Справа № 758/5758/20
Категорія 83
Провадження № 2-п/758/73/21
02 березня 2021 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Ларіонової Н. М. ,
при секретарі судового засідання Волошиній А.М., Гальчинській А.О.,
за участю: представника позивача та третьої особи-1 - адвоката Буліменка Є.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м.Києві заяву відповідачів ОСОБА_1 , який діє від себе та як законний представник малолітньої ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , який діє від себе та як законний представник малолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_5 , Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування особи Подільської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -
Рішенням Подільського районного суду м.Києва від 30 червня 2020 р. розглянута цивільна справа № 758/5758/20 за вищевказаним позовом з постановленням заочного рішення про задоволення позовних вимог.
Від відповідачів надійшла заява про перегляд вищевказаного заочного рішення, яка мотивована тим, що відповідачі не були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, в зв'язку з чим не могли надати свої докази на спростування доводів позивача. Відповідачі не втратили інтерес до вищевказаної квартири, там знаходиться їх майно та речі, вони періодично відвідують дану квартиру, проживали за домовленістю з позивачем в зв'язку із неможливістю там проживати всім разом через маленьку площу квартири. Зазначають, що іншого житла, крім даної спірної квартири, вони не мають.
Представником позивача подані письмові заперечення на вищевказану заяву, в яких сторона позивача просила залишити заяву про перегляд заочного рішення без задоволення, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 є власником житлового будинку у Васильківському районі Київської області, відповідачі не проживали у спірній квартирі без поважних причин більше встановленого законом строку.
Відповідачі подали відповідь на заперечення сторони позивача, в якій сторона відповідача просила задовольнити заяву, оскільки їх відсутність у даній квартирі була тимчасовою, за домовленістю з позивачем, а малолітня ОСОБА_3 не втрачала права користування спірною квартирою.
В судовому засіданні відповідачі просили задовольнити зазначену вище заяву про скасування заочного рішення з підстав, наведених в неї, та надали пояснення, аналогічні викладеним в заяві обставинам. Додали, що позивачу достеменно були відомі номери мобільних телефонів відповідачів та їх місце фактичного проживання, але про це ним не було зазначено в позові.
Представник позивача, який діє також і як представник третьої особи-1 ОСОБА_5 , в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення. Додатково пояснив, що йому невідоме було місце проживання відповідачів та їх номери телефонів. Стверджує, що відповідачі не проживали у спірній квартирі у більш 6 місяців без поважних причин.
Представники третьої особи-2 та третьої особи-3 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог закону, про причини неявки суд не повідомили, заяв по суті справи та з процесуальних питань не подавали.
Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, дійшов таких висновків.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Подільського районного суду м.Києва від 30 червня 2020 р. розглянута цивільна справа № 758/5758/20 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , який діє від себе та як законний представник малолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_5 , Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування особи Подільської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Дане рішення постановлено заочно з повним задоволенням позовних вимог, а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнані такими, що втратили право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України в листі від 01.05.2007 р. «Практика ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах» зазначено, що правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у ст.232 ЦПК (2004 р.), зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини невід'ємними частинами «права на суд» слід розглядати, зокрема, такі вимоги: принцип «змагальності» процесу», який відповідно до ст.6 Конвенції передбачає наявність можливості бути проінформованим і коментувати зауваження або докази, представлені протилежною стороною в ході розгляду; право на «публічне слухання», що передбачає право на усне слухання і особисту присутність сторони в судовому процесі перед судом («Екбатіні проти Швеції («Ekbatini v. Sweden»), 26.05.1988 р., номер заяви 10563/83, пункти 24-33); право на ефективну участь («Т. та V. Проти сполучено Королівства, 16.12.1999 р., номер заяв 24724/94; 24888/04, пункти 83-89). Принцип «рівності сторін» є складовою більш широкого розуміння поняття справедливого судового розгляду. Умова «рівності сторін» у розумінні «Справедливого балансу» між сторонами фактично застосовується як у цивільних, та і кримінальних провадженнях («Фелдбрюгге проти Нідерландів, параграф 44). Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів, параграф 33).
Як вбачається з матеріалів справи, всі повістки, які надсилались відповідачам за місцем їх зареєстрованого місця проживання, повернуті до суду поштовим відділенням без вручення з відміткою про їх повернення за закінченням строку зберігання. Інших засобів зв'язку з відповідачами, крім адреси реєстрації, позивачем у позові зазначено не було.
Постановляючи рішення від 30.06.2020 р. про повне задоволення вимог позивача, суд враховував докази, надані тільки позивачем, без врахування тверджень відповідачів та наданих ними документів про невручення судових повісток.
Вказані відповідачами обставини та додані документи є підставою для встановлення інших фактичних даних, які мають суттєве значення для правильного розгляду справи, а тому суд вважає за необхідне скасувати заочне рішення від 30.06.2020 р. та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 287-288, 258-260 ЦПК України, -
Скасувати заочне рішення Подільського районного суду м.Києва від 30 червня 2020 р. по цивільній справі № 758/5758/20 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , який діє від себе та як законний представник малолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_5 , Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування особи Подільської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.
Підготовче засідання призначити на 21 квітня 2021 р. о 17.05 год.
Відповідачам роз'яснити право у 15-денний строк з дня вручення копії даної ухвали подати відзив на позовну заяву. При цьому копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути направлена усім учасникам справи. До відзиву необхідно додати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Відповідачам роз'яснити, що він має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Позивачу роз'яснити право подати до суду відповідь на відзив протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов, долучивши до такої відповіді доказ направлення її копії всім учасникам справи.
Роз'яснити відповідачам право протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів, долучивши до таких заперечень доказ направлення їх копії всім учасникам справи.
Відповідачі мають подати суду докази разом з поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у такий строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Роз'яснити, що у разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.
Про час та місце розгляду справи повідомити осіб, що беруть участь у справі.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою на порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://pd.ki.court.gov.ua.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
СуддяН. М. Ларіонова