ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"12" квітня 2021 р. справа № 300/1132/21
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Григорук О.Б., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про:
визнання протиправним проведення Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області документальної позапланової невиїзної перевірки щодо позивача, результати якої оформлені актом перевірки №588/09-19-13-07/ НОМЕР_1 від 23.06.2017;
визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 17.07.2017 №№0023251307, 0023261307, 0023271307.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина 2 статті 171 КАС України).
Однак, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, судом встановлено наступні підстави, встановлені КАС України для залишення позовної заяви без руху.
За правилами частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом першим частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, при цьому, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Згідно із пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).
Пунктом 102.2 статті 102 Податкового кодексу України визначені випадки, коли грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.
Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу.
Відповідно до матеріалів справи позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо проведення Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області документальної позапланової невиїзної перевірки щодо позивача, результати якої оформлені актом перевірки №588/09-19-13-07/ НОМЕР_1 від 23.06.2017, на оскарження яких встановлено шестимісячний строк, та визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 17.07.2017 №№0023251307, 0023261307, 0023271307, на оскарження яких встановлено строк 1095 днів.
Отже, позивач пропустив строк, встановлений для звернення до суду з даним позовом.
У відповідності до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Проте, позивач не додав до позову відповідної заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з вказанням підстав для поновлення такого строку разом з доказами поважності причин його пропуску.
Частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).
Крім наведеного, суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", який вступив в дію з 01.01.2021, встановлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2021 становить 2270 гривень.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлені ставки судового збору, зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн.).
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до змісту позовної заяви, позивачем заявлено вимогу немайнового характеру - визнання протиправним проведення Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області документальної позапланової невиїзної перевірки щодо позивача, результати якої оформлені актом перевірки №588/09-19-13-07/ НОМЕР_1 від 23.06.2017, за яку справляється судовий збір в розмірі 908,00 грн.;
та майнового - про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 17.07.2017:
№0023251307, за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 165564,05 грн.;
№0023261307, за штрафними санкціями на суму 170,00 грн.;
№0023271307, за платежем військовий збір на суму 30797,00 грн., - за яку справляється судовий збір в розмірі 1795,31 (179531,05*1%) грн. Суд зазначає, що за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, зокрема у спосіб безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою (такий висновок Європейський суд з прав людини виклав у рішенні від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України").
Враховуючи наведене, розмір судового збору за подання до адміністративного суду даного адміністративного позову, складає 2703,31 (908,00+1795,31) гривень.
Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" за веб-адресою: http://adm.if.court.gov.ua/sud0970/.
Однак, позивачем до позовної заяви не долучено доказів про сплату судового збору, або документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
Вищевказане свідчить про те, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовну заяву слід залишити без руху.
На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних недоліків, шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з вказанням підстав для поновлення такого строку разом з доказами поважності причин його пропуску;
- документу про сплату судового збору в розмірі 2703 (дві тисячі сімсот три) грн. 31 коп., або документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір".
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде повернена.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Григорук О.Б.