16 березня 2021 року м. Рівне №460/8634/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Самкової Т.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: Дзюбака В.Ф., відповідача: представник не прибув, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління ДФС у Рівненській області
про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними дій Головного управління ДФС у Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 у складанні висновку про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, що отримана під час проходження служби та пов'язані з проходженням служби в підрозділах податкової міліції та зобов'язання Головного управління ДФС у Рівненській області повторно прийняти та розглянути заяву (рапорт) ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням III групи інвалідності внаслідок захворювання, отриманого під час проходження служби та пов'язане з проходженням служби в податковій міліції відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" (із змінами, внесеними Законом України №208-VIII від 13.02.2015) та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 31.12.1996 по 17.09.2020 проходив службу в підрозділах податкової міліції. Згідно із свідоцтвом про хворобу №127 від 10.09.2020, полковник податкової міліції ОСОБА_1 непридатний до військової служби в мирний час та обмежено придатний до військової служби у воєнний час внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби та отриманого під час проходження служби в підрозділах податкової міліції. Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №501271 позивачу з 18.02.2019 встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково (довічно). Позивач 11.11.2020 звернувся до Головного управління ДФС у Рівненській області з заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із становленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з проходженням служби в органах податкової поліції Державної фіскальної служби, відповідно до Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) бо інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850. Листом Головного управління ДФС у Рівненській області від 17.11.2020 № 643/10717-97-05-211 позивачу відмовлено у виплаті такої допомоги з тієї підстави, що працівники податкової міліції проходять службу в складі ДФС і не належать до органів внутрішніх справ. Вказано, що проведення розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції законодавчо не врегульовано і виплата та розрахунок одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю здійснюється виключно на виконання судових рішень. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими що суперечать нормам чинного законодавства. На підставі викладеного просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позов. Обґрунтовуючи заперечення відповідач зазначає, що позивачем не долучено рішення МСЕК, яким встановлено причинно-наслідковий зв'язок із проходженням служби та виявленим захворювання, а тому відсутні правові підстави для виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах податкової міліції. Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, який затверджено Постановою КМУ від 21.10.2015 №850, та на який посилається позивач, передбачає, що підставою для відповідної виплати є виключно рішення медико-соціальної експертної комісії. Сторона відповідача зазначає, що Закон України "Про міліцію" втратив чинність згідно із Законом України "Про Національну поліцію". Разом з тим, прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про Національну поліцію" внесено зміни та доповнення до законодавчих актів, норми яких безпосередньо пов'язані із реалізацією останнього, однак зміни до Податкового кодексу в частині визначення правового та соціального статусу працівників податкової міліції не вносились. Тобто, законодавець не передбачає поширення приписів Закону України "Про Національну поліцію" на працівників податкової міліції, отже й посилання позивача на ч. 2 п. 15 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень даного закону є безпідставним. Таким чином, оскільки вказані нормативно-правові акти не поширюються на працівників податкової міліції, то для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності та втратою працездатності позивачу в розмірі, передбаченому Законом України "Про міліцію" та Порядком №850, законні підстави відсутні. Крім того, вказує, що фактично заявляючи позовну вимогу щодо направлення висновку до ДФС України одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності 3 групи, позивач просить суд перебрати на себе повноваження суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд відповідних документів та прийняття відповідного рішення. Додатково вказав, що на момент подачі заяви (рапорта) ОСОБА_1 10.11.2020 до Головного управління ДФС у Рівненській області довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках) подано не було, а тому керуючись Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, який затверджено Постановою КМУ від 21.10.2015 №850, скласти висновок про виплату допомоги та направити висновок до ДФС України для прийняття відповідного рішення не було можливим. Тому передчасною, безпідставною та необґрунтованою є позовна вимога ОСОБА_1 про визнання протиправними дії Головного управління ДФС у Рівненській області у складанні висновку про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності, що отримана під час проходження служби та пов'язана з проходженням служби в підрозділах податкової міліції. На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позову.
Позивач у відповіді на відзив позивач зазначає, що під час проходження ВЛК йому повідомили про достатність довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 501271 та свідоцтва про хворобу №127 від 10.09.2020, якими встановлено причинно-наслідковий зв'язок між встановленням інвалідності та проходженням служби в податковій міліції для отримання виплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 21,10.2015 №850. Після відмови відповідача у виплаті одноразової грошової допомоги позивач звернувся до Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи з запитом про надання роз'яснення з даного питання. Листом Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи №907/01-2/20 від 29.12.2020 йому надано роз'яснення з яким позивач звернувся до Військово-лікарської комісії Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області". Па даний час ВЛК Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області" готуються необхідні медичні документи для додаткового огляду на МСЕК. Враховуючи викладене просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 26.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено провести за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання у справі призначено на 22.12.2020.
Ухвалою суду від 22.12.2020 закрито підготовче провадження у справі та розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 14.01.2021.
Ухвалою суду від 14.01.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 09.02.2021.
Розгляд справи 09.02.2021 відкладено до 23.02.2021.
Ухвалою суду від 23.02.2021 розгляд справи відкладено на 16.03.2021.
Позивач в судовому засіданні позовну заяву підтримав з підстав викладених у ній та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив повторно, подав клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату у зв'язку з хворобою представника. Вказане клопотання суд вважає не обґрунтованим, оскільки відповідач як суб'єкта владних повноважень не позбавлений можливості залучити до участі у справі іншого представника. Відповідно до статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних доказів.
В судовому засіданні 16.03.2021 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Заслухавши думку позивача, розглянувши відзив на позов та наявні матеріали, з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 31.12.1996 проходив службу в підрозділах податкової міліції Рівненської області.
Згідно з наказом ДФС України №1319-о від 15.09.2020 ОСОБА_1 звільнений з посади та податкової міліції ДФС у запас Збройних Сил України за пунктом 64 підпунктом "б" (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 №114 (а.с.9).
Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №501271 позивачу з 18.02.2019 встановлено ІІІ групу інвалідності довічно (а.с.12).
Відповідно до свідоцтва про хворобу №127 від 10.09.2020, яке містить в собі постанову військово-лікарської комісії про придатність до військової служби, ОСОБА_1 непридатний до військової служби в мирний час та обмежено придатний - у військовий час, а його захворювання пов'язане з проходженням військової служби (а.с.14-18).
Позивач 10.11.2020 звернувся до Головного управління ДФС у Рівненській області із заявою для проведення одноразової грошової виплати (а.с.13).
Головне управління ДФС у Рівненській області листом від 17.11.2020 №1643/10/17-97-05-211 повідомило позивачу, що відповідно до статті 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей, на яких поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені ст.ст.20-23 Закону України від 20.12.1990 №565-XII "Про міліцію", який втратив чинність 07.11.2015. Збереження права на отримання одноразової грошової допомоги, інших витрат, передбачених Законом України "Про міліцію" у Порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію", передбачено пунктом 15 розділу XI цього Закону відповідно до змін, внесених Законом України від 23.12.2015 №900-VII "Про внесення змін до деяких, законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей". Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 затверджено Порядок та умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції. Ці нормативно-правові акти не поширюються на працівників податкової міліції, тому для проведення розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції згідно з цією постановою законні підстави відсутні. Працівники податкової міліції проходять службу у складі Державної фіскальної служби України і не належать до органів внутрішніх справ. На сьогодні проведення розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції законодавчо не врегульовано. Колишнім працівникам податкової міліції втрату працездатності яким встановлено після втрати чинності Закону України "Про міліцію", проводити розрахунок та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням втрати працездатності після 07.11.2015 законні підстави відсутні. Додатково повідомлено, що виплата та розрахунок одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням втрати працездатності пенсіонерам податкової міліції після втрати чинності Законом України "Про міліцію" здійснюється на виконання судових рішень, що набрало законної сили (а.с.10-11).
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.
Пункт 356.1 статті 356 Податкового кодексу України, в редакції до внесення змін Законом України від 16.01.2020 №466-ХІ, визначав, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Пункт 356.1 статті 356 Податкового кодексу України, в чинній редакції, закріплює, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України "Про Національну поліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Відповідно до частини 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" (в редакції Закону України «Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» від 13.02.2015 № 208-VIII) встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Закон України "Про міліцію" втратив чинність 07.11.2015 та набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію".
Пунктом 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
На виконання статті 23 Закону України "Про міліцію", постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850).
Відповідно до пункту 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Пункт 8 Порядку № 850 передбачає, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
Згідно із пунктом 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Отже, передбачені в Законі України "Про міліцію" гарантії соціального та правового захисту для працівників міліції продовжують поширювати свою дію на працівників податкової міліції та реалізуються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Тому, за колишніми працівниками податкової міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", і в тому числі після повторного огляду коли, згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії встановлено вищу групу інвалідності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі №820/3296/17, яка відповідно до статті 245 КАС України враховується судом при прийняті рішення.
У справі, яка розглядається, інвалідність ІІІ групи позивачу встановлено після набрання чинності Законом № 208-VIII. Про призначення одноразової грошової допомоги він звернувся після набрання чинності Порядку № 850.
Таким чином, оскільки право на отримання одноразової грошової допомоги позивач отримав після набрання чинності Законом № 208-VIII, розмір такої допомоги йому повинен розраховуватися у відповідності зі статтею 23 Закону України "Про міліцію" (в редакції, чинній з 12.03.2015) та відповідно до Порядку № 850.
Головне управління ДФС у Рівненській області отримавши заяву позивача про виплату йому спірної грошової допомоги, а також додані до неї документи, було зобов'язано, у строк та згідно з процедурою, визначеною Порядком № 850, скласти висновок щодо виплати такої допомоги та подати його до ДФС України разом з матеріалами заяви, а ДФС України в місячний строк після надходження зазначених документів прийняти рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги.
Однак, відповідачем не було прийнято висновку щодо виплати грошової допомоги позивачу.
Доводи відповідача щодо не надання позивачем рішення МСЕК, яким встановлено причинно-наслідковий зв'язок із проходженням служби та виявленим захворювання суд вважає необґрунтованим, оскільки як до заяви від 10.11.2020 так і до позовної заяви позивачем додано свідоцтво про хворобу від 10.09.2020 №127, яке містить в собі постанову військово-лікарської комісії про придатність до військової служби та в якій зазначено, що захворювання позивача пов'язане з проходженням військової служби (а.с.14-18).
Суд зазначає, що Конституція України у частині другій статті 19 закріплює правило, згідно з яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З аналізу зазначеної норми Основного Закону України встановлено, що діяльність органів державної влади (у даному випадку відповідача) здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом" або, інакше кажучи, "дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує введення владних функцій у законні рамки і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними та незаконними.
Виходячи з вищевказаного, дії відповідача - Головного управління ДФС у Рівненській області щодо відмови у складанні висновку про призначення одноразової грошової допомоги позивачу не можна визнати такими, які вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, спірна відмова відповідача є протиправною, а належним способом захисту прав позивача, порушеного такою відмовою є зобов'язання Головного управління ДФС у Рівненській області повторно прийняти та розглянути заяву позивача про призначення одноразової грошової допомоги та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
Інші доводи та аргументи, наведені учасниками справи, не впливають на оцінку спірних правовідносин та не мають значення для правильного вирішення судового спору.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наведеного вище, за результатами судового розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.
Судові витрати суд присуджує на користь позивача відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 39394217, вул.Відінська,12, м.Рівне, 33023) задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 у складанні висновку про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, що отримана під час проходження служби та пов'язана з проходженням служби в підрозділах податкової міліції.
Зобов'язати Головне управління ДФС у Рівненській області повторно прийняти та розглянути заяву (рапорт) ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням III групи інвалідності внаслідок захворювання, отриманого під час проходження служби та пов'язаного з проходженням служби в податковій міліції, відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» (із змінами, внесеними Законом України №208-VIII від 13.02.2015) та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015, а також прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Рівненській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 26 березня 2021 року
Суддя Н.В. Друзенко