12 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/2900/20 пров. № А/857/1689/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Кухтея Р.В., Онишкевича Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Осташ А.В.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі о 16 год. 04 хв. 08 грудня 2020 року, повне судове рішення складено 09 грудня 2020 року, у справі №500/2900/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання призначення та виплати пенсії за віком на пільгових умовах,
05.10.2020 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, просив, із врахуванням заяви про зміну предмету позову від 16.11.2020: визнати неправомірним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №1900-0321-8/14757 від 23 вересня 2020 року про відмову в зарахуванні ОСОБА_1 : - 2 роки 10 місяців 25 днів навчання у Тернопільському міському середньому професійно-технічному училищі № 4 з 01 вересня 1980 року по 25 липня 1983 року до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; - 9 місяців і 4 дні до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в період роботи на посаді електрозварника з 01 серпня 1983 року по 04 травня 1984 року в Гусятинському виробничо-ремонтному підприємстві «Гусятинреммаш»; - 2 роки і 4 дні проходження строкової військової служби в збройних силах з 07 травня 1984 року по 10 травня 1986 року до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; - 7 років 6 місяців та 10 днів до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в період роботи на посаді електрозварника з 11 червня 1986 року по 20 грудня 1993 року в Гусятинському виробничо-ремонтному підприємстві «Гусятинреммаш»; - 5 років 4 місяці і 19 днів до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в період роботи на посаді електрозварника з 29 грудня 1993 року по 17 травня 1999 року в Гусятинській пересувній механізованій колоні Українського державного будівельно - монтажного тресту «Укрпостачбуд» (правонаступник ТОВ «Гусятинська пересувна механізована колона»); - 4 роки 7 місяців 14 днів до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в період роботи на посаді зварювальника з 18 травня 1999 року по 31 грудня 2003 року в ТОВ «Мрія центр»; - 11 місяців 7 днів до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в період роботи на посаді зварювальника з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року в ТОВ «Мрія центр»; - 11 місяців до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в період роботи на посаді зварювальника з 01 березня 2005 року по 31 січня 2006 року в ТОВ «Мрія центр»; - 9 місяців 26 днів до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в період роботи на посаді зварювальника з 23 лютого 2006 року по 02 грудня 2006 року в ТОВ «Мрія центр»; - 2 роки 8 місяців 22 дні до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в період роботи на посаді зварювальника з 22 травня 2007 року по 31 січня 2010 року в ТОВ «Мрія центр»; - 7 місяців до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, на посаді газозварника з 01 січня 2011 року по 01 серпня 2011 року в ТОВ «Буд М»; - 1 рік 5 місяців 3 дні до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, на посаді зварника з 01 липня 2017 року по 03 грудня 2018 року в Фермерському господарстві «НВО Довіра»; - 3 місяці 29 днів до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, на посаді газоелектрозварника з 08 травня 2019 року по 06 вересня 2019 року в Фермерському господарстві «НВО «Довіра»; - 8 місяців до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, на посаді електрогазозварника з 10 вересня 2019 року по 09 травня 2020 року СФНВГ «Коваль»; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 вказані періоди до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 10 травня 2020 року.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у справі №500/2900/20 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області викладене у листі №1900-0321-8/14757 від 23.09.2020 щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, наступних періодів роботи, навчання та військової служби: - з 01.09.1980 по 25.07.1983 - навчання в Тернопільському міському професійно-технічному училищі № 4; - з 01.08.1983 по 04.05.1984 - робота на посаді електрозварника в Гусятинському виробничо-ремонтному підприємстві «Гусятинреммаш»; - з 07.05.1984 по 10.05.1986 - період проходження військової служби; - з 11.06.1986 по 20.12.1993 - робота на посаді електрозварника в Гусятинському виробничо-ремонтному підприємстві «Гусятинреммаш»; - з 29.12.1993 по 17.05.1999 - робота на посаді електрозварника в Гусятинській пересувній механізованій колоні Українського державного будівельно-монтажного тресту «Укрпостачбуд» (правонаступник - ТОВ «Гусятинська пересувна механізована колона»); - з 18.05.1999 по 12.12.2006 - робота на посаді зварювальника в СФНВГ «Мрія»; - з 22.05.2007 по 19.02.2010 - робота на посаді зварювальника в ТОВ «Мрія Центр»; - з 22.02.2010 по 01.08.2011 - робота на посаді газозварщика в ТОВ «Буд М»; - з 01.07.2017 по 03.12.2018 - робота на посаді зварщика в ФГ «НВО «Довіра»; - з 08.05.2019 по 06.09.2019 - робота на посаді газоелектрозварника в ФГ «НВО «Довіра». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, наступні періоди роботи, навчання та військової служби: - з 01.09.1980 по 25.07.1983 - навчання в Тернопільському міському професійно-технічному училищі № 4; - з 01.08.1983 по 04.05.1984 - робота на посаді електрозварника в Гусятинському виробничо-ремонтному підприємстві «Гусятинреммаш»; - з 07.05.1984 по 10.05.1986 - період проходження військової служби; - з 11.06.1986 по 20.12.1993 - робота на посаді електрозварника в Гусятинському виробничо-ремонтному підприємстві «Гусятинреммаш»; - з 29.12.1993 по 17.05.1999 - робота на посаді електрозварника в Гусятинській пересувній механізованій колоні Українського державного будівельно-монтажного тресту «Укрпостачбуд» (правонаступник - ТОВ «Гусятинська пересувна механізована колона»); - з 18.05.1999 по 12.12.2006 - робота на посаді зварювальника в СФНВГ «Мрія»; - з 22.05.2007 по 19.02.2010 - робота на посаді зварювальника в ТОВ «Мрія Центр»; - з 22.02.2010 по 01.08.2011 - робота на посаді газозварщика в ТОВ «Буд М»; - з 01.07.2017 по 03.12.2018 - робота на посаді зварщика в ФГ «НВО «Довіра»; - з 08.05.2019 по 06.09.2019 - робота на посаді газоелектрозварника в ФГ «НВО «Довіра». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 10 травня 2020 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходить з того, що наявність у трудовій книжці, як в основному документі, що підтверджує трудовий стаж, запису про відповідну роботу, яка міститься у списку чинному на період такої роботи, є належним підтвердженням пільгового стажу та не потребує додаткових документів для його підтвердження. Суд першої інстанції вказав, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, в тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, за наявністю двох підстав: якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу не перевищує 3 місяців, особа зарахована на роботу за набутою професією. Суд першої інстанції зазначив, що час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Суд першої інстанції вказав, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування достажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі, шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації лише з цього часу. Суд першої інстанції зазначив, що певні недоліки щодо заповнення довідок не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. Суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області викладене в листі №1900-0321-8/14757 від 23.09.2020 щодо відмови в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є протиправним та підлягає скасуванню.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року та винести постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що в представлених позивачем архівних довідках про заробітну плату містяться скорочення. Вказує, що довідки про підтвердження пільгового стажу роботи та висновки експертизи якості проведених атестацій робочих місць позивачем не представлені. Вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо зарахування спірних періодів до страхового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Враховуючи, що відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, а також вирішення справи можливе на підставі наявних у ній доказів, керуючись статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції оскаржуваній частині вимогам статті 242 КАС України відповідає.
З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся в Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою від 18.05.2020 №953 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 23.09.2020 ОСОБА_1 повідомлено, що в представлених архівних довідках про заробітну плату, вказані ім'я, по батькові, посада містять скорочення, а згідно інформації, яка міститься в довідці №521 від 20.03.2020 по ПАТ «Гусятинмаш», Гусятинському виробничо-ремонтному підприємстві «Гусятинреммаш» накази з особового складу, особові карточки форми П-2, відомості про атестацію робочих місць та інше на зберігання до комунальної архівної установи не надходили. Оскільки довідки про підтвердження пільгового стажу роботи та висновки експертизи якості проведених атестацій робочих місць не представлені, тому зарахувати до спеціального стажу відповідні періоди роботи та призначити пенсію за віком на пільгових умовах немає підстав.
Вважаючи вказану відмову необґрунтованою, ОСОБА_1 звернувся із позовом до суду.
Перевіряючи законність обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Зі змісту частини 3 статті 23 Загальної Декларації прав людини та пункту 4 частини 1 Європейської Соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон №1058-IV).
Суд апеляційної інстанції зауважує, що зміст та обсяг права громадян на пенсійне забезпечення полягає у їх матеріальному забезпеченні шляхом надання трудових і соціальних пенсій, тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру, в разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її інвалідом або отримання членами її сім'ї цих виплат у визначених законом випадках.
В свою чергу, встановивши в законі правові підстави призначення пенсій, їх розміри, порядок обчислення і виплати, законодавець може визначати як загальні умови їх призначення, так і особливості набуття права на пенсію, включаючи для окремих категорій громадян пільгові умови призначення пенсії залежно від ряду об'єктивно значущих обставин, що характеризують трудову діяльність (особливості умов праці, професія, виконувані функції, кваліфікаційні вимоги, обмеження, ступінь відповідальності тощо). Законодавець повинен робити це з дотриманням вимог Конституції України, в тому числі принципів рівності та справедливості.
З метою створення справедливої системи пенсійного страхування, запровадження єдиних правил призначення пенсій, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII від 03.10.2017, який набрав чинності з 11.10.2017, Закон № 1058-ІV доповнено Розділом XIV-1 «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян», чинний на час звернення позивача в Управління, відповідно до статті 114 якого право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону - чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи та не спростовано скаржником належними та допустимими доказами, станом на 18.05.2020 досягнув 55 років.
Відповідно до листа-відповіді від 23.09.2020 до спеціального стажу відповідачем не зараховані періоди роботи позивача на посаді електрозварника з 01.08.1983 по 04.05.1984, з 11.06.1986 по 20.12.1993 в Гусятинському виробничо-ремонтному підприємстві «Гусятинреммаш», з 29.12.1993 по 17.05.1999 в Гусятинській пересувній механізованій колонії Українського державного будівельно-монтажного тресту «Укрпостачбуд», ТОВ «Гусятинська пересувна механізована колона», на посаді зварювальника з 22.05.2007 по 19.02.2010 в ТОВ «Мрія центр», на посаді газозварника з 22.02.2010 по 15.01.2015 в ТОВ «Буд М», на посаді зварника з 01.07.2017 по 03.12.2018 та електрозварника з 08.05.2019 по 06.09.2019 в ФГ НВО «Довіра», на посаді електрогазозварника з 19.09.2019 по час звернення із заявою в СФНВГ «Коваль».
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637) відповідно до пункту 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Отже, аналіз наведених норм вказує на те, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Так, відповідно до частини 6 статті 114 Закону № 1058-ІV контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення таких списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Відповідно до єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт та професій робітників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС 16 січня 1985 року №17/2-54 професія зварника не визначена, як окрема професія, є загальною професією, яка об'єднує назви професій пов'язаних зі зварюванням металів і є загальним поняттям для електрозварника ручного зварювання, електрогазозварника, газозварника і електрозварника на напівавтоматичних і автоматичних машинах. Вказаний нормативно-правовий акт дає підстави для ствердження, що професія зварника, електрозварника та газоелектрозварника є тотожною професією, тому не може бути підставою для відмови у зарахуванні до спеціального стажу.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справ № 535/103/17 та від 27 березня 2020 року у справі № 607/1266/17.
Постановами Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 та від 16.01.2003 №36 затверджено Списки № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, положеннями яких передбачені посади - електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче третього класу небезпеки; електрозварники на автоматичних і напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням в середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче третього класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах; електрозварники ручного зварювання; газозварники.
Відповідно до Роз'яснення Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань від 28.02.1991 №5, право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті виконанням робіт, передбачених Списками №1 та №2, протягом повного робочого дня. Під повним робочим днем слід розуміти виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80% робочого часу. При цьому виконання підготовчих, допоміжних, поточних робіт, а також робіт не на робочому місці в цілях забезпечення виконання своїх трудових функцій не позбавляє працівника права на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічні роз'яснення надані Міністерством соціального захисту населення України від 10.05.1994 «Про порядок застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах».
З метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383) відповідно до пункту 3 якого при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Згідно з записами трудової книжки, позивач працював на посаді електрозварника в Гусятнському виробничо-ремонтному підприємстві «Гусятинреммаш» з 01.08.1983 по 04.05.1984 та з 11.06.1986 по 20.12.1993.
Факт роботи позивача на Гусятинському виробничо-ремонтному підприємстві «Гусятинреммаш» з 01.08.1983 по 04.05.1984 та з 11.06.1986 по 20.12.1993 підтверджено також архівними довідками про заробітну плату в яких вказано, що такі видані на підставі відомостей про нарахування зарплати за відповідні роки. Зазначений стаж роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах на посаді електрозварника, не потребує підтвердження результатами атестації.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 383 при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року №442 затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці (далі - Порядок №442) відповідно до пунктів 4, 10 якого атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Системний аналіз норм законодавства дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ (в подальшому статті 114 Закон №1058-ІV) є констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. При цьому, відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо. При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, відповідно до якого непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Вказаний висновок підтриманий Верховним Судом у постановах від 28 травня 2020 року у справі №172/797/16-а, від 17 березня 2020 року у справі №456/2467/16-а, від 12 серпня 2020 року у справі № 510/1401/16-а.
За встановлених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що проведення атестації робочих місць за умовами праці та своєчасність такої не залежить від працівників і не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах. Розуміючи законодавче положення - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі), тоді як на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці.
ТОВ «Гусятинська пересувна механізована колона» випискою № 14 від 04.05.2020 з наказів № 82 від 29.12.1993 та № 22 від 17.05.1999 підтвердила факт роботи позивача на посаді електрозварювальника 5 розряду в період з 29 грудня 1993 року по 17 травня 1999 року (а.с.28).
Відповідно до довідки про реорганізацію підприємства № 15 від 05.04.2020 ТОВ «Гусятинська пересувна механізована колона» підтвердила правонаступництво за перетвореним ВАТ «Гусятинське ПМК», орендним підприємством Гусятинська ПМК та Гусятинською пересувною механізованою колоною виробничо будівельно-монтажного об'єднання «Укрпостачбуд» (а.с.26).
Період роботи позивача з 18.05.1999 по 12.12.2006 на посаді зварювальника в СФНВГ «Мрія» підтверджений записами трудової книжки ОСОБА_1 ..
Висновком щодо якості атестації робочих місць за умови праці від 21.04.2006 №05-02/235 Державної експертизи умов праці щодо матеріалів атестації робочих місць, проведеної СФ НВГ «Мрія» у 2004 році, підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно Списку №2 працівникам робочих місць на посаді електрогазозварник та електрозварник ручного зварювання, за результатами атестації робочих місць за умовами праці, проведеної на підставі Наказу по підприємству від 02.06.2004 №33-а (а.с.25).
Періоди роботи з 22.05.2007 по 19.02.2010 на посаді зварювальника в ТОВ «Мрія Центр», з 22.02.2010 по 01.08.2011 на посаді газозварщика в ТОВ «Буд М» підтверджені записами трудової книжки позивача, а також висновком щодо якості проведеної атестації робочих місць за умови праці від 21.12.2011 №01-02/748 Державної експертизи умов праці щодо матеріалів атестації робочих місць, проведеної ТОВ «Буд М» у 2011 році, яким підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно Списку №2 працівникам робочих місць на посаді електрогазозварник (а.с.23).
Щодо періоду роботи з 01.07.2017 по 03.12.2018 на посаді зварщика в ФГ «НВО «Довіра» та з 08.05.2019 по 06.09.2019 на посаді електрогазозварника в ФГ «НВО «Довіра», то такий підтверджується копією трудової книжки позивача.
Записи у трудовій книжці позивача є чіткими, зрозумілими, виправлень не містять, мають штампи всіх вищезазначених підприємств з підписами відповідних осіб, достовірність записів трудової книжки позивача, дотримання правил заповнення такої відповідач не оскаржує.
Отже, позивачем належними та допустимими доказами підтверджено виконання ним роботи протягом спірних періодів, яка законодавством віднесена до посад з шкідливими умовами праці та дає право на призначення пільгової пенсії за Списком №2.
Крім того, на період проходження позивачем військової служби діяло «Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій», затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590, підпунктом «к» частини 1 пункту 109 якого передбачено, що крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба в складі Збройних сил СРСР.
В матеріалах справи міститься копія військового квитка, який підтверджує термін проходження військової служби позивачем з 07.05.1984 по 10.05.1986 (а.с16-19).
Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» період навчання позивача з 01.09.1980 по 25.07.1983 в Тернопільському міському професійно-технічному училищі №4 слід зарахувати до трудового стажу за спеціальністю, оскільки перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищила трьох місяців.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач має достатньо трудового стажу для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто більше 12 років та 6 місяців.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що реалізація права особи на отримання пенсії здійснюється шляхом подання заяви до компетентного органу із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. В свою чергу, працівник пенсійного органу під час приймання документів від заявника перевіряє повноту поданих заявником документів та відповідність оформлення таких вимогам законодавства та приймає одне із рішень, передбачених пунктом 4.3. Порядку №22-1, що в межах спірних правовідносин відповідачем не здійснено, тоді як сумніви органу Пенсійного фонду України щодо обґрунтованості видачі поданих документів, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії.
При цьому, як зазначено Верховним Судом у постанові від 08 лютого 2021 року у справі №487/68/17 особа, яка звертається за отриманням пенсії, не може нести відповідальність за неналежне оформлення роботодавцем особових справ працівників, відсутність у них певних документів, їх умисне ненадання на запити уповноважених органів, зокрема під час проведення пенсійним органом зустрічних перевірок на предмет достовірності поданих йому на розгляд документів (в тому числі уточнюючих довідок) і обґрунтованості їх видачі, й так само за неналежне, неповне проведення пенсійним органом таких перевірок.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надаючи об'єктивну оцінку наявності порушеного права позивача, враховуючи, що позивачу неправомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, а також те, що відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірних висновків про те, що для належного відновлення порушених прав позивача слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати позивачу до спеціального стажу роботи описані вище періоди роботи та призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 10 травня 2020 року.
Оскільки учасники справи не оскаржують рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові, рішення суду першої інстанції в цій частині, в силу приписів статті 308 КАС України, не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви протиправності дій відповідача щодо не зарахування позивачу спірних періодів до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у справі №500/2900/20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач Т. І. Шинкар
судді Р. В. Кухтей
Т. В. Онишкевич