03110 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 754/4858/13-ц Апеляційне провадження № 22-ц/824/1536/2021Головуючий у суді першої інстанції - Клочко І.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
18 лютого 2021 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Березовенко Р.В., Суханова Є.М.,
секретар Рудик О.Л.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційні скарги приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова Вадима Вячеславовича та Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 29 квітня 2020 року по цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу и. Києва Корольова Вадима Вячеславовича, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України», Державне підприємство «СЕТАМ», боржник: ОСОБА_1 ,
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця Корольова В.В., в якій просив визнати незаконними та скасувати акти про проведення електронних торгів щодо реалізації предмета іпотеки, а саме: квартири за адресою АДРЕСА_1 .
Скаргу обґрунтовував тим, що зазначена квартира перебуває в іпотеці на підставі договору іпотеки № PCL-009/163/2007 у ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «ОТП «Факторинг України». 24.01.2020 ОСОБА_1 отримав повідомлення від ДП «СЕТАМ» про продаж квартири за допомогою електронних торгів відповідно до Порядку реалізації арештованого майна. Зазначене повідомлення було отримано за адресою АДРЕСА_1 .
Зазначав, що за адресою місця реєстрації він не проживає, тому жодної кореспонденції про виконавче провадження не отримував, внаслідок чого взагалі не був обізнаний з матеріалами виконавчого провадження. Крім того, квартира, на яку звернено стягнення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 діє мораторій на звернення стягнення майна, наданого як забезпечення кредиту в іноземній валюті, оскільки таке майно використовується як місце його постійного проживання та іншого нерухомого житлового майна в нього не має, а квартира за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві власності його матері - ОСОБА_2 .
Вказував, що у квартирі за адресою АДРЕСА_1 зареєстрована малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому відповідно до вимог чинного законодавства, органом опіки та піклування повинен бути наданий дозвіл на реалізацію нерухомого майна. Однак, такого дозволу матеріали справи не містять.
За таких обставин, вважав дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова В.В. незаконними, та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України (а.с. 1-6).
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 29.04.2020 скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова В.В. з винесення актів про проведення електронних торгів щодо реалізації предмета іпотеки - квартири за адресою: АДРЕСА_1 неправомірними та скасовано їх. В іншій частині скарги відмовлено (а.с. 127-130).
В апеляційній скарзі, ПВ ВО м. Києва Корольов В.В. , посилаючись на порушення судом норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та винести постанову, якою у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. Вказує, що на виконання ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», 04.06.2019 ним було направлено на адресу боржника рекомендованим листом, яка зазначена у виконавчому листі, постанову про відкриття виконавчого провадження, тому на підставі вищезазначеної статті боржник вважається таким, що повідомлений про відкриття виконавчого провадження. Інших дій, щодо підтвердження отримання боржником направленої кореспонденції Закон України «Про виконавче провадження» не містить.
Крім того, вказує, що актів про реалізацію предмета іпотеки лота № 402388 ним складено не було, матеріали цивільної справи № 754/4858/13-ц не містять копій такого акту чи актів про проведення електронних торгів щодо реалізації предмета іпотеки, а саме квартири за адресою АДРЕСА_1 , які в подальшому судом може бути скасовано (а.с. 173-176).
Слід зазначити, що ПВ ВО м. Києва Корольовим В.В. подано дві ідентичні апеляційні скарги на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 29.04.2020, які датовані 18.05.2020. Одну апеляційну скаргу було направлено безпосередньо через суду першої інстанції, другу до Київського апеляційного суду. Вивчивши подані матеріали, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вони є тотожними, та мають розглядатись як одна апеляційна скарга на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 29.04.2020 (а.с. 136-137, 139-140, 173-176).
ТОВ «ОТП «Факторинг України» також було подано апеляційну скаргу на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 29.04.2020, в які посилаючись на порушення судом норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та винести постанову, якою у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. Зазначає, що судом першої інстанції розглянуто скаргу в порядку судового контролю за виконанням судового рішення не по тій справі, в якій таке судове рішення було ухвалено, та не по тим зобов'язанням з приводу яких виник спір. Крім того, ОСОБА_1 зареєстрований за іншою від іпотечної квартири адресою, а саме: АДРЕСА_3 , яка належить йому на праві спільної сумісної власності в рівних долях зі ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 19.10.2005, виданого згідно розпорядження № 75-8123 від 15.10.2005, тому мораторій до квартири за адресою АДРЕСА_1 не може бути застосовано.
Вказує, що норми чинного законодавства не місять таких процесуальних документів, як «акт про проведення електронних торгів щодо реалізації предмета іпотеки», тому не можливо встановити чим керувався суд задовольняючи такі вимоги скаржника.
Крім того, звертає увагу на те, що приписи Закону України «Про виконавче провадження» не містять жодних підстав для задоволення вимог скаржника про визнання неправомірними та скасування дій виконавця з підстав неналежного повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження, оскільки, за приписами ч. 1 ст. 28 вищезазначеного закону боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі (а.с. 153-155).
15.07.2020 ОСОБА_1 було подано відзиви на апеляційні скарги ПВ ВО м. Києва Корольова В.В. та ТОВ «ОТП «Факторинг України», в яких вказує, що на підставі Закону України «Про свободу пересувань та вільний вибір місця проживання в Україні» він не позбавлений можливості бути зареєстрованим в одному місці, а проживати в іншому, яке крім того є його власним майном, тому він не отримував від приватного виконавця кореспонденції та не був обізнаний про наявність виконавчого провадження відносно нього. Тому, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим та не може бути скасовано лише з формальних міркувань апелянтів.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В судовому засіданні представник ТОВ «ОТП «Факторинг України» - Кононець С.П. підтримав свою апеляційну скаргу та апеляційну скаргу приватного виконавця з викладених в них підстав, та просив їх задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи скаргу частково, суд першої інстанції виходив з того, що копії матеріалів виконавчого провадження, що надані до матеріалів справи, не містять будь яких доказів, які б підтверджували факт направлення боржнику ОСОБА_1 копії постанови про відкриття виконавчого провадження або ознайомлення його з вказаними постановами в іншій спосіб.
Але погодитись із такими висновками в повному обсязі не можливо з огляду на таке.
Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.05.2007 між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого стало АТ «ОТП Банк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно з яким останньому надано кредит у розмірі 164 872,00 дол. США.
В той же день, між сторонами було укладено договір наступної іпотеки № PCL-009/163/2007, предмет якої стала квартира за адресою АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 9-11зв.).
За договором про відступлення права вимоги від 07.06.2010 іпотекодержателем стало ТОВ «ОТП «Факторинг України» (т. 1 а.с. 13, 77).
03.06.2019 ПВ ВО м. Києва Корольовим В.В. відкрито виконавче провадження, описано та накладено арешт на майно боржника (т. 1 а.с. 70-71, 82-83, 84-86).
Звертаючись до суду зі скаргою ОСОБА_1 зазначив місце своєї реєстрації АДРЕСА_2 та вказував, що він не отримував постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження.
Згідно листа №8101.5.1-23736/81.3-19 від 21.06.2019 ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області повідомило, що боржник ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 89).
Постанова про відкриття виконавчого провадження № 59257296 від 03.06.2019 була направлена боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі ( АДРЕСА_2 ) рекомендованим повідомленням, що підтверджується поштовою квитанцією, яка наявна в матеріалах справи, а також копією конверту зі списком поштових відправлень (т. 1 а.с. 72-73, 76).
У частині 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Згідно частини 12 Постанови КМУ від 02.03.2016 № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» особи, які не проживають за зареєстрованим місцем проживання більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов'язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов'язані письмово повідомити відповідному органу реєстрації про своє місце перебування.
Таким чином, ПВ ВО м. Києва Корольовим В.В. було вчинено всіх необхідних дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» щодо повідомлення боржника за адресою, яка зазначена у виконавчому листі № 2-329/12 від 04.12.2012. Заяв про зміну місця проживання чи перебування боржника матеріали справи не містять, тому посилання суду першої інстанції про відсутність доказів на підтвердження факту направлення ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження є помилковим.
Звертаючись до суду зі скаргою ОСОБА_1 зазначав, що на квартиру за адресою АДРЕСА_1 діє мораторій, оскільки дане нерухоме житлове майно використовується ним як місце постійного проживання, в той час як квартира за адресою АДРЕСА_2 належить на праві власності матері ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014, протягом дії цього Закону:
1) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:
таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;
загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку;
2) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки);
3) кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.
Згідно листа № 062/14-12769 КП «Київське міське БТІ» повідомило, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 17.05.2007 (а.с. 80-81).
Під час опису та арешту оскаржуваної квартири, ПВ ВО м. Києва Корольовим В.В. було опитано сусідів по квартирі № 63 та встановлено, що боржник за даною адресою не проживає, у даній квартирі відключено електропостачання, що є необхідною умовою для нормальної життєдіяльності людини, та крім того, ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності в рівних долях із ОСОБА_2 належить квартира за адресою АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 123).
Таким чином на квартиру за адресою АДРЕСА_1 не розповсюджується дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки вказана квартира не є місцем проживання боржника ОСОБА_1 та у його власності знаходиться інше нерухоме житлове майно.
Щодо задоволення вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій ПВ ВО м. Києва Корольова В.В. з винесення актів про проведення електронних торгів щодо реалізації предмета іпотеки, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Відповідно до частин 1, 2 статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
Таким чином, процедура звернення стягнення на майно боржника врегульована Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5.
В матеріалах справи наявні копії постанов приватного виконавця про арешт майна боржника від 03.06.2019 та про опис та арешт майна боржника від 21.06.2019, однак жодних актів про реалізацію предмета іпотеки лота № 402388, які в подальшому можуть бути скасовано судом, у справі відсутні. Учасниками справи таких документів не надавалось.
Тому висновки суду першої інстанції щодо задоволення скарги ОСОБА_1 в частині визнання дії ПВ ВО м. Києва Корольова В.В. з винесення актів про проведення електронних торгів щодо реалізації предмета іпотеки - квартири за адресою: АДРЕСА_1 неправомірними та скасування їх, є помилковими.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційних скарг ПВ ВО м. Києва Корольова В.В. та ТОВ «ОТП «Факторинг України», ухвала суду в частині задоволеної вимоги про визнання дії приватного виконавця з винесення актів про проведення електронних торгів щодо реалізації предмета іпотеки підлягає скасуванню, в іншій частині ухвалу залишити без змін, у задоволенні скарги ОСОБА_1 в цій частині відмовити.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова Вадима Вячеславовича задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»задовольнити частково.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 29 квітня 2020 року в частині визнання та скасування дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова Вадима Вячеславовича з винесення актів про проведення електронних торгів щодо реалізації предмета іпотеки скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заявленої вимоги.
В іншій частині ухвалу залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя-доповідач В.А. Нежура
Судді Р.В. Березовенко
Є.М. Суханова