Справа № 420/1303/21
12 квітня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними матеріалами, у порядку письмового провадження, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про (з урахуванням уточнення позовних вимог від 05.03.2021р.):
визнання протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо перерахунку нарахованої індексації грошового забезпечення згідно Закону України №1286 - XII від 03.07.1991 року «Про індексацію грошових доходів населення» (зі змінами та доповненнями) та постанови КМУ №1078 від 17.07.2003 року «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» за період з 01.11.2015 року по 04.05.2017 року, вважаючи датою початку обчислення нарахування 01 січня 2008 року;
зобов'язання Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України перерахувати нараховану індексацію грошового забезпечення згідно Закону України №1286 - XII від 03.07.1991 року «Про індексацію грошових доходів населення» (зі змінами та доповненнями) та постанови КМУ №1078 від 17.07.2003 року «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» за період з 01.11.2015 року по 04.05.2017 року, вважаючи датою початку обчислення нарахування 01 січня 2008 року;
зобов'язання Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України виплатити нараховану індексацію грошового забезпечення згідно Закону України №1286 - XII від 03.07.1991 року «Про індексацію грошових доходів населення» (зі змінами та доповненнями) та постанови КМУ №1078 від 17.07.2003 року «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» за період з 01.11.2015 року по 04.05.2017 року, вважаючи датою початку обчислення нарахування 01 січня 2008 року, з урахуванням раніше виплаченої суми коштів.
Адміністративний позов мотивовано наступним.
ОСОБА_1 , що на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України здійснено виплату позивачеві індексації грошового забезпечення за період з 01.11.2015 року по 04.05.2017 року.
Однак, на думку ОСОБА_1 , до Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України протиправно встановлено базовим місяцем для нарахування індексації - січень 2016 року, замість 01 січня 2008 року.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження по справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
У встановлений судом строк, відповідач надав відзив (вх.№10565/21 від 02.03.2021р.) на позовну заяву (а.с.69-73).
Відзив обґрунтований наступним.
Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України вказувало, що твердження ОСОБА_1 про необхідність встановлення січня 2008 року базовим місяцем під час нарахування індексації за період з 01.11.2015 року по 04.05.2017 року - не відповідають вимогам чинного законодавства.
Зокрема, у грудні 2015 року до Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року, були внесені зміни, якими запроваджено єдині підходи для проведення індексації.
Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України наголошувало, що фактично, з грудня 2015 року, зарплати працівників були підвищені за рахунок збільшення посадових окладів та підвищення постійних складових зарплати з тією метою, щоб з 01.01.2016 року розпочати заново обчислювати індекс споживчих цін для проведення індексації.
05.03.2021 року, через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду, від ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення (доповнення) позовних вимог (вх.№11452/21) у частині встановлення судового контролю та зобов'язання Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України подати звіт про виконання рішення суду.
У відповіді на відзив (вх.№11454/21 від 05.03.2021 р.) ОСОБА_1 вказував, що зміни внесені Постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 року до Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою КМУ №1078 від 17.07.2003 року стосуються виключно тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а не грошового забезпечення.
Натомість, за оскаржуваний період (з 01.11.2015 року по 04.05.2017 року), грошове забезпечення було визначено Постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 року, яка набрала чинності з 01.01.2008 року, та не змінювалось до втрати чинності самою постановою на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року, яка набрала чинності з 01.03.2018 року (а.с.85-89)
Станом на 12 квітня 2021 року, інших заяв по суті справи від сторін на адресу суду не надходило.
Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) №797 від 15 жовтня 2015 року, генерала-майора ОСОБА_1 , начальника штабу-першого заступника командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України, увільнено від займаної посади і призначено головним оперативним черговим-заступником начальника Головного командного центру Збройних Сил України (а.с.97).
Відповідно до Наказу Командира Військової частини НОМЕР_1 №246 від 30 жовтня 2015 року, ОСОБА_1 справи і посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків за посадою (а.с.98).
Наказом Командира Військової частини НОМЕР_1 №98 від 04 травня 2017 року, генерал-майор ОСОБА_1 , головного оперативного чергового-заступника начальника Головного командного центру Військової частини НОМЕР_1 , з 04 травня 2017 року виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с.101).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №420/2615/20 від 26 травня 2020 року (суддя Бутенко А.В.), зміненого постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року, зокрема, визнано протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 листопада 2015 року по 04 травня 2017 року та зобов'язано Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 листопада 2015 року по 04 травня 2017 року (а.с.41-50).
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №420/2615/20 від 26 травня 2020 року, Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувало та виплатило ОСОБА_1 41663,60 гривень, з яких 1187,06 гривень - індексація грошового забезпечення за період з 01 листопада 2015 року по 04 травня 2017 року (а.с.52).
24 грудня 2020 року, ОСОБА_1 звернувся з заявою до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, щодо здійснення перерахунку індексації грошового забезпечення за період з 01 листопада 2015 року по 04 травня 2017 року, з урахуванням базового місяця - січень 2008 року (а.с.53-55).
Листом №305/118 від 21 січня 2021 року, Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України відмовило ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку індексації грошового забезпечення та зазначило, що індексації грошового забезпечення за період з 01 листопада 2015 року по 04 травня 2017 року, розрахована відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року та роз'яснення Департаменту Фінансів Міністерства оборони України №248/6913 від 09 вересня 2020 року, з урахуванням базового місяця січня 2016 року (а.с.56).
Вважаючи застосування базового місяця січня 2016 року під час нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 листопада 2015 року по 04 травня 2017 року - протиправним, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Частиною 2 статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України №1282-XII від 03.07.1991 року «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-XII).
У відповідності до статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію Закону №1282-XII.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині 1 статті 4 Закону №1282-XII.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №1078).
Згідно пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За змістом пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Однак, суд наголошує, що на момент виникнення спірних правовідносин (01 листопада 2015 року), визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №1294 від 07.11.2007 року (далі - Постанова №1294), якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до пункту 13 Постанови №1294 вона набрала чинності з 01 січня 2008 року та діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 року, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме до 01 березня 2018 року.
З аналізу Постанови №1294 вбачається, що у період її дії (з 01.01.2008 року) по 01.03.2018 року, розмірів посадових окладів військовослужбовців залишалися незмінними, що дає підстави вважати, що у даному випадку, базовий місяць для проведення індексації за період з 01.11.2015 року по 04.05.2017 року, є січень 2008 року.
Суд критично ставиться до тверджень відповідача, що з грудня 2015 року зарплати працівників були підвищені за рахунок збільшення посадових окладів та підвищення постійних складових зарплати з тією метою, щоб з 01.01.2016 року розпочати заново обчислювати індекс споживчих цін для проведення індексації, оскільки відповідно до приписів абзацу 5 пункту 5 Порядку №1078, у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових, без підвищення тарифних ставок (окладів), сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. Отже, зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації, а тому, військовою частиною було безпідставно застосовано при нарахуванні індексації за епізод з 01.11.2015 року по 04.05.2017 року у якості базового місяця - січень 2016 року.
Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин справи, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.11.2015 року по 04.05.2017 року із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2016 року та зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.11.2015 року по 04.05.2017 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-XII від 03.07.1991 року та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року, із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін січня 2008 року та з урахуванням вже виплачених сум.
Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, шляхом зобов'язання відповідача подати у місячний строк звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 267 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов'язком суду, та має застосовуватися у виключних випадках.
Суд зазначає, що позивачем не було надано належних та достатніх доказів, які б свідчили про можливість ухилення відповідачем від виконання даного судового рішення, а тому підстави для встановлення судового контролю - відсутні.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
У пунктах 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» від 01.06.2006 року, Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, сформулював правову позицію, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності (cf., Pressos Compania Naviera S.A. v. Belgium, рішення від 20.11.1995 року, серія А, № 332, с. 21, п. 31). Аналогічна правова позиція щодо права власності особи сформульована Європейським судом з прав людини і в справі «Стретч проти Сполучного Королівства» (Stretch - United Kingdom, №44277/98, рішення від 24.04.2003 року).
У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) і «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
З огляду на підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта доводів та аргументів сторін висновків суду з приводу даних правовідносин не змінюють.
Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору та відсутні витрати на виклик свідків та призначення експертизи, жодні витрати не належать до компенсації за рахунок коштів Державного бюджету України.
Керуючись статтями 2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект 6, код ЄДРПОУ 22990368) про визнання протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо перерахунку нарахованої індексації грошового забезпечення згідно Закону України №1286 - XII від 03.07.1991 року «Про індексацію грошових доходів населення» (зі змінами та доповненнями) та постанови КМУ №1078 від 17.07.2003 року «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» за період з 01.11.2015 року по 04.05.2017 року, вважаючи датою початку обчислення нарахування 01 січня 2008 року; зобов'язання Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України перерахувати нараховану індексацію грошового забезпечення згідно Закону України №1286 - XII від 03.07.1991 року «Про індексацію грошових доходів населення» (зі змінами та доповненнями) та постанови КМУ №1078 від 17.07.2003 року «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» за період з 01.11.2015 року по 04.05.2017 року, вважаючи датою початку обчислення нарахування 01 січня 2008 року; зобов'язання Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України виплатити нараховану індексацію грошового забезпечення згідно Закону України №1286 - XII від 03.07.1991 року «Про індексацію грошових доходів населення» (зі змінами та доповненнями) та постанови КМУ №1078 від 17.07.2003 року «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» за період з 01.11.2015 року по 04.05.2017 року, вважаючи датою початку обчислення нарахування 01 січня 2008 року, з урахуванням раніше виплаченої суми коштів - задовольнити частково.
Дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 листопада 2015 року по 04 травня 2017 року із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін січня 2016 року - визнати протиправними.
Зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України (код ЄДРПОУ 22990368) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01 листопада 2015 року по 04 травня 2017 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-XII від 03.07.1991 року та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року, із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін січня 2008 року та з урахуванням вже виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
У встановленні судового контролю за виконанням рішення суду - відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.
Суддя Балан Я.В.