09 квітня 2021 р. № 400/2939/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом:Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль", Каботажний спуск, 18, м. Миколаїв, 54020
до відповідача:Адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, просп. Богоявленський, 1, м. Миколаїв, 54003
третя особа:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про:визнання протиправним та скасування рішення від 14.02.2019,
Приватне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль» (далі - позивач) звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення голови міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж ЦО і ГВП при адміністрації Інгульського району Миколаївської області Волкова І.В. від 14.02.2019, що оформлено протоколом № 1, щодо затвердження акту про відключення квартири АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП.
Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача позивач зазначив ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 25.10.2017 було проведене відключення належної третій особі квартири АДРЕСА_2 від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання, про що складений акт, який 14.02.2019 затверджений головою міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж ЦО та ГВП, створеної при адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради. Позивач наполягає на незаконності дій комісії відповідача, оскільки чинне законодавство передбачає можливість відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання лише будинку в цілому за згодою усіх власників, а не окремої квартири. Позивач вказує, що внаслідок допущеного комісією відповідача порушення (незаконного затвердження акта про відключення квартири третьої особи від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання) позивачу нанесені збитки.
Ухвалою від 27.07.2020 суд відкрив провадження в адміністративній справі, постановив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження, призначив судовий розгляд на 15.09.2020 та установив учасникам справи строки для подання заяв по суті справи та доказів, у тому числі позивачу - належним чином засвідчених копій документів на підтвердження наявності договірних відносин із третьою особою та рішення, що оскаржується.
На виконання ухвали від 27.07.2020 позивач 18.08.2020 надав до суду копію протоколу міжвідомчої комісії від 14.02.2019 № 1 та повідомив про неможливість надання копії договору з третьою особою, оскільки остання як споживач не вчинила дій, спрямованих на укладення такого договору; позивач є теплопостачальною організацією, яка постачає теплову енергію у будинок, в якому розташована квартира позивача.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на надання позивачем погодження на відключення квартири третьої особи від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання. Відповідач зазначає, що акт про відключення затверджений протоколом міжвідомчої комісії від 14.02.2019 № 1, який підписаний також представником позивача.
У відзиві відповідач просить залишити позовну заяву без розгляду з підстав пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
Суд не вбачає підстав для залишення позову без розгляду з огляду на таке.
За приписами частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою 21.07.2020.
Матеріали справи свідчать, що позивач дізнався про обставину, з якими він пов'язує порушення своїх прав, 23.09.2019 - у день надходження до нього листа відповідача від 19.09.2019 № 1329/04.01-18, серед додатків до якого містилися, серед іншого, копії документів про відключення квартири третьої особи від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Обставина присутності працівника позивача на засіданні міжвідомчої комісії 14.02.2019 не свідчить про те, що саме в цю дату позивач дізнався про обставину, з якою він пов'язує порушення свого права, оскільки матеріали справи не містять доказів, які б дозволяли установити обсяг повноважень такого працівника, зокрема, чи мав він повноваження на представництво інтересів позивача у відносинах з суб'єктам владних повноважень.
Відтак для цілей установлення моменту, з якого позивач дізнався про обставини, з якими він пов'язує порушення своїх прав, суд надає перевагу листу відповідача від 19.09.2019 № 1329/04.01-18, адресованого керівнику (генеральному директору) позивача.
Постановою Кабінету Міністрів від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами) установлено з 12.03.2020 на усій території України карантин (пункт 1 цієї постанови).
Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав законної сили 02.04.2020 (далі - Закон № 540-ІХ), розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3, згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, серед іншого, статтею 122 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо, в тому числі звернення до адміністративного суду були продовжені на строк дії такого карантину.
Законом України від 18.06.2020 № 731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон № 731-ІХ), який набрав чинності з 17.07.2020, пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладений у новій редакції, що вже не передбачає автоматичного продовження строків на період дії карантину.
Отже, станом на 12.03.2021 сплинуло 5 місяців 17 днів із шестимісячного строку звернення до адміністративного суду та надалі такий строк був продовжений в силу положень пункту розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України у редакції до 17.07.2020.
Відтак станом на 21.07.2020 (день подання позовної заяви до суду) сплинуло 5 місяців 20 днів з шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, тобто позивач звернувся із позовною заявою в установлений законом строк.
У пункті 1 прохальної частини позовної заяви позивач клопоче про поновлення йому строку звернення до адміністративного суду. Адміністративний суд не ухвалював процесуальних рішень за цим клопотанням, оскільки не вбачає порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду. Мотиви такого висновку суду наведені вище.
Третя особа подала пояснення на позов, у яких просить відмовити в позові, зазначаючи про виконання нею всіх передбачених законом вимог та формальностей для проведення відключення від внутрішньобудинкових мереж, а також надані позивачем технічні умови від 16.05.2017 № 16 на відключення квартири третьої особи від централізованого теплопостачання та лист позивача від 23.05.2017, у якому позивач повідомив третій особі, що для отримання дозволу на відключення ЦО та ГВП їй необхідно звернутися до міжвідомчої комісії, що діє при адміністрації району.
Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначає, що позивач листом від 23.05.2017 № К-10-05/208 погодив відключення від централізованого теплопостачання квартири третьої особи для отримання нею в подальшому дозволу на влаштування індивідувального теплопостачання. Позивач вказує, що натепер оскаржує не своє погодження, а невиконання відповідачем та третьою особою умов, зазначених у пунктах 2.1, 2.2 чинного на той час Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 № 4 (далі - Порядок № 4), та неврахування ними заборони на відключення від мереж централізованого теплопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку. Позивач зазначає, що за підпунктом 2.2.3 пункту 2.3 Порядку № 4, комісія має право не розглядати заяву власника окремого приміщення у багатоквартирному будинку до прийняття рішення про відключення від мереж централізованого теплопостачання всього будинку. Позивач зауважує, що технічні умови не є дозвільним документом для відключення від централізованого теплопостачання, а працівник позивача, підпис якого проставлений на протоколі засідання комісії від 14.02.2019, не був уповноважений брати участь у її засіданні та приймати відповідні рішення від імені позивача.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов з підстав, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Третя особа та її представник проти позовних вимог заперечували та просили відмовити в позові з підстав, викладених у поясненнях до позову.
Відповідач свого представника у судове засідання не направив, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 13.10.2020, суд відмовив у задоволенні усного клопотання представника третьої особи про витребування у позивача довідки про завдані збитки, нанесені йому відключенням квартири позивача від централізованого теплопостачання, та документів на підтвердження наявності договірних відносин між ним та третьою особою. Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Оскільки позивач не зазначає суми понесених ним збитків та не заявляє вимоги про їх стягнення (стягнення шкоди), суд не має підстав для витребування таких відомостей від позивача. Щодо доказів наявності договірних відносин суд узяв до уваги повідомлену позивачем інформацію про відсутність письмового договору з третьою особою та здійсненням ним теплопостачання за адресою розташування квартири третьої особи.
Безпосередньо, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
У пункті 3.4.16 Положення про адміністрацію Інгульського району Миколаївської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 23.02.2017 № 16/32, зазначено, що адміністрація району виконує, серед іншого, функцію з організації відключення окремих житлових будинків та квартир від мереж центрального опалення та постачання гарячої води в установленому порядку.
Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 24.03.2006 № 551 затверджено Положення про міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання у м. Миколаєві та доручено головам адміністрацій районів Центрального, Заводського, Ленінського (натепер - Інгульського), Корабельного районів виконкому Миколаївської міської ради забезпечити створення районних комісій відповідно до затвердженого Положення.
Розпорядженням від 02.01.2018 № 4р голова адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради затвердив склад постійно діючої міжвідомчої комісії по розгляду питань, пов'язаних з організацією відключення окремих житлових будинків від мереж центрального опалення та постачання гарячої води. Додаток до цього розпорядження свідчить про те, що до членів зазначеної комісії включено представника позивача (за узгодженням).
Третя особа є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується копією договору купівлі - продажу від 26.11.2014 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.11.2014 № 30045758.
Основним видом діяльності позивача є виробництво електроенергії та постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, про що свідчить пункт 3.2 Статуту Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль», затвердженого загальними зборами товариства 20.04.2018.
Позивач здійснює централізоване теплопостачання у будинок АДРЕСА_3 , що визнається учасниками справи у заявах по суті справи, а отже, не потребує доказування на підставі частини першої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України.
16.05.2017 позивач видав технічні умови № 16 на відключення квартири третьої особи від централізованого теплопостачання, що підтверджується копією цих технічних умов.
25.10.2017 складений акт про відключення квартири АДРЕСА_2 від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП. Акт підписаний представниками ЖКП «Південь», позивача та третьою особою.
Протоколом постійно діючої міжвідомчої комісії адміністрації Інгульського району з розгляду питань, пов'язаних з відключенням окремих квартир у багатоквартирних житлових будинках від мереж ЦО та ГВП від 14.02.2019 № 1 затверджений акт про відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання квартири третьої особи. Змістом протоколу підтверджується, що у засіданні комісії брав участь представник позивача.
Зазначені обставини підтверджуються копіями акту від 25.10.2017 та протоколу від 14.02.2019.
Спір між сторонами виник у зв'язку із затвердженням міжвідомчою комісією, створеною при відповідачеві, акту про відключення квартири третьої особи від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання.
Ухвалюючи рішення по суті спору між сторонами, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до підпункту 1 пункту «а» статті 30 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження з управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.
Пунктом 24 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила № 630 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 7 Закону України від 09.11.2017
№ 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 2189-VIII) в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, споживач має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.
За пунктом 6 частини другої статті 4 Закону № 2189-VIII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлення порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.
Згідно з пунктом 25 Правил № 630, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Відповідно до пункту 26 Правил № 630 відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.
Згідно з пунктом 1.2 Порядку № 4, що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг ЦО і ГВП орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП, призначає голову та затверджує її склад, затверджує положення про роботу комісії. Засідання постійно діючої міжвідомчої комісії відбуваються у міру потреби, але не рідше одного разу на місяць.
Пунктом 2.1 Порядку № 4 передбачено, що для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП. У заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник (власники) будинку зазначає причини відключення. До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку.
Згідно з пунктом 2.2 Порядку № 4 комісія розглядає надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї. Комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж ЦО і ГВП, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації. При цьому обов'язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання. Комісією, у разі необхідності, можуть розглядатися питання збільшення потужностей та можуть розроблятися пропозиції щодо їх фінансування, а також заміни систем внутрішньоквартальних, а в деяких випадках і магістральних мереж газо-, водо-, теплопостачання. Засідання Комісії відбувається за участю заявника або його уповноваженого представника. Рішення Комісії оформляється протоколом, витяг з якого у десятиденний строк надається заявникові.
Відповідно до пункту 2.3 Порядку № 4 отримання технічних умов може виконуватись безпосередньо заявником або відповідно до договору проектною чи проектно-монтажною організацією.
Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що дозвіл на відключення від мереж централізованого опалення та теплопостачання може бути виданий лише за умови відключення цілого житлового будинку, на підтвердження чого додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. При цьому, можливість відключення окремої квартири (приміщення) Порядком № 4 не передбачена, а заява, що надходить від власника або наймача (орендаря) окремого приміщення житлового будинку, Комісія має право не розглядати.
Крім того, наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 № 169, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2007 за № 1320/14587, у Порядок № 4 були внесені зміни, загальний зміст яких зводиться до можливості відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води лише цілого житлового будинку, а не його окремих приміщень.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.11.2020 у справі №229/4116/17 та узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 234/1116/16-а, від 04.04.2018 у справі № 826/9835/16, від 15.08.2019 у справі № 210/2496/15-а (2-а/210/14/16).
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак суд погоджується з аргументами позивача про наявність заборони на відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання окремої квартири в багатоквартирному будинку, а можливість відключення лише будинку в цілому.
Одночасно суд зазначає про таке.
За нормами пункту 2 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, серед іншого, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
З наведеного вбачається, що правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод або законних інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права.
Отже, вирішуючи переданий на розгляд адміністративного суду спір по суті, адміністративний суд суд повинен установити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати наявність чи відсутність факту порушення відповідного права чи охоронюваного законом інтересу.
Позивач звернувся до адміністративного суду з вимогою про скасування індивідуального акта - рішення міжвідомчої комісії, створеної при відповідачеві, оформленого протоколом засідання від 14.02.2019.
Зазначеним індивідуальним актом затверджений акт про відключення квартири третьої особи на відключення від мереж ЦО та ГВП, чим були створені правові наслідки саме для третьої особи.
У справі відсутні докази того, що внаслідок прийняття зазначеного рішення суб'єкта владних повноважень у позивача виникли права або обов'язки, або йому було завдано шкоду.
Пояснюючи мотиви звернення до суду із відповідним позовом, позивач посилається на обставину завдання йому збитків, але не вказує, як саме наявність оскаржуваного рішення завдало збитків позивачу. Позивач не довів як наявності порушеного права, так в причинно-наслідкового зв'язку між прийняттям комісією відповідача оскаржуваного рішення та шкідливими наслідками для позивача, які на його думку, існують.
Доводи позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів є абстрактними, не містять жодного обґрунтування негативного впливу спірним рішенням на його конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси та свідчать про незгоду позивача з указаним рішенням, що не є тотожним порушенню права, свободи чи інтересу.
Умовою для скасування в судовому порядку рішення суб'єкта владних повноважень є його протиправність, тобто порушення таким рішенням прав позивача.
Зібрані у справі докази не підтверджують наявність обставин, які б свідчили про порушення оскаржуваним рішенням суб'єкта владних повноважень прав позивача.
Відсутність у позивача порушеного права (а відтак і відсутність ознаки протиправності рішення суб'єкта владних повноважень) є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Судові витрати у справі становить судовий збір у сумі 2 102 грн., сплачений позивачем за подання до адміністративного суду позовної заяви за платіжним дорученням від 07.07.2020 № 20562.
У зв'язку з відмовою в позові судовий збір не належить стягувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (Каботажний спуск, 18, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 30083966) до Адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради (просп. Богоявленський, 1, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 05410582) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна