вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 376/669/20 Апеляційне провадження № 22-ц/824/1650/2021Головуючий у суді першої інстанції - Клочко В.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
11 лютого 2021 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.
судді Березовенко Р.В., Лапчевська О.Ф.,
секретар Рудик О.Л.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Фрідманом Олександром Олександровичем, який діє на підставі договору, до якої приєднався ОСОБА_2 , на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 29 липня 2020 року про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
У червні 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості (т. 1 а.с. 2-5).
20.07.2020 позивачем подано заяву про забезпечення позову, яка обґрунтована тим, що 04.06.2007 між АТ КБ «ПриватБанк та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № К4VIGE0000005.
До даного кредитного договору, між банком та ОСОБА_1 було укладено додаткові угоди, якими вносилися зміни до основного кредитного договору, та передбачався графік погашення заборгованості, який відповідачем не виконувався належним чином.
20.05.2013 між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки.
Кредитору стало відомо, що у відповідачів перебуває рухоме та нерухоме майно, за рахунок якого можливе погашення заборгованості перед банком, проте існує велика вірогідність, що таке майно боржники без будь-яких перепон зможуть відчужити у будь-який час, без подальшого погашення боргу за кредитним договором.
За таких обставин, кредитор вбачає загрозу подальшого відчуження нерухомого та/або рухомого майна боржниками, та обґрунтовано припускає, що майно, яке є у відповідачів на момент пред'явлення позову до них, може зникнути, зменшитись за кількістю на момент ухвалення рішення, в той час коли є невиконані кредитні зобов'язання на значну суму коштів (т. 1 а.с. 196).
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29.07.2020 заяву АТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Накладено арешт на нерухоме та рухоме майно, що належить ОСОБА_1 , а саме: - земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,5283 га, кадастровий номер 7323583500:01:002:0224, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,6864 га, кадастровий номер 7323583500:01:002:0031, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_2 , загальною площею: 36.7 кв.м, житловою площею: 18.7 кв.м;
- земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2 га, кадастровий номер 7323583500:01:002:0051, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2701 га, кадастровий номер 7323583500:01:002:0050, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, площею 0,25 га, кадастровий номер 7323583500:01:002:0049, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, площею 0,0587 га, кадастровий номер 7320581000:01:001:0291, що розташована по АДРЕСА_2 ;
- земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств для житлової забудови і промисловості), площею 14,1894 га, кадастровий номер 3222786500:04:009:0021, що розташована за адресою: Київської область, Макарівський p-н, с/рада. Пашківська;
- причіп, модель - КНОТТ 95Н, 2016 р.в., дата реєстрації 14.09.2016;
- автомобіль, INFINITI, модель QX80, 2016 р.в., дата реєстрації 04.02.2017, об'єм двигуна 5552;
- автомобіль, FORD, модель F 150, 2017 р.в., дата реєстрації 14.08.2019, об'єм двигуна 2700;
- автомобіль, MERCEDES-BENZ, модель SPRINTER 319 CDI, 2013 р.в., дата реєстрації 20.07.2018, об'єм двигуна 2987.
Накладено арешт на нерухоме та рухоме майно, що належить ОСОБА_2 , а саме:
- житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею: 151,2 кв.м., житловою площею: 94,9 кв.м;
- квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею: 91,9 кв.м, житловою площею: 60,3 кв.м;
- автомобіль, ГАЗ, модель 21, 1967 р.в., дата реєстрації 03.06.2016, об'єм двигуна 2450 (т. 1 а.с. 246-247).
В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить скасувати ухвалу та прийняти нове рішення, яким у задоволені заяви АТ КБ «ПриватБанк» про забезпечення позову відмовити. Вказує, що висновок суду першої інстанції про те, що виконання зобов'язань не забезпечено заставою суперечить дійсним обставинам справи, оскільки 04.06.2007 між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки відповідно до якого ОСОБА_3 в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором передав в іпотеку земельну ділянку загальною площею 6,5250 га кадастровий номер 3223187700:12:016:0040, вартість якої складає 14 816 700,00 грн.
Також суд першої інстанції не врахував те, що рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05.07.2018, додатковим рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31.07.2018 та постановою Чернігівського апеляційного суду від 28.11.2018 в частині, що залишена без змін постановою Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 751/2322/17-ц стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у загальному розмірі 7 752 581,40 грн. (т. 2 а.с. 38-39 зв.).
16.09.2020 ОСОБА_2 подано заяву про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_1 , в якій зазначає, що постановою Чернігівського апеляційного суду від 12.08.2020 у справі № 751/2322/17, під час нового апеляційного розгляду, змінено додаткове рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31.07.2018, збільшено суму визначену судом першої інстанції до стягнення з 5 585 020,00 грн. до 6 923 167,00 грн. Згідно судових рішень, які набрали законної сили, за результатами розгляду справи № 751/2322/17-ц АТ КБ «ПриватБанк» зобов'язано сплатити ОСОБА_1 14 675 738,40 грн., тому зустрічні зобов'язання банку перед позивачем повністю спростовують висновки суду, що стали підставою для вжиття заходів забезпечення позову (т. 2 а.с. 91-92).
21.09.2020 представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому посилається на те, що суд першої інстанції при розгляді заяви про забезпечення позову не зобов'язаний досліджувати факти забезпечення виконання зобов'язань, крім того, договір іпотеки від 04.07.2007 на який посилається представник відповідача долучений лише до апеляційної скарги та був відсутній в матеріалах справи на час прийняття оскаржуваної ухвали та предметом розгляду справи №757/28887/19-ц є стягнення заборгованості, а не звернення стягнення на предмет іпотеки.
Також, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна та довідки з МВС України вбачається, що за боржниками зареєстровано рухоме та нерухоме майно, що не є заставним майном та/або не перебуває в іпотеці. Між тим, деяке майно було придбане відповідачами в період (2016-2019р.), в той час коли необхідно було виконувати кредитні зобов'язання, проте кошти були витрачені не на погашення боргу, а на придбання іншого майна, яке не було передано в подальшому в забезпечення виконання своїх зобов'язань. Тому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому ухвалюючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права (т. 2 а.с. 104-108).
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , разом з представником ОСОБА_2 , який приєднався до апеляційної скарги, ОСОБА_5 , підтримали апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просили її задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_6 заперечував проти поданої апеляційної скарги та просив її відхилити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріалисправи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи заяву банку про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що в зв'язку з наявністю спору між сторонами, невжиття засобів забезпечення позову унеможливить виконання гіпотетичного рішення суду, оскільки розмір заборгованості є значним, а виконання зобов'язання не забезпечено заставою.
Але погодитись із такими висновками в повному обсязі не можливо з огляду на таке.
В статті 149 ЦПК України передбачено забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.06.2007 між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № К4VIGE0000005, відповідно до умов якого останній отримав кредит у сумі 1 980 000,00 дол. США.
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору банк зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 04.06.2007 по 03.06.2008 включно, у вигляді відновлювальної кредитної лінії у розмірі 1 980 000,00 дол. США зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1% на місяць (тобто 12% річних) на суму залишку заборгованості, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 2% щомісяця від суми виданого кредиту.
03.06.2008 між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, якою змінили розмір відсоткової ставки за користування кредитом на 1,51% на місяць (18,12% річних) та встановили кінцевим терміном повернення кредиту 02.06.2009.
16.02.2009 АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду № 2 до кредитного договору, якою змінили валюту зобов'язання, встановивши, що розмір наданого позичальнику кредиту становить 16 775 600,46 грн., а також змінили розмір відсоткової ставки за користування кредитом на 2,25% на місяць (27% річних).
20.05.2013 АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду № 3 до кредитного договору, якою визначили, що розмір наданого позичальнику кредиту складає 27 916 600,00 грн., відсоткова ставка за користування кредитом 0,12% річних. Цією ж додатковою угодою сторони узгодили, що погашення заборгованості здійснюється згідно із додатком до цієї додаткової угоди, який встановлює графік погашення заборгованості.
20.05.2013 АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 в забезпечення зобов'язання за кредитним договором уклали договір поруки № К4VIGE0000005/1.
Відповідно до пунктів 1., 18.1. договору поруки предметом цього договору є надання поруки ОСОБА_2 перед АТ КБ «ПриватБанк» за виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором К4VIGE0000005 від 04.06.2007 в редакції додаткової угоди № 3, зокрема, повернення кредиту, наданого у вигляді невідновлювальної кредитної лінії у сумі 27 916 600,00 грн. у термін до 31.05.2018, сплати відсотків за користування кредитом, сплати платежів за тілом кредиту у розмірі та у відповідності до строків, встановлених додатком до додаткової угоди № 3.
Відповідно до п. 2.2.4 кредитного договору на позичальника було покладено обов'язок здійснювати погашення кредиту у порядку, сумах та строках, передбачені пунктами 1.1., 2.3.3. цього договору.
Пунктом 1.1 кредитного договору, в редакції від 20.05.2013, передбачено, що погашення заборгованості здійснюється згідно із додатком до цієї додаткової угоди, який встановлює графік погашення заборгованості, а саме: 31.05.2016 сума платежу мала бути сплачена у розмірі 5 585 018,37 грн.
В порушення умов кредитного договору, ОСОБА_1 не було сплачено платіж, передбачений графіком, та лише 13.01.2017 в рахунок погашення простроченого платежу за 31.05.2016 надійшло 411 542,69 грн., після чого залишок простроченої заборгованості за цим платежем становить 5 152 970,24 грн.
В червні 2019 року банк звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором К4VIGE0000005 від 04.06.2007 у розмірі 5 152 970,24 грн.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Суд має враховувати, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинно застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Крім того, такі заходи мають бути співмірними з заявленими вимогами.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, судом першої інстанції було накладено арешт майно ОСОБА_1 , а саме: на 4 земельні ділянки, площею 0,5283 га, 0,6864 га, 0,2 га, 0,2701 га для ведення особистого селянського господарства; на 2 земельні ділянки площею 0,25 га, 0,0587 га для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва; на земельну ділянку площею 14,1897 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організації та підприємств; на 3 автомобіля 2013 р.в., 2016 р.в., 2017 р.в. та на причіп 2016 р.в.
Також, накладено арешт на майно ОСОБА_2 , житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 151,2 кв.м, який розташований за адресою Івано-Франківська обл., Косівський р-н, с. Стопчатів; квартиру, що розташована у м. Івано-Франківськ, загальною площею 91,9 кв.м, та автомобіль ГАЗ 2016 р.в.
Однак, накладаючи арешт на зазначене рухоме та нерухоме майно відповідачів у такій кількості, суду першої інстанції необхідно було з'ясувати вартість вказаного майна з метою дотримання принципу співмірності між розміром вжитих заходів забезпечення позову і розміром пред'явлених позовних вимог, а також з'ясувати чи дійсно невжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб впливатиме на ефективність захисту та унеможливить виконання гіпотетичного рішення суду про задоволення вимог позову про стягнення заборгованості.
Таким чином, подана позивачем заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 150 ЦПК України, на суд першої інстанції не звернув уваги та не надав оцінки наявним у справі доказам.
Разом з тим, посилання апелянта на те, що за договором іпотеки від 04.06.2007, укладеним між позивачем та ОСОБА_3 , останнім в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором було передано в іпотеку земельну ділянку загальною площею 6,5250 га кадастровий номер 3223187700:12:016:0040, суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки суд першої інстанції при розгляді заяви про забезпечення позову не зобов'язаний досліджувати факти забезпечення виконання зобов'язань.
Крім того, доводи ОСОБА_1 про наявність судових рішень про стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» грошових коштів за договором депозиту у розмірі 7 752 581,40 грн., суд апеляційної інстанції також не бере до уваги, оскільки в даній справі предметом позову є стягнення заборгованості за договором кредиту, а питання про стягнення грошових коштів за договором депозиту не має прямого відношення до цієї справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Фрідманом Олександром Олександровичем, який діє на підставі договору, до якої приєднався ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 29 липня 2020 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення наступного змісту.
У задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя-доповідач В.А. Нежура
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська