Провадження № 22-ц/803/3360/21 Справа № 173/1751/20 Суддя у 1-й інстанції - Петрюк Т. М. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
12 квітня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.,
суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
У жовтні 2020 року АТ КБ «Приватбанк» звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своїх вимог АТ КБ “Приватбанк” посилалися на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 20 вересня 2007 року ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг, про що свідчить підпис відповідача у заяві. АТ КБ “Приватбанк” зазначають, що виконали свої зобов'язання щодо видачі кредитних коштів, надавши можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених кредитним договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач порушила умови укладеного договору в частині своєчасного погашення платежів, передбачених умовами кредитного договору, у зв'язку з чим, станом на 13 серпня 2020 року має заборгованість перед банком у розмірі 27174 грн. 96 коп., яка складається із: 20409 грн. 98 коп.- заборгованість за тілом кредиту, 0.00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 20409 грн. 98 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 6764 грн. 98 коп. - заборгованість за простроченими відсотками; 0 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими за прострочений кредит відповідно до ст. 625; 0 грн. - нарахована пеня; 0 грн. - нарахована комісія. На підставі викладеного АТ КБ “Приватбанк” просили суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором б/н від 20 вересня 2007 року станом на 13 серпня 2020 року у розмірі 27174 грн. 96 коп., а також судовий збір у розмірі 2102 грн.
Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2020 року у задоволенні позовних вимог за позовом АТ КБ “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 20 вересня 2007 року, яка виникла станом на 13 серпня 2020 року в загальній сумі 27174 грн. 96 коп., яка складається з наступного: 20409 грн. 98 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 6764 грн. 98 коп. - заборгованість за простроченими відсотками, відмовлено у повному обсязі.
З таким рішенням не погодилися АТ КБ «Приватбанк», звернулися до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне їх з'ясування, порушення норм матеріального права, просили його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги банку у повному обсязі.
Відзив на апеляційну скаргу подано не було.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, на підтвердження позовних вимог АТ КБ “Приватбанк” надано суду копію Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 20 вересня 2007 року, в якій ОСОБА_1 виявляє бажання оформити на своє ім'я кредитну картку (а.с. 23).
У заяві зазначено, що позичальник згодна з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та Банком договір про надання банківських послуг. У заяві зазначено, що позичальник ознайомилась і згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, які були надані для ознайомлення у письмовому вигляді.
Зазначена вище заява не містить відомостей про строк дії кредитного договору, сума кредитного ліміту становить 500 грн., базова процентна ставка - 36 % на рік.
Відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів).
З наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором, яка станом на 13 серпня 2020 року становить 27174 грн. 96 коп., яка складається із: 20409 грн. 98 коп.- заборгованість за тілом кредиту, 0 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 20409 грн. 98 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 6764 грн. 98 коп. - заборгованість за простроченими відсотками; 0 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими за прострочений кредит відповідно до ст. 625; 0 грн. - нарахована пеня; 0 грн. - нарахована комісія.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк», суд першої інстанції виходив з їх недоведеності та необґрунтованості, однак погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ КБ «Приватбанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Отже, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
З матеріалів справи вбачається, на підтвердження позовних вимог АТ КБ “Приватбанк” надано суду копію Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 20 вересня 2007 року, в якій ОСОБА_1 виявляє бажання оформити на своє ім'я кредитну картку (а.с. 23).
У заяві зазначено, що позичальник згодна з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та Банком договір про надання банківських послуг. У заяві зазначено, що позичальник ознайомилась і згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, які були надані для ознайомлення у письмовому вигляді.
Зазначена вище заява не містить відомостей про строк дії кредитного договору, сума кредитного ліміту становить 500 грн., базова процентна ставка - 36 % на рік.
Відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів).
З наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором, яка станом на 13 серпня 2020 року становить 27174 грн. 96 коп., яка складається із: 20409 грн. 98 коп.- заборгованість за тілом кредиту, 0 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 20409 грн. 98 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 6764 грн. 98 коп. - заборгованість за простроченими відсотками; 0 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими за прострочений кредит відповідно до ст. 625; 0 грн. - нарахована пеня; 0 грн. - нарахована комісія.
Звернувшись до суду із вказаними позовними вимогами, банк просив суд стягнути тіло кредиту (суму, яку фактично отримав в борг позичальник) та заборгованість за простроченими відсотками.
Як вбачається зі змісту підписаної ОСОБА_1 анкети-заяви сума кредитного ліміту, встановленого на її кредитну картку становить 500 грн.
Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки сума вказаного кредитного ліміту змінювалась та 31 березня 2020 року його розмір було збільшено до 21 000 грн (а.с.22).
Згідно виписки по особовому рахунку відповідача ОСОБА_1 користувалась кредитними коштами та частково сплачувала кредит, переказувала грошові кошти через додаток Приват24, поповнювала картку у терміналах самообслуговування, розраховувалась в різних установах та не заперечувала факт укладання кредитного договору.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого АТ КБ “Приватбанк”, та не спростованого ОСОБА_1 розмір заборгованості відповідача за тілом кредиту становить 20 409 грн. 98 коп.
Отже, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у сумі 20 409 грн. 98 коп.
Стосовно стягнення заборгованості за простроченими відсотками слід зазначити, АТ КБ “Приватбанк” не наведено відповідного порядку нарахування вказаної складової заборгованості та обґрунтування нарахованого її розміру, тому у задоволенні позовних вимог банку в цій частині повинно бути відмовлено.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог АТ КБ “Приватбанк”.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” - задовольнити частково.
Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - скасувати.
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” заборгованість за кредитним договором № б/н від 20 вересня 2007 року, що утворилася станом на 13 серпня 2020 року у розмірі - 20 409 грн. 98 коп. - за тілом кредиту.
В іншій частині позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” судовий збір у розмірі 3946 грн. 80 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 12 квітня 2021 року.
Головуючий суддя
Судді