Справа № 170/594/20 Провадження №11-кп/802/162/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:ч. 1 ст. 368 КК України. Доповідач: ОСОБА_2
08 квітня 2021 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали кримінального провадження № 42020030000000074 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на вирок Шацького районного суду Волинської області від 22 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_7 ,
Вказаним вироком суду ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець с. Клюйськ, Турійського району Волинської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою спеціальною освітою, працюючий молодшим інспектором другої категорії ВПС «Світязь» ІНФОРМАЦІЯ_2 , неодружений, військовозобов'язаний, раніше не судимий:
засуджений за ч.1 ст.368 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на строк два роки.
Вироком вирішено питання речових доказів та арештованого майна.
ОСОБА_7 визнаний винний та засуджений за те, що він будучи працівником правоохоронного органу, службовою особою, перебуваючи на посаді дільничного інспектора прикордонної служби першої категорії групи дільничних інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип В) відділення прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » І категорії (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_5 , в порушення вимог статей 17, 65 Конституції України, статей 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року №548-XIV, статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, сержант ОСОБА_7 , переслідуючи єдиний корисливий мотив, 01.06.2020 року приблизно о 9 год, перебуваючи на вул. Шковороди у смт. Шацьк Волинської області, поблизу магазину «Діана», одержав від ОСОБА_10 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 60 доларів США, що за курсом НБУ становить 1 612,11 грн., а також 04.06.2020 приблизно о 10 год 10 хв ОСОБА_7 , перебуваючи на АДРЕСА_3 , поблизу супермаркету «Наш Край», одержав від ОСОБА_10 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 6 300 грн., за сприяння в незаконному переміщенні тютюнових виробів через державний кордон України, шляхом надання службової інформації щодо охорони державного кордону на ділянці між 94, 95, 96 прикордонними знаками, що поблизу АДРЕСА_4 , та часу, протягом якого не буде забезпечуватись охорона прикордонними нарядами, з метою безперешкодного переміщення з Республіки Білорусь на територію України тютюнових виробів.
В поданій апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікацію дій обвинуваченого, вважає вирок суду в частині призначеного покарання ОСОБА_7 незаконним та необґрунтованим. Посилається на те, що призначаючи обвинуваченому покарання у виді штрафу судом не враховано тяжкість та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину. Вказує на те, що ОСОБА_7 вчинив умисний корупційний злочин, пов'язаний з одержанням неправомірної вигоди, підриву авторитету державного органу в якому працює. Просить вирок суду скасувати та ухвалити новий, яким ОСОБА_7 призначити покарання у виді арешту на строк 4 (чотири) місяці, з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на строк два роки.
Заслухавши доповідача, який виклав зміст оскаржуваного вироку суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, прокурора, який подану апеляційну скаргу підтримував і просив скасувати вирок в частині призначеного покарання та ухвалити новий, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які заперечили апеляційну скаргу прокурора і просили рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора до задоволення не підлягає з таких підстав.
За змістом положень ч.1 та ч.2 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Кваліфікація дій ОСОБА_7 за ч.1 ст.368 КК України, правильність висновків суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого злочину, учасниками судового розгляду не оспорюється, у зв'язку з чим відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, підстави для перегляду вироку, в цій частині - відсутні.
Переглядаючи вирок суду першої інстанції в межах апеляційної скарги прокурора, щодо істотного порушення судом вимог кримінального процесуального закону в частині призначеного покарання, який прийняв рішення про призначення ОСОБА_7 покарання у виді штрафу, апеляційний суд вважає безпідставними з огляду на такі положення законодавства.
Відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують та обтяжують.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.2 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», вирішуючи питання про вид і розмір покарання в кожному конкретному випадку, суд повинен визначати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, виходячи із сукупності всіх обставин вчинення злочину (форми вини, мотивів, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, ступеня участі кожного із співучасників у вчиненні злочину та ін.).
На думку апеляційного суду вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався в повному обсязі, оскільки належним чином перевірив можливість застосування до обвинуваченого покарання саме у виді штрафу.
Так, відповідно до частин 2, 3 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами; покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Згідно із нормами ст.414 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або суворість.
Як вбачається із вироку суду, призначаючи ОСОБА_7 покарання в межах санкції статті обвинувачення, місцевий суд врахував тяжкість вчиненого обвинуваченим злочину, який відноситься до категорії нетяжких злочинів та особу обвинуваченого, який щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, що судом обґрунтовано віднесено до пом'якшуючих покарання обставин, а обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_7 , судом не встановлено.
Крім того, при призначенні покарання судом враховано, що ОСОБА_7 є особою молодого віку, вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проходження служби характеризується виключно позитивно, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, демонструє готовність понести заслужене покарання, його поведінка після вчинення злочину є виключно позитивною.
Суд апеляційної інстанції вважає, що призначаючи покарання ОСОБА_7 , суд зважив вказані дані про особу обвинуваченого, на підставі чого зробив обґрунтований висновок, що ОСОБА_7 може виправитись без ізоляції від суспільства. Призначене судом покарання повністю відповідає ступеню тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення і на думку апеляційного суду повністю відповідає меті й принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, яке в даному випадку є адекватним характеру вчинених обвинуваченим дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 сплатив призначений судом першої інстанції штраф в повному розмірі.
З врахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що призначене місцевим судом ОСОБА_7 покарання у виді штрафу, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів і не є надто м'яким, як про це зазначено в апеляційній скарзі.
На переконання апеляційного суду, у даному випадку досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, а також враховано інтереси усіх суб'єктів кримінально-правових відносин.
За наведених обставин, апеляційний суд вважає неспроможними доводи апелянта та не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора з мотивів, викладених у ній.
Під час апеляційного перегляду не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а вирок Шацького районного суду Волинської області від 22 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді: