Справа № 761/5156/21
Провадження № 1-кс/761/3817/2021
11 лютого 2021 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю прокурора ОСОБА_2 , підозрюваного ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , секретаря ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_2 , подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12020100060002610 від 22.08.2020 про продовження строку тримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Львів, громадянина України, не одруженого, працюючого на посаді технічного директора ТОВ «ІА «Правдатут», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, під домашнім арештом,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.189 КК України,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло зазначене клопотання, яке обґрунтовано тим, що в провадженні СУ ГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12020100060002610 від 22.08.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.189, ч.1 ст.263 КК України.
За обставин, викладених в клопотанні ОСОБА_3 29.08.2020 затримано в порядку статті 208 КПК України та 30.08.2020 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.189 КК України.
01.09.2020 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва відносно підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 30.10.2020.
23.10.2020 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва строк тримання ОСОБА_3 під домашнім арештом продовжено до 21.12.2020, який в подальшому продовжено ухвалою слідчого судді від 18.12.2020 терміном до 15.02.2021.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_3 підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження.
У своєму клопотанні слідчий звертає увагу суду на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема на те, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.
Захисник проти клопотання заперечував, пояснив, що за 4 місяці розслідування нових доказів у кримінальному провадженні не з'явилося, доказів причетності ОСОБА_3 до кримінального правопорушення немає, ризиків для застосування ініційованого прокурором запобіжного заходу немає, прокурор просить застосувати домашній арешт на 13 днів, при цьому не наводить, які саме наявні ризики перешкоджанню ОСОБА_3 кримінальному провадженню протягом цих 13 днів. Підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, сімю, працює позитивно характеризується.
Підозрюваний підтримав думку захисника та пояснив, що обмеження, встановлені запобіжним заходом у вигляді домашнього арешту перешкоджає йому в повноцінній реалізації права на працю.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя приходить до такого висновку.
У судовому засіданні було встановлено, щоСУ ГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12020100060002610 від 22.08.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.189, ч.1 ст.263 КК України.
За обставин, викладених в клопотанні ОСОБА_3 29.08.2020 затримано в порядку статті 208 КПК України та 30.08.2020 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.189 КК України.
01.09.2020 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва відносно підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 30.10.2020.
23.10.2020 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва строк тримання ОСОБА_3 під домашнім арештом продовжено до 21.12.2020, який в подальшому продовжено ухвалою слідчого судді від 18.12.2020 терміном до 15.02.2021.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з частинами 1 та 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Так, на переконання слідчого судді на день розгляду клопотання ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.189 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, долученими слідчим до клопотання.
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Таким чином, на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не оцінює надані фактичні дані на предмет їх належності та допустимості, проте наведені дані свідчать про причетність ОСОБА_3 до події вказаного злочину.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.1 та п.2 ч.1 ст. 194 КПК України, і не доведено того, що більш м'який запобіжний захід є недостатнім для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні.
Згідно з ч.4 ст. 194 КПК України у разі, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи конкретні обставини інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 , наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, вагомості наведених доказів причетності особи, суворість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, дані про особу ОСОБА_3 , який є громадянином України, має постійне місце реєстрації та проживання, працює, має сім'ю, раніше не судимий, слідчий суддя дійшов висновку, що наявний ризик, що ОСОБА_3 , може переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки такий ризик встановлений із наявної ймовірності, враховуючи усвідомлення ним міри покарання, яка йому загрожує за інкриміновані злочини. Щодо заявлених прокурором інших ризиків: незаконно впливати на свідків, потерпілого, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення, то продовження існування зазначених ризиків прокурором в судовому засіданні належним чином не підтверджено.
Одночасно при вирішенні питання про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_3 , як зазначено прокурором, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурор в суді не довів, що наведені в клопотанні обставини виправдовують застосування до підозрюваної такого виду запобіжного заходу, у зв'язку із чим в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
У той же час, відповідно до ч.4 ст.194 КПК слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, в межах строку досудового розслідування, з покладанням обов'язків, передбачених ч.5 даної статті, що буде достатнім для досягнення мети запобігання встановленому ризику.
Керуючись ст.ст. 131,132, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ст.194 КПК України на строк не більше двох місяців в межах строку досудового розслідування терміном до 28.02.2021 року:
-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи.
Підозрюваному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , письмово під підпис повідомити покладені обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням ухвали покласти на повноважного слідчого СУ ГУ НП в місті Києві у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до ЄРДР за №12020100060002610 від 22.08.2020.
Ухвала підлягає оскарженню в частині відмови в застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1