Справа № 308/10744/20
12 квітня 2021 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Данка В.Й.,
за участі секретаря Павлюх Л.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу:
У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться вищевказана цивільна справа.
У судовому засіданні представником відповідача подано клопотання про направлення позову за підсудністю, яке мотивоване тим, що позивач подала суду письмові докази, які не були належним чином засвідчені, що призвело до неправильного застосування норм територіальної підсудності.
Окрім того, представником відповідача подано клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, яке мотивоване тим, що позивач подала суду письмові докази, які не були належним чином засвідчені, що призвело до порушення нею статей 175, 177 ЦПК України.
Окрім того, представником відповідача подано заяву про зупинення розгляду справи та надання часу для примирення подружжя строком на 6 місяців, оскільки відповідач не бажає розривати шлюб з позивачем, вважає, що є можливість збереження сім'ї.
У судовому засіданні позивач та її представник заперечили проти задоволення клопотань та заяви, поданих представником відповідача, просили у їх задоволенні відмовити. Зазначили, що факт перебування на утриманні позивача малолітньої дитини відповідачем та його представником не заперечується, а відтак підстав для зміни підсудності немає, як немає підстав і для залишення позову без розгляду. Просили також взяти до уваги, що відповідачем робилися спроби примиритися, однак такі не дали успішних результатів, і, за переконанням позивача, спільне проживання та збереження шлюбу неможливі.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Щодо клопотання про направлення позову за підсудністю
Відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, вони мають спільну дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебуває на утриманні позивача ОСОБА_1 , місце проживання якої зареєстровано в м. Ужгород. Відтак, позов про розірвання шлюбу подано з дотриманням територіальної підсудності до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області. Посилання представника відповідача на відсутність засвідчення позивачем письмових доказів не спростовують вказаних обставин. З огляду на що, суд не вбачає підстав для зміни підсудності.
Щодо клопотання про залишення позову без розгляду
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
В той же час, судом не постановлялося ухвали, в якій би констатувалося недодержання позивачем вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, не встановлювався строк для усунення таких недоліків, що, в свою чергу, виключає застосування положень п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Окрім того, суд звертає увагу, що відповідачем та його представником не ставиться під сумнів відповідність поданих позивачем копій оригіналу. Уникаючи надмірного формалізму, судом в судовому засіданні було забезпечено позивачу можливість засвідчення поданих нею копій документів. З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для задоволення поданого представником відповідача клопотання.
Щодо заяви про надання часу для примирення подружжя
Передбачене ч. 1 ст. 111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.
Згідно з ч. 7 ст. 240 ЦПК України, у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
З аналізу наведеної норми випливає, що суд наділений правом, а не обов'язком призначати подружжю строк для примирення.
Як випливає з матеріалів справи, позивач звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу у жовтні 2020 року. Станом на квітень 2021 року сторони мали, на думку суду, вдосталь часу для налагодження стосунків та примирення. Згідно з поясненнями позивача, наданими у судовому засіданні, відповідач робив спроби примиритися, однак такі виявилися безуспішними.
Враховуючи вищенаведене, суд не вважає доцільним призначати сторонам строк для примирення.
Керуючись ст. ст. 258-261 ЦПК України, суд -
У задоволенні клопотання представника відповідача про направлення позову за підсудністю - відмовити.
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду - відмовити.
У задоволенні заяви представника відповідача про надання часу для примирення подружжя - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її підписання.
Повний текст ухвали складено 12.04.2021.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду В.Й. Данко