, залишаючи позовну заяву без руху з підстав неподання доказів, судом першої інстанції не враховано, що остаточне визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів є завданням підготовчого засідання згідно із ч.1 ст.189 ЦПК України.
Отже, у суду першої інстанції не було підстав для повернення позовної заяви.
Згідно ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Пунктом 6 частини 1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду 19 січня 2021 року вирішена з порушенням норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали, відтак підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 379, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 19 січня 2021року скасувати.
Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 09 квітня 2021 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.Г. Музичко
В.І. Олійник