Провадження № 22-ц/803/2892/21 Справа № 180/1675/20 Суддя у 1-й інстанції - Янжула О. С. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
12 квітня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат”, ОСОБА_1 на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я,-
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що він перебував у трудових відносинах з АТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат”. За час роботи на даному підприємстві він отримав професійні захворювання, які обумовлені умовами в яких він працював. Тривала дія шкідливих факторів виробничого середовища на організм, недосконалість технологічних процесів, відсутність денного освітлення, несприятливий мікроклімат, важка фізична праця, вимушена робоча поза сприяли розвитку професійних захворювань. Первинним оглядом МСЕК у 2014 році йому було встановлено 30% втрати працездатності та третю групу інвалідності за професійним захворюванням. При повторному огляді збільшено до 60% втрати працездатності. Внаслідок втрати професійної працездатності йому спричинено моральну шкоду, оскільки у зв'язку із захворюванням було порушено та порушуються його нормальні життєві зв'язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, постійно виникають складнощі у зв'язку із загальною слабкістю, втомою та болями. Він не може повернутись до повноцінного способу життя, відчуває фізичні страждання, фізичну біль, обумовлену важкістю самопочуття та особливостями лікування, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на його душевному та фізичному стані. Через захворювання він багато часу знаходиться на лікуванні. На підставі викладеного, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 160 000 грн., без урахування податку з доходів фізичних осіб.
Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2020 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Стягнуто з АТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” (ідентифікаційний код юридичної особи 00190911 згідно ЄДРПОУ, місцезнаходження: 53400, Дніпропетровська область, м.Марганець, вул. Єдності, 62) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт НОМЕР_1 , ІПН - НОМЕР_2 ), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в відшкодування моральної шкоди 120 000 грн., з утриманням податку та обов'язкових платежів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто АТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” судовий збір на користь держави в розмірі 840 грн. 80 коп.
В апеляційній скарзі АТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” просять рішення суду від 25 листопада 2020 року змінити в частині стягнення розміру відшкодування моральної шкоди, зменшивши її розмір до 60000 грн., посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду від 25 листопада 2020 року змінити в частині розміру відшкодування моральної шкоди, збільшивши її розмір до 160000 грн., рішення суду скасувати в частині відмови у стягненні моральної шкоди без утримання податку з доходів фізичних осіб, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Відзиви на апеляційні скарги учасниками справи подано не було.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно з ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України “Про охорону праці” роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Стаття 173 КЗпП України закріплює за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Частина 1 ст. 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Згідно з частинами першою та п'ятою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Згідно з пунктом 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.
З матеріалів справи вбачається та встановлено судом позивач перебував у трудових відносинах з АТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат”, що підтверджується копією трудової книжки Серії НОМЕР_3 (а.с.12-15).
За час роботи на даному підприємстві він отримав професійні захворювання, які обумовлено умовами в яких він працював.
З виписки із медичної карти №2989 стаціонарного хворого ОСОБА_1 вбачається, що він має наступні професійні захворюваня:
- хронічне обструктивне захворювання легень другої стадії (пилотоксичний бронхіт другої стадії, емфізема легень другої стадії), група С, загострення середнього ступеня важкості. ЛН другого-третього ступеня
- радикулопатія попереков-крижова, фаза нестійкої ремісії (а.с. 16, 17).
Актом розслідування хронічного професійного захворювання від 10 вересня 2014 року встановлено, що причиною професійного захворюванню є рівень пилу - 7,72 мг/куб. м. (ПДК 2,0 мг/куб.м), 3 клас 2 ступінь, рівень марганцю - 0,804 мг/куб.м. (ПДК 0,3 мг/куб.м), 3 клас 1 ступінь(а.с.10, 11).
За висновком МСЕК Серії 12 ААА№000714 14 жовтня 2014 року ОСОБА_1 первинно визначено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках - 30% у зв'язку із професійними захворюваннями (а.с.7).
При переоглядах, а саме: 27 вересня 2018 року ОСОБА_1 встановлено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 60 %, та встановлено ІІІ групу інвалідності, дата переогляду 01 вересня 2021 року, що підтверджується копією висновку МСЕК Серії 12 ААА № 050498 від 27 вересня 2018 року (а.с.8, 9).
У зв'язку з небезпечними умовами праці, низьким рівнем техніки безпеки та впливом комплексу виробничих шкідливих факторів на шахті, позивач отримав професійні захворювання.
Внаслідок втрати професійної працездатності позивачу спричинено моральну шкоду, оскільки позивач відчуває фізичний біль та душевні страждання, погіршилися його здібності, виникли переживання, викликані наслідками професійного захворювання, він втратив професійну працездатність, позбавлений можливості реалізації своїх здібностей, змушений постійно приймати лікарські препарати, постійно відчуває наслідки професійного захворювання, що свідчить про заподіяння позивачу моральної шкоди.
Таким чином, встановивши, що професійні захворювання позивача, які завдають йому фізичного болю та душевних страждань, виникли з вини АТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат”, яким було допущено порушення трудового процесу, що підтверджено висновком МСЕК щодо втрати позивачем працездатності, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров'я позивача.
При визначенні розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача, суд першої інстанції, з урахуванням глибини та ступеня моральних і фізичних страждань позивача ОСОБА_1 , яких він зазнав та зазнає внаслідок професійних захворювань, встановлення йому втрати професійної працездатності у розмірі 60% та третьої групи інвалідності, із врахуванням характеру ушкодження здоров'я позивача, що є незворотнім, а також з урахуванням принципів розумності і справедливості, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача у рахунок відшкодування моральної шкоди 120 000 грн.
Доводи апеляційної скарги АТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” про те, що визначений судом розмір відшкодування моральної шкоди є завищеним, не відповідає вимогам розумності та справедливості є необґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції залишив поза увагою те, що моральна шкода мала бути стягнута на користь позивача без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб, не можуть бути прийняті до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до Закону №466 внесено зміни до п.п.164.2.14 а статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум відшкодування моральної шкоди (норма набрала чинності з 23 травня 2020 року).
До загального місячного (річного) оподаткування доходу платника податків, з урахування змін, внесених Законом № 466, включається у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі визначеному законом (п.п.164.2.14 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України).
Враховуючи викладене, у разі якщо виплата немайнової (моральної) шкоди за рішенням суду здійснюється податковим агентом на користь фізичної особи - платника податків, то сума такої шкоди не включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Отже, з 23 травня 2020 року звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
У зв'язку із зазначеним суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення моральної шкоди з утриманням податку та обов”язкових платежів.
Доводи апеляційних скарг щодо неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, незаконності та необґрунтованості рішення суду є безпідставними.
Приведені в апеляційних скаргах інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційних скаргах не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, апеляційні скарги залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат”, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2020 року - залишено без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 12 квітня 2021 року.
Головуючий суддя
Судді