про повернення позовної заяви
25 лютого 2021 року м. Київ № 320/12821/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши позовну заяву з урахуванням заяви про уточнення ОСОБА_1 до Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправними дії, скасування постанов, зобов"язання вчинити певні дії та стягнення,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) та з урахуванням заяви про уточнення позовної заяви просить суд:
визнати протиправною виконавчу дію державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гафарової Людмили Борисівни щодо повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні № 62736008 і протиправною відповідну постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 09.09.2020 № 62736008 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим таку постанову скасувати;
визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гафарової Людмили Борисівни, щодо нездійснення належного закінчення виконавчого провадження № 62736008 і не винесення відповідної постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з чим зобов'язати Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) винести відповідну постанову про закінчення виконавчого провадження № 62736008 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»;
визнати протиправними дії державного виконавця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гафарової Людмили Борисівни щодо відкриття окремого виконавчого провадження № 63000555 від 11.09.2020 здійснення всіх виконавчих дій з даного виконавчого провадження та визнати протиправними постанови у даному виконавчому провадженні, а саме:
постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.09.2020 №63000555;
постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 05.10.2020 № 63000555 в розмірі 206,00 грн;
постанову про розмір мінімальних витрат від 05.10.2020 № 63000555;
постанову про арешт коштів боржника від 02.12.2020 № 63000555 в сумі стягнення 291,00 грн;
постанову про закінчення виконавчого провадження від 15.12.2020 № 63000555 на підставі п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»), у зв'язку з чим вказані постанови скасувати;
визнати протиправними дії державного виконавця Гафарової Людмили Борисівни щодо відкриття окремого виконавчого провадження №63000598 від 11.09.2020 здійснення виконавчих дій з даного виконавчого провадження і протиправними постанови у даному иконавчому провадженні, а саме:
постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.09.2020 №63000598 щодо стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 206,00 грн;
постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 05.10.2020 № 63000598;
постанову про розмір мінімальних витрат від 05.10.2020 №63000598;
постанову про арешт коштів боржника від 02.12.2020 № 63000598 в сумі стягнення 275,00 грн.;
постанову про закінчення виконавчого провадження 15.12.2020 № 63000598 на підставі фактичного виконання) у зв'язку з чим вказані постанови скасувати;
стягнути з відповідача на користь позивача (боржника) ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) кошти в сумі 566,00 грн, що складаються з 291,00 грн, стягнутих з боржника у ВП № 63000555, та 275,00 грн , які стягнуті з боржника у ВП № 63000598;
визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Гафарової Людмили Борисівни та начальника Попок Володимира Вікторовича щодо ненадання відповіді на звернення Боржника (заяви від 28.08.2020 р., скарги від 15.10.2020) та зобов'язати надати відповіді на такі звернення;
визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Гафарової Людмили Борисівни щодо неповного та неналежного внесення документів виконавчого провадження ВП № 62736008, № 63000555, № 63000598 до АСВП, та зобов'язати внести всю відповідну інформацію (документи) до АСВП;
зобов'язати відповідача відшкодувати позивачу (боржнику) ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) завдану йому моральну (немайнову) шкоду внаслідок порушення його прав та законних інтересів, оцінену позивачем в розмірі 3 000,00 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 даний позов було залишено без руху у зв"язку з його невідповідністю нормам КАС України та запропоновано позивача усунути недоліки шляхом подачі до суду:
документу про сплату судового збору в розмірі 10 089,60 грн або документ, який підтверджуює підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
належним чином завірену копію паспорта громадянина України;
уточнену позовну заяву з урахуванням наведеного судом, а саме:
з зазначенням належного відповідача, відповідно до заявлених позовних вимог;
з правильно сформульованими позовними вимогами, які б відповідали ч. 1 ст. 5 КАС України;
з зазначенням обставин, якими позивач обгрунтовує заявлені вимоги з посиланням на відповідні письмові докази;
з зазначенням обгрунтування порушеного права.
На виконання вимог ухвали суду, 19.02.2021 позивачем направлено заяву щодо усунення недоліків позовної заяви.
Так, ч. 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).
Положеннями абзацу 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Крім того, п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн).
Частиною 1 ст. 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, відповідно до Закону України Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 - 2 102,00 грн.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
На виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем з урахуванням уточненення позовних вимог подано копію квитанції від 18.02.2021 № 3МХМ-Р6Х1-С8Р4-Р2ЕМ щодо сплати судового збору у розмірі 4 204,00 грн.
Крім того, позивачем зазначено розрахунок сплаченого ним судового збору, а саме: судовий збір за подання позову немайнові вимоги 6 х 840,80 грн = 5 044,80 грн та майнова вимога (мінімальний розмір) 908,00 грн.
Вказав, що до первісної позовної заяви, загальна кількість первісних позовних вимог складала 13 вимог, однак ним подано уточнену позовну заяву та зменшено кількість вимог і пред'явлено 6 немайнових вимог, у зв"язку з чим сума судового збору за немайнові 6 вимог складала б 6 х 840,80 грн = 5 044,80 грн, тому за мінусом сплаченого судового збору 840,80 грн, до сплати залишається сума 4 204,00 грн судового збору за немайнові вимоги.
Також, зазначив, що розмір судового збору за подання майнової вимоги про стягнення 566,00 грн всього складає 908,00 грн (мінімальний розмір).
Однак, розглянувши заяву щодо усунення позовних та уточненні позовні вимоги суд вважає, що позивач дійшов помилкового висновку щодо заявленням ним шести вимог немайного характеру.
Так, позивач просить суд визнати протиправними дії державного виконавця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гафарової Людмили Борисівни щодо відкриття окремого виконавчого провадження № 63000555 від 11.09.2020 здійснення всіх виконавчих дій з даного виконавчого провадження та визнати протиправними постанови у даному виконавчому провадженні, а саме:
постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.09.2020 №63000555;
постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 05.10.2020 № 63000555 в розмірі 206,00 грн;
постанову про розмір мінімальних витрат від 05.10.2020 № 63000555;
постанову про арешт коштів боржника від 02.12.2020 № 63000555 в сумі стягнення 291,00 грн;
постанову про закінчення виконавчого провадження від 15.12.2020 № 63000555 на підставі п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»), у зв'язку з чим вказані постанови скасувати, а також просить суд:
визнати протиправними дії державного виконавця Гафарової Людмили Борисівни щодо відкриття окремого виконавчого провадження №63000598 від 11.09.2020 здійснення виконавчих дій з даного виконавчого провадження і протиправними постанови у даному иконавчому провадженні, а саме:
постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.09.2020 №63000598 щодо стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 206,00 грн;
постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 05.10.2020 № 63000598;
постанову про розмір мінімальних витрат від 05.10.2020 №63000598;
постанову про арешт коштів боржника від 02.12.2020 № 63000598 в сумі стягнення 275,00 грн.;
постанову про закінчення виконавчого провадження 15.12.2020 № 63000598 на підставі фактичного виконання) у зв'язку з чим вказані постанови скасувати.
Вказані спірні постанови, які прийняті в рамках виконавчих проваджень № 63000555 та № 63000598 є різними процесуальними діями державного виконавця, тому є окремими процесуальними документами, судовий збір за які повинен сплачуватись окремо за кожну.
З урахуванням даної обставини позивачу необіхдіно було сплати судовий збір (з урахуванням заяви про уточнення) у розмірі 12 612,00 грн.
Таким чином, позивачем не усунуто недоліки позовної заяви у цій частині та не надано належного доказу сплати судового збору.
Що стосуюється посилань позивача на висновки постанови Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 640/21330/18 то на думку суду вони є безпідставними.
Щодо недоліків, які усувались позивачем в частині зазначення належного відповідача, суд зазначає наступне.
Судом було звернуто увагу позивача, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
Згідно ст. 6 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" систему органів примусового виконання рішень становлять: Міністерство юстиції України; органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Тобто, у цій категорії справ відповідачами можуть бути лише перераховані органи державної виконавчої служби, а не державні виконавці, які є працівниками таких органів, у зв'язку з тим, що структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, відділи примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних територіальних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - не визначені Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" як самостійні органи державної виконавчої служби, що виключає можливість їхньої участі як відповідачів у таких справах.
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Як вбачається з заяви про уточнення позовних вимог, яку подано позивачем на виконання вимог ухвали суду від 10.12.2020, останнім у якості відповідача вказано Вишгородський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), водночас більша частина позовних вимог звернута до дерджавного виконавця Гафарової Людмили борисівни, начальника ОСОБА_2 та до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Таким чином, позивач в цій чатині не виконав вимоги ухвали суду від 10.12.2020 та некоректно сформулював заявлені позовні вимоги.
Водночас, суд звертає увагу, що заява про уточнення позовних вимог не підписана позивачем в установленому законом порядку, оскільки заява про усунення недоліків позовної заяви була сформована позивачем в системі "Електронний суд" з використанням власного електронного цифрового підпису, а сама заява про уточнення позовних вимог не містить підписану цифрового або власноручного підпису.
Частина 8 ст. 18 КАС України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Пунктом 3 ч. 4 ст. 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Суд наголошує на тому, що ухвалою суду від 10.12.2020 позивачу було роз"яснено яким чином усунути недоліки позовної заяви для ефективного забезпечення захисту його порушеного права, однак позивачем не було усунуто недоліки.
Пунктом 1 ч. 4 ст. 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
В урахуванням виклдаеного, суд приходить до висновку, що позивачем не було належним чином усунуто недоліки позовної заяви, у зв"язку з чим дана позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 169, 171, 243, 248 КАС України, суд
1.Позовну заяву ОСОБА_1 до Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправними дії, скасування постанов, зобов"язання вчинити певні дії та стягнення - повернути позивачеві.
2.Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3.Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Головенко О.Д.