12 квітня 2021 рокуСправа № 380/7930/20 пров. № А/857/1277/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Большакової О.О., Затолочного В.С.
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року (суддя Сидор Н.Т., м.Львів, повний текст складено 2 грудня 2020 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Головне управління МВС України у Львівській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС) в якому просив:
визнати протиправними дії відповідача щодо неприйняття рішення за зверненням позивача про призначення одноразової грошової допомоги у разі встановлення ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, передбаченої статтею 23 Закону України «Про міліцію» (далі - Закон №565-XII), у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 21.10.2015 №850 «Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» (далі - Постанова №850, Порядок №850 відповідно);
зобов'язати МВС прийняти рішення за зверненням позивача про призначення одноразової грошової допомоги у разі встановлення ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, передбаченої статті 23 Закону №565-XII, у відповідності до Постанови №850.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року позов задоволено.
Не погодившись із ухваленим рішенням суду, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В доводах апеляційної скарги наводячи окремі обставини справи вказує, що за результатами опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 встановлено, що медичні документи неналежно оформлені, що унеможливили прийняття рішення за наданими матеріалами та стало підставою для повернення матеріалів позивачу без прийняття рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін)за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що повернення МВС документів ОСОБА_1 без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечить нормам Порядку №850.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що відповідно до пункту 16 свідоцтва про хворобу від 22.04.2008 №226 (далі - Свідоцтво) Військово-лікарською комісією Головного управління МВС України у Львівській області (далі - ВЛК, ГУМВС відповідно) зроблено висновок про непридатність ОСОБА_1 до військової служби зі зняттям з військового обліку (а.с.15).
Згідно з довідкою медико-соціальної експертної комісії від 04.02.2020 серії 12 ААА № 011357 (далі - Довідка) про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, позивачу встановлено 45% втрати працездатності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с.14).
Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 04.02.2020 №333415 ОСОБА_1 присвоєно третю групу інвалідності, що пов'язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ (далі - Виписка; ОВС відповідно; а.с.13).
З метою отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пунктів 2 та 7 Порядку №850, позивач звернувся до голови Ліквідаційної комісії ГУМВС (далі - Ліквідаційна комісія) із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням третьої групи інвалідності, до якої, серед іншого, додав: Довідку, копію Виписки; Свідоцтво (а.с.16).
Відповідно до листа Департаменту охорони здоров'я та реабілітації від 18.03.2020 №8575/33, адресованого Департаменту фінансово-облікової політики МВС (далі - Департамент), на виконання доручення державного секретаря МВС в межах компетенції розглянуто листи Ліквідаційної комісії від 02.03.2020 №89/31/01-2020 стосовно виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850 колишньому працівнику міліції ОСОБА_1 . За результатами розгляду повідомлено, що визначити обґрунтовану позицію щодо виплати чи невиплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю колишньому працівнику міліції ОСОБА_1 немає можливості через недотримання вимог постанови КМУ від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи» (далі - Постанова №1317; а.с.18).
Листом Департаменту від 08.04.2020 №11399/15-2020 повернуто матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до Порядку №850 на доопрацювання (а.с.19).
18.06.2020 позивач повторно звернувся до голови Ліквідаційної комісії із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням третьої групи інвалідності (а.с.21).
Листом від 21.08.2020 №Б-90/31/01-2020 ГУМВС повідомило про те, що на підставі поданих позивачем матеріалів складено висновок про призначення одноразової грошової допомоги та 06.07.2020 за № 287/31/01-2020 надіслано до МВС для затвердження (а.с.23).
Листом Департаменту від 12.08.2020 № 26669/15-2020, за результатами опрацювання матеріалів щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги Департаментом охорони здоров'я та реабілітації МВС вказано на те, що медико-соціальна експертна комісія проведена з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу «Питання медико-соціальної експертизи», затвердженого Постановою №1317, відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров'я МВС. Зазначено, що при проведенні позивачу медико-соціальної експертизи представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучалися, що унеможливило прийняття рішення, у зв'язку з чим матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги повернуто на доопрацювання (а.с.27).
Питання пов'язані з виплатою одноразової грошової допомоги у разі каліцтва працівника міліції регламентував Закон №565-ХІІ.
Частиною шостою статті 23 Закону №565-ХІІ передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
З 07.11.2015 Закон №565-ХІІ втратив чинність у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VІІІ).
Абзацом 3 пункту 15 розділу XI «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону №580-VІІІ визначено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом №565-ХІІ, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №565-ХІІ.
Таким чином, з аналізу викладеного вбачається, що норми статті 23 Закону №565-ХІІ, що колишні працівники міліції мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю на підставі цього Закону в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На реалізацію статті 23 Закону №565-ХІІ було прийнято Постанову №850, якою було затверджено Порядок №850.
Згідно з пунктом 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) працівника міліції - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Згідно з пунктом 7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: - заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; - довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії: - довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; - постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; - акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; - сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; - документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Відповідно до пункту 8 Порядку №850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає Міністерству внутрішніх справ в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку №850, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
Згідно з пунктом 9 Порядку №850 Міністерство внутрішніх справ в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
З аналізу наведених норм чинного законодавства судом встановлено, що розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, повинен закінчуватись прийняттям МВС відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги). Неприйняття жодного рішення свідчить про недотримання МВС встановленого законодавством порядку вирішення цього питання.
При цьому, суд зауважує, що така процесуальна дія як повернення документів як таких, що не відповідають вимогам законодавства Порядком №850 не передбачено, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що дії МВС щодо повернення документів позивача без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечать зазначеним вище нормам.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі №822/1579/17, 10 жовтня 2018 року у справі №733/1290/16-а, 19 лютого 2019 року у справі №802/498/18-а та 5 лютого 2020 року у справі №580/103/19.
Надаючи оцінку діям МВС щодо розгляду документів позивача для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, судом встановлено, що у відповідності до Порядку №850 розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги).
При цьому, не може вважатись належним рішенням в розумінні пункту 9 Порядку №850 листи Департаменту про повернення матеріалів на доопрацювання, оскільки вказані листи не містить підстав та мотивів відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.
Отже, формулювання причин відмови у листах не може розцінюватись як належний спосіб прийняття та обґрунтування рішень суб'єктом владних повноважень.
Таким чином, МВС ухилилося від прийняття рішення, що віднесене до його компетенції, оскільки по факту не прийняло жодного рішення щодо одноразової грошової допомоги заявнику (про призначення/відмову у призначенні), відповідно до пункту 9 Порядку №850.
Відтак, встановивши протиправність дій МВС щодо повернення без прийняття рішення заяви ОСОБА_1 про призначення йому одноразової грошової допомоги, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення розглядуваного позову.
Відповідачем-апелянтом, не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних дій та рішень.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,
Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді О. О. Большакова
В. С. Затолочний
Повне судове рішення складено 12 квітня 2021 року.