Справа № 560/8326/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук А.М.
Суддя-доповідач - Франовська К.С.
08 квітня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Франовської К.С.
суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни про визнання протиправною та скасування постанови,
В грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №62696844 від 31.07.2020.
В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що оскаржувана постанова №62696844 від 31.07.2020 є незаконною, оскільки позивач проживає в АДРЕСА_1 , та ніколи не проживав і не має будь-якого майна у місті Києві, а тому у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва були відсутні законні підстави для прийняття виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.01.2021 відкрито спрощене позовне провадження.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження від 31.07.2020 №62696844.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем - приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В. Л., подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржене рішення та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що відповідачем, при винесенні оскаржених постанов, не порушено статтю 24 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника, адже у виконавчому написі № 8330 від 15.04.2020 про стягнення з позивача боргу вказано адресу проживання позивача в м. Києві. Аналізуючи чинне законодавство, апелянт дійшов висновку, що «місце проживання», «місце перебування» чи «місцезнаходження» особи не можна тлумачити виключно як вказівку на зареєстроване місце проживання. Оскільки виконавчий напис нотаріуса № 8330 від 15.04.2020 та заява про його примусове виконання від 30.08.2020 містили інформацію про місце проживання боржника у межах виконавчого округу м. Києва, відповідачем не порушено норми Закону України «Про виконавче провадження».
Позивачем відзиву на апеляційну скаргу не подано, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, тому відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .
12 квітня 2019 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ "СС Лоун" кредитний договір, за яким отримав у позику строком на 29 календарних днів 6000 грн.
Правонаступником усіх прав та обов'язків ТОВ "СС Лоун", на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитним договором від 29.08.2019 є ТОВ "Фінфорс".
15 квітня 2020 року Приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. вчинено виконавчий напис №8330, яким звернуто стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості в сумі 13628,40 грн на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінфорс".
30 серпня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" звернулося до відповідача з заявою про примусове виконання зазначеного виконавчого напису нотаріуса.
В заяві про примусове виконання рішення стягував зазначив адресу місця реєстрації боржника ОСОБА_1 АДРЕСА_2 , та адресу проживання АДРЕСА_3 .
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна винесла постанову про відкриття виконавчого провадження у виконавчому провадженні №62696844.
Позивач, вважаючи зазначену постанову протиправною, звернувся в суд з цим позовом.
Приписами ч.1 ст.5 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Положеннями ч.2 ст.25 ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» встановлено, що приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких у відповідності до ЗУ «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
У відповідності до ч.1 ст.24 ЗУ «Про виконавче провадження», місцем виконання рішення є місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна.
Аналізуючи вказане, судова колегія зазначає, що виконавче провадження здійснюють органи державної виконавчої служби (державні виконавці) та у передбачених ЗУ «Про виконавче провадження» випадках, приватні виконавці. Останні здійснюють примусове виконання рішень, зокрема, й на підставі виконавчих написів нотаріусів. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи виключно у двох випадках: 1) за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи, або 2) за місцезнаходженням майна боржника.
Однією з підстав для відкриття виконавчого провадження є заява стягувача про примусове виконання рішення. У такій заяві стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, виконавчим округом приватного виконавця Дорошкевич В. Л. є м. Київ.
Отже, приватний виконавець Дорошкевич В. Л. має право здійснювати дії, пов'язані з відкриттям виконавчого провадження, у територіальних межах м. Києва. Це можливо у випадку, якщо місце проживання або місцезнаходження боржника зареєстроване у м. Києві або ж майно боржника знаходиться у м. Києві.
Як видно із матеріалів справи, позивач починаючи з 19.03.2004 року по теперішній час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією його паспорта. Про реєстрацію чи проживання позивача за адресою: АДРЕСА_4 , яка зазначена в оскарженій постановах як адреса боржника, матеріали справи доказів не містять.
Окрім того, судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до довідки на а.с.12, ОСОБА_1 є пенсіонером, отримує пенсію по 3 групі інвалідності і перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Хмельницькій області (Волочиський район).
Згідно довідки КП ЖЕК ОСОБА_1 має неповнолітнього сина ОСОБА_2 , з яким проживає у АДРЕСА_1 .
Відомостей про наявність будь-якого майна (рухомого та/або нерухомого), яке б належало позивачу у м. Києві немає.
Приписами ст.29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Відповідно до п.10 ч.4 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Вказана норма свідчить, що при відкритті виконавчого провадження на виконавця покладено обов'язок перевірити чи такий виконавчий документ пред'явлено до виконання за належним місцем виконання.
Однак, вказані обставини не були перевірені та враховані приватним виконавцем Дорошкевич В. Л. під час прийняття оскарженої постанови, що зумовлює висновок про прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження з порушенням норм чинного законодавства.
Положеннями ч.5 ст.24 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.
Проте, приватний виконавець Дорошкевич В. Л., всупереч зазначеній нормі, при відкритті виконавчого провадження не пересвідчилася з достовірних джерел про наявність майна боржника у відповідному виконавчому окрузі та не перевірила місце проживання позивача.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов необхідно задовольнити, оскільки приватний виконавець Дорошкевич Віра Леонідівна порушила правила територіальної діяльності приватних виконавців, так як, володіючи інформацією про місце реєстрації позивача (боржника), що не належить до її виконавчого округу, прийняла виконавчий документ з іншого виконавчого округу, що у свою чергу суперечить Закону № 1404-VІІІ та Інструкції № 512/5.
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 580/3311/19.
Стосовно посилання скаржника на те, що у виконавчому написі № 8330 від 15 квітня 2020 року, вчиненому приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., чітко зазначено, що боржник проживає у межах виконавчого округу міста Києва, а саме, за адресою: АДРЕСА_4 , а тому у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку із пред'явленням не за місцем виконання, то суд апеляційної інстанції не бере такі до уваги, оскільки факт проживання позивача за вказаною адресою не підтверджений жодними належними та допустимими доказами.
Колегія суддів вважає, що той факт, що у виконавчому написі зазначено однією з адрес реєстрації та фактичного проживання м. Київ, не підтверджує той факт, що місцем проживання/перебування позивача є саме місто Київ. Надаючи нотаріусу для вчинення виконавчого напису договір, третя особа могла вказати в ньому будь-яку адресу позивача, адже вказаний договір є лише роздруківкою, зробленою в програмі ПДФ, в текст якої за допомогою засобів комп'ютерної техніки можливо внести будь-які дані.
Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову.
В доводах апеляційної скарги скаржник посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
Згідно з ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанова суду складена в повному обсязі 12 квітня 2021 року.
Головуючий Франовська К.С.
Судді Боровицький О. А. Курко О. П.