Справа №370/1049/17
Апеляційне провадження №22-ц/824/4692/2021
31 березня 2021 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах - головуючого Сержанюка А.С., суддів - Гаращенка Д.Р., Мостової Г.І., із участю секретаря Ткаченко Ю.М., розглянувши матеріали цивільної справи у місті Києві за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 01 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Управління Держгеокадастру у Макарівському районі, Мотижинська сільська рада Макарівського району Київської області, про визнання недійсним державного акту на право власності на землю,
17 травня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, де просила скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №3003 від 03.10.2008 року, серія ЯЛ №583024, зареєстрованого 21.04.2010 року, кадастровий номер 3222784800:00:003:0044, скасувати кадастровий номер 3222784800:00:003:0044, зазначений у Державному акті на право власності на земельну ділянку, виданий їй на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №3003 від 03.10.2008 року, серія ЯЛ №583024, зареєстрованого 21.04.2010, зобов'язати Управління Держкомзему у Макарівському районі Київської області зареєструвати та внести відомості до Державного земельного кадастру стосовно земельної ділянки, яка належить їй, ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 11.09.2008 року.
На обґрунтування заявлених вимог посилалась на те, що 11.09.2008 року між нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу частини земельної ділянки, розміром 0,120 га, що знаходиться у Київській області, Макарівському районі, Мотижинська сільська рада.
Для належного оформлення права власності на земельну ділянку вона, ОСОБА_1 , звернулась до ФОП ОСОБА_4 для розробки документації із землеустрою.
Рішенням №РВ-3200449062016 від 13.12.2016 року Державного кадастрового реєстратора Управління Держкомзему у Макарівському районі Київської області Петрук А.М. було відмовлено у рішенні щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру з причин з того, що ділянка ОСОБА_1 перетинається з ділянкою 3222784800:00:003:0044, площа співпадає на 98,135%.
Згідно зазначеної відповіді їй, ОСОБА_1 , було рекомендовано звернутись до суду.
З метою з?ясування даних обставин, адвокат Черемін Д.В. подав адвокатський запит до Управління Держкомзему у Макарівському районі Київської області з метою з'ясування обставин справи та з'ясування з ким перетинається земельна ділянка позивачки.
Згідно відповіді Управління Держкомзему у Макарівському районі Київської області від 17.02.2017 року зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222784800:00:003:0044 належить ОСОБА_2 на підставі права власності, що посвідчується державним актом серія ЯЛ №83024, зареєстрованим від 21.04.2010 року.
Таким чином, при оформленні документів, зокрема, державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЛ №583024, зареєстрованим від 21.04.2010 року, кадастровий номер 3222784800:00:003:0044, ОСОБА_2 виготовила технічну документацію на її земельну ділянку.
Таким чином, в базі Управління Держкомзему у Макарівському районі Київської області її земельна ділянка рахується за відповідачем.
В зв'язку з вищевикладеними обставинами, вона не може належним чином оформити право власності на свою земельну ділянку, що позбавляє її повного права володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном.
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 01 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
На його обґрунтування місцевим судом зазначено, зокрема, наступне.
Судом встановлено, що відповідно державному акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №320783, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, площею 1.9997 га, яка розташована в межах Мотижинської сільської ради, цільове призначення - ведення індивідуального садівництва, кадастровий номер - 3222784800:00:003:0004 ( а.с.7-8 )
Згідно договору купівлі-продажу частини земельної ділянки від 11.09.2008 року, посвідченому приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Корнієвською Н.В., ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_3 11/100 часток земельної ділянки, що складає площу - 0.120 га ( згідно акту погодження меж частини земельної ділянки, яка підлягає відчуженню ), загальна площа земельної ділянки 1.0397 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Макарівський район, Мотижинська сільська рада, кадастровий номер 3222784800:00:003:0004, цільове призначення - ведення індивідуального садівництва ( а.с.4-5 )
Відповідно рішення №РВ-3200449062016 про відмову у внесенні відомостей ( змін до них ) до Державного земельного кадастру від 13.12.2016 року, державним кадастровим реєстратором Управління Держгеокадастру у Макарівському районі Київської області розглянута заява про внесення відомостей ( змін до них ) до Державного земельного кадастру від 06.12.2016 року ( реєстраційний номер ЗВ-3209386952016 ) разом з доданими до неї документами та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей ( змін до них ) до Державного земельного кадастру, з таких підстав: невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме: перетин ділянок з ділянкою 3222784800:00:003:0044 площа співпадає на 98.135%; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини ( а.с.9 ).
Згідно листа-відповіді №10-0.30-94/172-17 від 17.02.2017 року, виданому Управлінням Держгеокадастру у Макарівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, згідно даних державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 3222784800:00:003:0044, площею 0.1178 га, цільове призначення: для ведення індивідуального садівництва, що розташована в межах Мотижинської сільської ради Макарівського району Київської області, значиться за ОСОБА_2 .
Право власності посвідчується державним актом серія ЯЛ №583024, зареєстрованим від 21.04.2010 року за №011094801007 ( а.с.15 ).
Відповідно державному акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №583024, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 0.1178 га, що розташована в межах Мотижинської сільської ради Макарівського району Київської області, цільове призначення - для ведення садівництва, кадастровий номер - 3222784800:00:003:0044.
Державний акт виданий на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №3003 від 03.10.2008 року ( а.с.16-17 ).
Оцінюючі здобуті докази, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що не підлягає задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що відповідачка набула у власність земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №3003 від 03.10.2008 року.
Без оскарження підстав набуття земельної ділянки у власність чи користування, скасувати чи визнати недійсним державний акт на землю неможливо.
Позивачкою до матеріалів справи не додано договору купівлі-продажу земельної ділянки №3003 від 03.10.2008 року, клопотань про його витребування не заявлено.
За таких обставин суд позбавлений можливості дослідити вказаний доказ.
Відсутні в справі й дані про те, коли була сформована земельна ділянка відповідачки, враховуючи те, що їй присвоєно кадастровий номер.
Сам тільки факт накладання земельної ділянки відповідачки на частину земельної ділянки позивачки про порушення її прав відповідачкою і необхідність скасування держаного акту на земельну ділянку свідчити не може.
Також не доведено, внаслідок яких протиправних, незаконних рішень, дій чи бездіяльності відповідачки порушено права позивачки.
Щодо вимоги позивачки про скасування кадастрового номеру 3222784800:00:003:0044, зазначеного у державному акті на право власності на земельну ділянку виданому ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки №3003 від 03.10.2008 року, серія ЯЛ №583024 зареєстрованим від 21.04.2010 року, то вказана вимога є похідною.
Державний акт на право власності на земельну ділянку, який виданий ОСОБА_2 не скасований, підстава видачі вказаного державного акту, а саме: договір купівлі-продажу земельної ділянки №3003 від 03.10.2008 року не скасований, тому підстав для скасування кадастрового номеру немає.
Щодо вимоги позивачки про зобов'язання Управління Держкомзему у Макарівському районі Київської області зареєструвати, та внести відомості до Державного земельного кадастру стосовно земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 11.09.2008 року, то вказана вимога не підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв та доданих до неї документів.
Також, суд звертає увагу на ту обставину, що такої юридичної особи як Управління Держкомзему у Макарівському районі, взагалі не існує.
Правовими підставами для ухвалення такого рішення судом першої інстанції зазначені, зокрема, положення ч. 2 ст. 90, 152, 153 ЗК України, ст.ст. 78, 80, 81 ЦПК України.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого суду, позивачка подала апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права при його ухваленні.
Просить скасувати судове рішення та задовольнити її позовні вимоги.
Суд, закінчивши з'ясування обставин справи і перевірку їх доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі, у межах її доводів та вимог, вважає за необхідне залишити без задоволення апеляційні вимоги, керуючись наступним.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як правильно встановлено місцевим судом, що підтверджується і матеріалами справи, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №320783 від 05 березня 2008 року, ОСОБА_3 була власником земельної ділянки, площею 1.9997 га, яка розташована в межах Мотижинської сільської ради, цільове призначення - ведення індивідуального садівництва, кадастровий номер - 3222784800:00:003:0004 ( а.с.7-8 ).
За договором купівлі-продажу частини земельної ділянки від 11.09.2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Корнієвською Н.В., ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_3 11/100 часток земельної ділянки, що складає площу - 0,120 га ( згідно акту погодження меж частини земельної ділянки, яка підлягає відчуженню, що додається ), загальна площа земельної ділянки 1.0397 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Макарівський район, Мотижинська сільська рада, кадастровий номер 3222784800:00:003:0004, цільове призначення - ведення індивідуального садівництва ( а.с. 4-5, 6 ).
В свою чергу, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №583024, виданого на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №3003 від 03.10.2008 року, ОСОБА_2 належить на праві власності земельна ділянка, площею 0.1178 га, що розташована в межах Мотижинської сільської ради, Макарівського району, Київської області, цільове призначення якої - для ведення садівництва, кадастровий номер - 3222784800:00:003:0044 ( а.с. 15, 16-17 ).
Відповідно до рішення №РВ-3200449062016, на звернення позивачки про внесення відомостей ( змін до них ) до Державного земельного кадастру від 06.12.2016 року ( реєстраційний номер ЗВ-3209386952016 ), 13.12.2016 року державним кадастровим реєстратором Управління Держгеокадастру у Макарівському районі Київської області відмовлено в задоволенні заявлених вимог з посиланням на невідповідність електронного документа установленим вимогам, а саме: перетин ділянок з ділянкою 3222784800:00:003:0044, площа співпадає на 98,135%, знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини ( а.с. 9 ).
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції прийшов до переконання про необґрунтованість заявлених позовних вимог і правильність висновків місцевого суду з цього приводу.
Так, як встановлено судом першої інстанції, відповідачка придбала спірну земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу від 03.10.2008 року, який ОСОБА_1 не оспорила.
Відповідно до положень ст. 204 ЦК України, цей правочин є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом і він не визнаний судом недійсним.
А оскільки вимоги позивачки про скасування державного акту на право власності на землю та кадастрового номеру є похідними від визначення законності правочину щодо придбання відповідачкою зазначеного майна, то вони ( вимоги ) не можуть бути задоволені і за цими підставами.
Не можуть бути задоволені вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання Управління Держкомзему у Макарівському районі Київської області зареєструвати та внести відомості до Державного земельного кадастру стосовно земельної ділянки, яка їй належить на підставі договору купівлі-продажу від 11.09.2008 року, як правильно зазначив місцевий суд, за відсутності такого органу.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити і про те, що належний орган, до компетенції якого віднесено здійснення таких повноважень, у якості відповідача позивачкою до справи не залучений і клопотань нею в процесі розгляду справи не заявлено.
Вимоги ОСОБА_1 про скасування кадастрового номеру також не можуть бути задоволені і з огляду на положення ч. 6 ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» за якою кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки, зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера, оскільки державна реєстрація спірного майна відповідачки згідно заявлених вимог не оспорюється.
І, насамкінець, позивачка не надала суду документацію із землеустрою, технічну документацію з оцінки земель, що подаються у паперовій формі, засвідчену підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, відповідального за якість робіт із землеустрою ( ФОП ОСОБА_4 ), які мали надаватися державному кадастровому реєстратору відповідно до п. 67 «Порядку ведення Державного земельного кадастру», що позбавляє суд можливості віднести розпорядження державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у Макарівському районі Київської області ( а.с. 9-10 ) до числа належних, допустимих, достовірних та достатніх згідно положень ст.ст. 77-80 ЦПК України, які підтверджують зазначені позивачкою вимоги.
Окрім цього, як зазначено у правових позиціях Верховного суду України у справах №6-57743св10, №6-29420св10, зазначене розпорядження є копією невідомого походження, оскільки його справжність неможливо перевірити шляхом співставленням із оригіналом.
Разом з тим, ні суду першої інстанції, ні апеляційної інстанції такої можливості щодо перевірки справжності цього документу шляхом співставленням із оригіналом позивачем не надано.
Інших доказів на підтвердження заявлених позовних вимог ОСОБА_1 суду не надала.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, визначив відповідно до них правовідносини і, з додержанням норм матеріального і процесуального права, зокрема ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр», ст.ст. 152, 153, 158 ЗК України, ст.ст. 5, 13, 76-81, 89, 259, 263-265 ЦПК України, ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
А тому, доводи ОСОБА_1 про незаконність та необґрунтованість судового рішення, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права при його ухваленні, зокрема, ст.ст. 328, 373, 392, 393, 655, 658 ЦК України, ст. 126, 131, 132, 158 ЗК України, з точки зору апеляційного суду та в силу викладеного, не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді скарги.
Відтак, викладені у апеляції доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, відповідно, рішення, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 375 ЦПК України.
Окрім цього, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено.
Апеляційний суд також вважає за необхідне відмітити, що Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року ).
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 89, 263, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Макарівського районного суду Київської області від 01 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Управління Держгеокадастру у Макарівському районі, Мотижинська сільська рада Макарівського району Київської області, про визнання недійсним державного акту на право власності на землю - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий А.С. Сержанюк
Судді: Д.Р. Гаращенко
Г.І. Мостова