Справа № 756/15339/20
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/4899/2021
09 квітня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Музичко С.Г., Олійника В.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 16 січня 2021 року, постановлену під головуванням судді Андрейчука Т.В.,-
встановив:
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовними вимогами до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики від 30 березня 2016 року.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 16 січня 2021 рокудану справу передано на розгляд до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська за підсудністю.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Постановляючи ухвалу про передачу справи за підсудністю, суд першої інстанції виходив із того, що дана справа не підсудна Оболонському районному суду м. Києва, оскільки відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а тому справа належить до територіальної юрисдикції Ленінського районного суду м. Дніпропетровська.
Судом першої інстанції також зазначено, що підстави для пред'явлення позову на підставі ч. 8 ст. 28 ЦПК України відсутні, оскільки у розписці від 30 березня 2016 року не вказано місце виконання договору. Крім того, судом не встановлено, що через свою особливість правочин, вчинений сторонами, можливо виконувати лише в Оболонському районі м. Києва
Висновки суду відповідають вимогам закону.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до суду із позовними вимогами про стягнення заборгованості за договором позики до ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Згідно відомостей наданих ГУ ДМС у Дніпропетровській області ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Доводи апеляційної скарги про те, що предметом спору є договір позики, зобов'язання за яким не виконано відповідачем, а тому виконання за грошовим зобов'язанням провадиться за місцем проживання кредитора, колегія суддів відхиляє.
Так, ч. 8 ст. 28 ЦПК України чітко передбачено, що позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
У договорі позики від 30 березня 2016 року місце виконання не зазначено.
Розписка від 30 березня 2016 року не має особливостей, за яких виконати договір можливо лише у Оболонському районі м. Києва.
Обов'язковою умовою застосування ч. 8 ст. 28 ЦПК України є те, що сторони передбачили місце виконання зобов'язання у договорі.
Якщо сторони не визначили таку умову в договорі, підстави для пред'явлення позову до суду на підставі ч. 8 ст. 28 ЦПК України відсутні.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач фактично перебуває та здійснює підприємницьку діяльність у м. Києві, відповідач є засновником чотирьох юридичних осіб, колегія суддів оцінює критично, оскільки зазначені фактичні обставини не підтверджують зареєстроване місце проживання або перебування відповідача у місті Києві.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що передання справи на розгляд до місцевого суду м. Дніпро унеможливить ефективний захист порушених прав ОСОБА_1 з огляду на можливі дружні та родинні зв'язки відповідача за місцезнаходженням суду, колегія суддів вважає необґрунтованими.
З урахуванням наведеного, колегія суддів не знаходить підстав для скасування ухвали суду від 16 січня 2021 року за доводами апеляційної скарги немає.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 16 січня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 09 квітня 2021 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.Г. Музичко
В.І. Олійник