08 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 189/802/20 (2-а/189/3/21)
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2021 року (суддя Степанова О.С., смт. Покровське, повний текст рішення складено 12.01.2021 року) у справі №189/802/20 (2-а/189/3/21) за позовом ОСОБА_1 до Капітана поліції Вільнянського відділення поліції Пологівського відділу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Калініченка Сергія Володимировича, Вільнянського відділення поліції Пологівського відділу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, третя особа: Головне управління Національної поліції в Запорізькій області, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
24.07.2020 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Капітана поліції Вільнянського відділення поліції Пологівського відділу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Калініченка С.В. (далі по тексту - відповідач-1), третя особа: Вільнянське відділення поліції Пологівського відділу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову серії ЕАК № 2193861 від 04.03.2020 року про накладення на нього адміністративного стягнення по ч. 2 ст. 122 КУпАП в розмір 425 грн.
Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 08.09.2020 року залучено до участі у справі в якості третьої особи Головне управління Національної поліції в Запорізькій області.
Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 03.11.2020 року Вільнянське відділення поліції Пологівського відділу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі по тексту - відповідач-2) залучено до участі у справі як співвідповідача.
Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2021 року позовні вимоги задоволено частково, скасовано постанову серії ЕАК № 2193861 від 04.03.2020 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень на ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП; справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1 від 04.03.2020 року закрито.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Національної поліції в Запорізькій області, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянтом вказувалось, що 04.03.2020 року капітаном поліції роти Вільняньского ВП Калініченком С.В. помічено транспортний засіб Audi А4 номер НОМЕР_1 , який рухався по дорозі у с. Матвіївка по дорозі Запоріжжя-Донецьк, рухався у лівій частині дороги при вільній правій смузі, чим порушено п. 14.6.е Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. При складанні постанови про адміністративне правопорушення позивачу було роз'яснено його права, зокрема право та строки на оскарження постанови. Порушення виявлене особисто поліцейським та під час перевірки реєстраційних документів, здійснено розгляд справи на місці. Апелянт вказував, що постанова про адміністративне правопорушення складена без порушень, чітко описано правопорушення, яке було скоєне позивачем.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що справа про адміністративне правопорушення розглянута не повно, без додержання вимог статей 276, 278, 280 КУпАП. Суд першої інстанції вказував, що при розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки правопорушення, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, посадовою особою не було з'ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд першої інстанції вказував, що відповідач не довів порушення позивачем вимог п. 14.6.е Правил дорожнього руху, постанова не містить відомостей щодо здійснення фіксації правопорушення, а також посилань на будь-які докази.
Матеріалами справи встановлено, що посадовою особою Вільнянського відділення поліції Пологівського відділу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Калініченком С.В. 04.03.2020 року стосовно ОСОБА_1 було складено постанову серії ЕАК № 2193861, відповідно до якої, транспортний засіб Audi A4 номер НОМЕР_1 , який рухався у с. Матвіївка дорогою Запоріжжя - Донецьк 20км, рухався по автодорозі у лівій частині дороги при вільній правівши смузі автодороги чим порушив п. 14.6.е Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. ОСОБА_1 постанову не підписав, зроблено відмітку «відмовився».
ОСОБА_1 заперечував проти порушення та пояснював, що ним не вчинялось адміністративне правопорушення. Вказував, що здійснював рух транспортним засобом вірно, відповідно до ПДР.
До постанови серії ЕАК № 2193861 не долучено фото чи відео докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а саме, рух транспортного засобу Audi A4 номер НОМЕР_1 , по автодорозі у лівій частині дороги при вільній правій смузі автодороги.
Відповідно до ч. 1 ст. 9, ст. 10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст. 251, ст. 280 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналізуючи норми вище приведеного законодавства, колегія суддів зазначає, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності і встановлення її вини, необхідна наявність відповідних доказів.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, зазначає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена, відсутні пояснення свідків, відсутні будь-які зафіксовані докази технічними засобами. Обов'язок доказування покладається на суб'єкта, який виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 14.6 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, обгін заборонено: а) на перехресті; б) на залізничних переїздах і ближче ніж за 100 м перед ними; в) ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100 м - поза населеним пунктом; г) у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості; ґ) транспортного засобу, який здійснює обгін або об'їзд; д) у тунелях; е) на дорогах, що мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку; є) колони транспортних засобів, позаду якої рухається транспортний засіб з увімкненим проблисковим маячком (крім оранжевого).
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Колегія суддів зазначає, що до повноважень інспектора поліції входить виявлення, фіксування та винесення санкції за адміністративне правопорушення, вчинене водіями при керуванні транспортним засобом, при порушенні обов'язкових норм КУпАП чи інших правил.
Обов'язок доказування правомірності винесення оскаржуваного рішення покладається на суб'єкта владних повноважень, чого посадовою особою не здійснено.
Згідно частин 1, 2 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Відсутність вини особи, або недоведеність її компетентним органом, не дає підстави для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Не передбачено повернення судових витрат у разі відмови у задоволенні апеляційної скарги, разом як не передбачено повернення судових витрат здійснених суб'єктом владних повноважень.
Аналізуючи вищевказані обставини справи та законодавство, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись статтями 286, 315, 316 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2021 року у справі №189/802/20 (2-а/189/3/21) - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова