Справа 761/22005/20 Головуючий у І-й інстанції - Шум Л.М.
апеляційне провадження № 22-ц/824/3768/2021 Доповідач Заришняк Г.М.
08 квітня 2021 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Мараєвої Н.Є., Олійника В.І.
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Синельнікова Микити Олексійовича, діючого в інтересах Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 08 грудня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди,-
В липні 2014 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування.
В обґрунтування позову позивачка зазначала, що 10.10.2019 року було укладено між ПрАТ «СГ «ТАС» та ОСОБА_2 договір добровільного страхування наземного транспорту №FО-00540850, згідно якого вигодонабувачем є ОСОБА_1 .
Вказувала, що 16.03.2020 р. приблизно о 16 год. 43 хв. за адресою: м. Київ по вул. Сім'ї Кульженків сталася ДТП за участюавтомобіля «Audi Q3», д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та «ВАЗ» д.н. НОМЕР_2 під керуваннямводія ОСОБА_4 .
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 27 квітня 2020 року було визнано винною ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.
ПАТ "Страхова група "ТАС" виплатило їй страхове відшкодування в сумі 239 953 грн. та 1650 грн. витрат а на евакуацію транспортного засобу .
Посилаючись на те, що виплачене страхове відшкодування не відповідає дійсній вартості матеріального збитку, завданого позивачці, і є значно меншим від того страхового відшкодування, на отримання якого вона має право, просила задовольнити позов та стягнути з відповідача на свою користь несплачену частину страхового відшкодування в розмірі 124 044 грн 70 коп, 3% річних у розмірі 1101,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 364,49 грн., витрати на проведення авто товарознавчого дослідження у розмірі 3000,00 грн. та витрати, пов'язані з розглядом справи, у розмірі 10 400,00 грн. та судовий збір в сумі 1 295, 10 грн.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 08 грудня 2020 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ "Страхова група "ТАС" на користь ОСОБА_1 несплачену частину страхового відшкодування в розмірі 122 776,76 грн., 3% річних в сумі 1 101,00 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 364,49 грн., й судовий збір в сумі 1 252 42 грн., а всього: 126 494 грн. 67 коп.
В задоволенні іншої частини вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі Синельніков М.О., діючий в інтересах ПрАТ «Страхова група «ТАС», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині задоволення позову - скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, судові витрати покласти на позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Київського апеляційного суд від 18 січня 2021 року дану справу призначено в порядку письмового провадження у відповідності до ч.1 ст. 369 ЦПК України.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 6 Закону України «Про страхування» визначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Статтею 16 вказаного Закону визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що 16 березня 2020 року приблизно о 16 год. 45 хв. в м. Київ по вул. Сім'ї Кульженків сталася ДТП за участюавтомобіля «Audi Q3», д.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля«ВАЗ» д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 .
Внаслідок зазначеної ДТП транспортний засіб «Audi Q3», д.н.з. НОМЕР_1 отримав механічні ушкодження.
Право власності позивача на автомобіль «Audi Q3», д.н. НОМЕР_1 підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с. 17).
Постановою Оболонського районного суду м. Києва по справі №756/4075/20 від 27.04.2020 р. було визнано ОСОБА_6 винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.
Судом також встановлено, що 10.10.2019 року було укладеного між ПрАТ «СГ «ТАС» та ОСОБА_2 договір добровільного страхування наземного транспорту №FО-00540850, згідно якого вигодонабувачем є ОСОБА_1 . Страхова сума за договором становить 630 000,00 грн. (а.с. 90 -100).
Обґрунтовуючи позов про стягнення страхового відшкодування позивачка посилалась на те, що сума страхового відшкодування становить 365 647,79 грн., однак відповідачем сплачено позивачці лише 239 953 грн., а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума страхового відшкодування в розмірі 124 044 грн.70 коп.
Права та обов'язки страховика за договором страхування щодо умов та порядку розрахунку або визначення дійсної вартості ТЗ та ДО, розмір матеріального збитку, відновлювального ремонту транспортного засобу, вартості залишків пошкодженого застрахованого ТЗ та/абоДО; розміру страхового відшкодування визначені договором добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничне) «Правильне Каско».
Заперечуючи проти позову, представник відповідача вказував, що 18 березня 2020 року позивачка подала заяву про настання події, в якій повідомила, про настання страхового випадку - ДТП, яке сталось 16 березня 2020 року. В резолютивні частині такої заяви позивачка доручила проведення страховику оцінки пошкодженого майна з метою визначення розміру страхового відшкодування. На підставі ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» 27 березня 2020 року за вказаним дорученням позивача оцінювач ОСОБА_7 склав Звіт №3197 про визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу Audi Q3», д.н. НОМЕР_1 , згідно з яким вказаний автомобіль являється знищеним на 81%.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутня заява позивачки, в якій вонадоручила страховику проведення оцінки пошкодженого майна з метою визначення розміру страхового відшкодування.
Пунктом 1 договору страхування визначено, що страхова сума за договором становить 630 000 грн., а розмір франшизи при тотальних пошкодженнях («Знищення») становить 10% .
Матеріали справи свідчать про те, що 16.03.2020 року ОСОБА_1 повідомила Страховика про настання страхового випадку (а.с.105).
09.04.2020 року ОСОБА_1 надала Страховику документи, передбаченіст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в тому числі заяву про виплату страхового відшкодування, що не заперечується сторонами. (а.с. 106).
25.05.2020 року АТ "СГ "ТАС" було прийнято рішення про виплату суми страхового відшкодування, яке було перераховано 26 травня 2020 року в розмірі 239 953,00 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням №100668 від 26.05.2020 року (а.с. 182).
01.06.2020 року АТ "СГ "ТАС" сплатило позивачці витрати на евакуацію транспортного засобу в розмірі 1650,00 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням (а.с.183).
При цьому, п.12.5 договору страхування визначено, що до переліку документів, які підтверджують настання страхового випадку та необхідні для виплати страхового відшкодування страхувальник також повинен додадати документ, що підтверджує вартість відновлювального ремонту ТЗ. Таким документом може бути рахунок фактура на оплату відновлювального ремонту або наряд - замовлення, та платіжне доручення або фіскальний чек про оплату вартості відновлювального ремонту та акт передачі -прийняття ЗТЗ (його складових) після відновлювального ремонту - для випадку, коли розмір страхового страхового відшкодування розраховується на підставі документу СТО, визначеною відповідно до умов п.2.3 цього договору.
Відповідно до п.2.3 та п.8.16.2 укладеного між сторонами договору страхування вартість відновлювального ремонту розраховується на підставі рахунку СТО за вибором страхувальника.
На виконання зазначених умов договору, позивачка звернулась до ТОВ «Порше Інтер Авто Україна», який є офіційним дилером «Audi» в Україні, повноважене здійснювати ремонт та обслуговування транспортного засобу відповідної марки та моделі згідно з вимогами заводу-виробника за цінами офіційного ділера на підставі відповідних документів.
У відповідності до рахунку-фактури ТОВ «Порше Інтер Авто Україна» від 19 березня 2020 року №2020005809/1 вартість відновлювального ремонту з урахуванням ПДВ, складає 365 647 грн.79 коп. Позивачка вважала, що вказану суму страхова компанія зобов'язана була сплатити їй на виконання п.п.8.16.12 та 2.3 договору страхування.
Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу виготовленого суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_7 на замовлення ПрАТ «СК «ТАС», вартість матеріального збитку, заподіяного транспортному засобу «Audi Q3», д.н. НОМЕР_1 станом на 19 березня 2020 року, складає 465 723,31 грн., при цьому, було зазначено, що вартість відновлювального ремонту КТЗ даного автомобіля була визначена за витратним підходом. Ринкова вартість вказаного транспортного засобу, визначена за порівняльним підходом, може складати 569 953грн. (інструментальне дослідження не проводилось); вартість матеріального збитку, завданого даного автомобіля дорівнює з урахуванням ПДВ та без врахування ВТВ - 274 360,50 грн., що перевищує 70% вартості автомобіля.
Згідно з висновком експерта №01-22/05 від 22 травня 2020 року, виготовленим судовим експертом Куліш О.В. на замовлення ОСОБА_1 , вартість відновлювального ремонту КТЗ позивачки на дату ДТП, становить 364 379,76 коп.; ринкова (дійсна) вартість даного автомобіля, без урахування аварійних пошкоджень становить 676 307,59 грн., розмір матеріального збитку, завданого ОСОБА_1 , власнику автомобіля «Audi Q3», д.н. НОМЕР_1 станом на дату ДТП - 16 березня 2020 року становить 202 897,20 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Оцінюючи надані звіти про визначення розміру спричиненої шкоди внаслідок пошкодження належного позивачці автомобіля, колегія суддів прогоджується з висновком першої інстанції про те, що при визначенні вартості спричиненої шкоди позивачці було прийнято до уваги висновок експерта №01-22/05 від 22 травня 2020 року, виготовлений судовим експертом Куліш О.В. на замовлення ОСОБА_1 , оскільки встановлена даним експертним висновком матеріальна шкода, пов'язана з відновлювальним ремонтом КТЗ позивачки на дату ДТП в сумі 364 379,76 коп., є меншою від вартості відновлювального ремонту в сумі 365 647 грн.79 коп., зазначеній у рахунку-фактурі ТОВ «Порше Інтер Авто Україна» від 19 березня 2020 року №2020005809/1.
Частиною 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Згідно з ст. 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна.
З матеріалів справи також слідує, що позивачка частково відремонтувала в в ТОВ «Порше Інтер Авто Україна» належний їй автомобіль, вартість робіт склала 312 596 грн. 26 коп. (а.с.117).
Враховуючи те, що відповідач не в повному розмірі сплатив суму страхового відшкодування позивачці, а лише в сумі 241603 грн., суд першої інстанції обґрунтовано стягнув із Страхової компанії на користь позивачки страхове відшкодування в сумі 122776 грн. 76 коп. (364 379,76- 241 603=122776,76).
Рішення суду в цій частині відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права, й не може бути скасованим з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Разом з тим, колегія суддів неможе повністю погодитись з висновком суду першої інстанції щодо розміру стягнутих з відповідача 3% річних та інфляційних втрат за період з 18 березня 2020 року по 16 липня 2020 року.
Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як було встановлено судом, що 09.04.2020 року ОСОБА_1 надала Страховику заяву про виплату страхового відшкодування та документи, передбачені ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що не заперечується сторонами. (а.с. 106). Вказана обставина також не заперечується відповідачем (а.с.37).
30 квітня 2020 року позивачка подала відповідачу заяву, в якій просила належну до виплати суму за послуги евакуатора сплатити на особистий картковий рахунок в АТ КБ «ПриватБанк».
Пуктом 13.7 договору страхування визначено, що страховик приймає рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування, протягом 10 робочих днів з дати отримання всіх необхідних документів, передбачених розділом 12 цього договору.
Відповідно до п. 13.9 та 13.9.1 договору страхування страховик проводить виплату страхового відшкодування у разі «Знищення ЗТЗ» протягом 10 робочих днів з дати складання страхового акту.
25 травня 2020 року відповідачем було прийнято рішення (страховий акт №11016/58/920) про виплату позивачці страхового відшкодування за страховим випадком від 16 березня 2020 року в розмірі 239 953 грн., враховуючи те, що вартість ремонту автомобіля - 465 723,31 грн., що перевищує 70 % вартості автомобіля на момент випадку.
26 травня 2020 року відповідач частково сплатив позивачу страхове відшкодування за випадком пошкодження автомобіля AudiQ3», д.н. НОМЕР_1 в розмірі 239 953,00 грн. Недоплачена відповідачем та стягнута судом сума страхового відшкодування становить 122776,76 грн.
За таких обставин, підлягає уточненню період прострочення відповідачем грошового зобов'язання, який з моменту складення страхового акту плюс 10 днів за договором страхування, становить з 05 червня 2020 року по 16 липня 2020 року. Отже, суми стягнутих з відповідача 3% річних та інфляційних втрат підлягають зменшенню: 3% річних з 1101грн. до 404 грн. та інфляційних втрат з 1364,49 до 492грн. 58 коп.
З огляду на викладене, рішення суду в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат необхідно змінити, зменшивши їх розмір.
Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Синельнікова Микити Олексійовича, діючого в інтересах Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», задовольнити частково.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 08 грудня 2020 року в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат - змінити.
Зменшити суму стягнутих з відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1 3% річних з 1101грн. до 404 грн. та інфляційних втрат з 1364,49 до 492грн. 58 коп.
В іншій частині судове рішення залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді: