про залишення позовної заяви без руху
15 лютого 2021 року м. Київ Справа № 362/5090/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В., розглянувши
позовну заявуОСОБА_1
доВасильківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області
провизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Васильківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача;
- зобов'язати відповідача відновити виплату призначеної позивачу раніше додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до положень статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII та здійснити з 31.08.2011 її перерахунок та виплату, а також провести виплату такої заборгованості з вересня 2011 року.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01.10.2020 адміністративну справу № 362/5090/20 передано на розгляд Київського окружного адміністративного суду на підставі приписів частини другої статті 20 та пункту 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України.
10.02.2021 наведена вище адміністративна справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
В силу положень пунктів 2, 4 та 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються відомості щодо сторін та інших учасників справи, серед яких, зокрема: повне найменування для юридичних осіб, їх місцезнаходження, поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; докази, що підтверджують вказані обставини.
Суд також звертає увагу позивача на положення частини другої статті 94 цього Кодексу, згідно з якими письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.
У свою чергу копії документів вважаються засвідченими належним чином за умови, якщо учасник справи підтверджує їх відповідність оригіналу, який у нього знаходиться, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ухвала Верховного Суду від 04.01.2018 в адміністративній справі № 9901/28/17).
Разом з тим судом встановлено, що позивачем приєднано до позовної заяви ксерокопії документів, які жодним чином не засвідчені.
Слід також зазначити, що судочинство здійснюється з метою захисту порушеного права, тому вимоги є позовними, якщо вони викладені конкретно (які саме дії, бездіяльність чи рішення суб'єкта владних повноважень позивач оскаржує в рамках адміністративної справи, а також що саме позивач просить суд зобов'язати зробити вказаного суб'єкта).
Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача.
Водночас не зрозуміло, які саме дії відповідача позивач оскаржує в межах даного позовного провадження та в чому вони полягають.
Суд також звертає увагу позивача на положення частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина друга статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України).
У свою чергу в силу приписів частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (частина третя статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, адміністративний позов спрямований на захист прав, свобод та інтересів особи, які порушив відповідач - суб'єкт владних повноважень, надаючи позивачу можливість вибору способу захисту для ефективного відновлення його порушених прав та інтересів з урахуванням приписів частин першої та другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, у прохальній її частині позивачем заявлено позовну вимогу про зобов'язання відповідача відновити виплату призначеної позивачу раніше додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до положень статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII та здійснити з 31.08.2011 її перерахунок та виплату, а також провести виплату такої заборгованості з вересня 2011 року.
При цьому позивач у позовній заяві обґрунтовує свою позовну вимогу протиправною відмовою суб'єкта владних повноважень у перерахунку призначеної позивачу раніше додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. В той же час позовна вимога про вирішення публічно-правового спору шляхом визнання судом протиправними дій чи рішень суб'єкта владних повноважень щодо відмови у виплаті позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у прохальній частині позовної заяви відсутня.
Судом також встановлено, що в якості відповідача позивачем визначено Васильківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області.
Разом з тим судом встановлено, що 30.07.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення Васильківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області.
Наведені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи приписи статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.
Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду: позовної заяви, приведеної у відповідність вимогам пунктів 2, 4 та 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (у тому числі шляхом уточнення позовних вимог та відповідача у справі) з урахуванням вимог статті 5 цього Кодексу та наведених вище висновків суду; копії позовної заяви, недоліки щодо форми (змісту) якої усунуто, для її направлення відповідачу; належним чином засвідчених всіх доданих до позовної заяви документів.
Враховуючи викладене та керуючись частиною першою статті 169, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати (видати) позивачу невідкладно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Харченко С.В.