ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
09 квітня 2021 року м. Київ № 640/9613/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовомГоловного управління ДПС у м. Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Икнатон»
про стягнення боргу, -
Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Икнатон» (02000, м. Київ, просп. Перемоги, 114/2) про стягнення податкового боргу з рахунків платника податків у банках у розмірі 368 046,53 грн.
Згідно п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У преамбулі Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (в редакції на час подання позову до суду) (надалі - Закон №3674-VI) визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №3674-VІ судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.
Згідно ч.2 ст.4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2270,00 гривень.
Даний позов містить одну вимогу майнового характеру.
В контексті наведеного вище позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 5 520,70 грн за вимогу майнового характеру.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем у переліку додатків до позовної заяви вказано про наявність доказів сплати судового збору, однак, таких документів у додатках не виявлено, що підтверджується актом №319, складеним працівниками відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) Окружного адміністративного суду міста Києва 08.04.2021.
Таким чином, доказів на підтвердження сплати судового збору у належному розмірі позивачем до позовної заяви не додано.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 5 520,70 грн.
У ч.2 ст.161 КАС України зазначено, що суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
В порушення зазначених вище вимог позивачем до позовної не додано доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 статті 3 КАС України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України (в редакції на час винесення вказаних вище податкових повідомлень-рішень) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Однак, в редакції КАС України на час звернення до суду з даним позовом відповідно до абз.2 ч.2 ст.122 КАС України встановлено для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, цією статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Разом з тим, після закінчення цього строку особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, але такий може бути залишено без розгляду лише на тій підставі, що пропущено строк звернення, якщо судом не буде встановлена наявність поважних причин для пропуску такого строку.
Зазначена норма процесуального законодавства встановлює загальний строк подання адміністративного позову для захисту прав, свобод та інтересів особи та спеціальний, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, а також іншими законами. Зазвичай вони коротші від загального строку звернення й обумовлені специфікою відповідних відносин, у яких визначеності (стабільності) необхідно досягнути якнайшвидше.
В цьому випадку позивач звернувся з вимогою про стягнення податкового боргу, що виник у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань визначених у податкових зобов'язань, визначених в податкових повідомленнях-рішеннях №0045681207 від 23.11.2017, №0167811206 від 16.03.2018, №0061821213 від 24.01.2019, №0048171213 від 18.01.2019.
Спеціальним нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини, є Податковий кодекс України (надалі - ПК України).
У п.102.4 ст.102 ПК України зазначено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
Відповідно до п.56.17 ст.56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується:
- днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (п.п.56.17.1);
- днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги (п.п. 56.17.2);
- днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (п.п.56.17.3);
- днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань що оскаржувались (п.п.56.17.5).
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
При цьому, пунктом 56.3 ст.56 ПК України встановлено, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Крім того, у п.56.18 ст.56 ПК України зазначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Також, судом враховано зміст положень абз.3 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, у якому зазначено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Дані положення кореспондуються з твердженнями зазначеними п.5 Розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року № 1204 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Порядок №1204).
З огляду на зазначене, а також зважаючи на відсутність у суду відомостей щодо судового оскарження податкового повідомлення-рішення №0045681207 від 23.11.2017, днем їх узгодження є 13.12.2017.
Таким чином, граничним терміном звернення до суду контролюючого органу про стягнення заборгованості з податку на додану вартість, що виникла у зв'язку з несплатою зобов'язань, визначених у податкову повідомленні-рішенні №0045681207 від 23.11.2017 (повернуте 28.11.2017 з відміткою пошти «не розшукано») є 13.12.2020.
Відповідно до ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Дану позовну заяву подано до Окружного адміністративного суду м. Києва позивачем 05.04.2021 року (надіслано через поштове відділення).
Таким чином, враховуючи дату звернення позивача до суду з даним позовом 05.04.2021 (надіслано через поштове відділення), позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого ст.102 ПК України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів.
Водночас, суд попереджає позивача про те, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2 ст.123 КАС України).
Відповідно до п.4, п.5 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Крім того, п.8 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Також, згідно ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст.94 КАС України).
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч.2 ст.94 КАС України).
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч.4 ст.94 КАС України).
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч.5 ст.94 КАС України).
Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч.6 ст.94 КАС України).
Водночас, з копії конверту наданого на підтвердження направлення на адресу відповідача податкового повідомлення-рішення №0167811206 від 16.03.2018 не можливо встановити дату його повернення на адресу контролюючого органу. Ця обставина позбавляє суд можливості встановлення дати його узгодження та, як наслідок, дотримання позивачем строку звернення до суду про стягнення боргу з відповідача на підставі вказаного податкового повідомлення-рішення.
Крім того, не можливо встановити дату повернення на адресу контролюючого органу конверту, наданого на підтвердження направлення на адресу відповідача податкового повідомлення-рішення №0061821213 від 24.01.2019, з копії доданої до позовної заяви.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без Відповідно до ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду належних доказів на підтвердження сплати судового збору у розмірі 5 520,70 грн (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007; код класифікації доходів бюджету - 22030101); подання до суду належних доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого ст.102 ПК України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів; засвідчених відповідно до ч.5 ст.94 КАС України копій письмових доказів на підтвердження направлення податкових повідомлень-рішень №0167811206 від 16.03.2018 та №0061821213 від 24.01.2019 (зокрема, з відображенням дати повернення кореспонденції на адресу контролюючого органу).
Відповідно до ч.3 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
З огляду на зазначене та керуючись ст.160, ст.161, ч.1 ст.169, ст.243, ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особам, що звернулися із позовною заявою.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили відповідно до ч.1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.А. Добрівська