Справа № 761/19548/16-ц
Провадження № 2/761/57/2021
(заочне)
24 березня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарі: Ковальчук В.А.,
за участю позивача: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Шевченківський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби у м.Києві, ОСОБА_3 про позбавлення права користування житловим приміщенням,-
25 травня 2016 року до суду надійшла зазначена позовна заява, яка була розподілена судді ОСОБА_4
Ухвалою суду від 15.08.2016 року було зупинено провадження у справі. Потім ухвалою суду від 24.01.2018 року було відновлено провадження у справі.
В подальшому ухвалою суду від 12.03.2018 року було зупинено провадження у справі та ухвалою суду від 11.03.2019 року відновлено провадження у справі.
В зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_4 на підставі розпорядження заступника керівника апарату суду від 14.01.2020 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2020 року, справа надійшла в провадження судді Притули Н.Г.
В позовних вимогах з врахуванням заяви від 01.10.2019 року позивач просить:
позбавити відповідача права користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 .
Вимоги обгрунтовані тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі Договору дарування квартири від 28.01.2016 року.
Як зазначає позивач, відповідач не є членом сім'ї позивача та був членом сім'ї колишнього власника квартири, а тому відповідно до ст.406 ЦК України у відповідача зникла підстава для встановлення сервітуту та він вважається таким, що втратив право користування квартирою.
Позивачка в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на заявлені вимоги до суду не надійшов.
Треті особи в судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Позивач в судовому засіданні не заперечувала проти заочного розгляду справи.
А тому на підставі положень статей 223 та 280 ЦПК України суд ухвалив про подальший розгляд справи у відсутність сторін, які не з'явились в судове засідання та заочний розгляд справи.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, враховуючи пояснення позивача, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору дарування квартири від 28.01.2016 року.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідач зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 з 21.03.2002 року по даний час, що підтверджується відповідною довідкою Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 24.03.2021 року.
В той же час, як встановлено в судовому засіданні, відповідач не проживає у зазначеній квартирі, будь-які речі або майно, що свідчили б про його перебування за вказаною адресою - відсутнє.
Так, відповідач не проживає у квартирі, що належить на праві власності позивачу, проживає за адресою: АДРЕСА_2 і на даний час перебуває на реєстраційному обліку у квартирі АДРЕСА_1 , що порушує право позивача та створює їй перешкоди у користуванні та володінні майном.
Відповідно до ст. 41 Конституції України та ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно положень ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Окрім того, положеннями ст. 391 ЦК України регламентовано, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно із ч. 1 ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", - зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Постановою Верховного Суду України у справі № 6-57цс11 від 16.01.2012р. визначено, що вказаний Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, а положення статті 7 цього Закону застосовуються до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
У разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
Пунктами 33, 34 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" № 5 від 07.02.2014 року передбачено, що відповідно до положень ст. 391,396 ЦК України позов про усунення порушень прав, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
Згідно з ч. 2 ст. 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, з огляду на вказані положення закону, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що факт реєстрації відповідача порушує права позивача, як власника квартири, оскільки це створює відповідні перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні власником своїм майном, відповідач не є членом сім'ї позивача, а тому втратив право користування квартирою, тому суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та усунення перешкод у користуванні квартирою, шляхом позбавлення відповідача права користування квартирою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 77-83, 89, 95, 259, 263, 265, 280-283 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ), треті особи: Шевченківський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби у м.Києві, ОСОБА_3 про позбавлення права користування житловим приміщенням - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 права користування квартирою АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 07 квітня 2021 року
Суддя: Н.Г.Притула