ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про відмову в задоволенні заяви
"12" квітня 2021 р. справа № 300/1021/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд, у складі судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, ухваленого в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій,
За наслідком розгляду адміністративної справи №300/1021/20, 12 червня 2020 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_1 (надалі, також позивач, заявник, ОСОБА_1 ) задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також відповідач, боржник, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 за вислугу років від 02.04.2020 № 134; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до вимог частини 20 статті 86 «Про прокуратуру» в розмірі 90% від суми усіх складових заробітку, без обмеження граничного розміру пенсії з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії; постановлено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
В результаті апеляційного перегляду скарги на рішення суду першої інстанції, Восьмим апеляційним адміністративним судом 16.09.2020 ухвалено постанову про залишення апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2020 без змін.
Відтак, вказане рішення суду першої інстанції набрало законної сили 16 вересня 2020 року.
На адресу суду 30.03.2021 від позивача надійшла заява в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також КАС України) про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, обґрунтована невиконанням ГУ ПФУ в Івано-Франківській області рішення суду та прийняттям протиправного рішення в частині припинення перерахунку пенсії з дня набрання рішенням законної сили (том ІІІ, а.с.1-8). ОСОБА_1 стверджує, що перерахунок та виплата пенсії за вислугу років згідно рішення суду має здійснюватися відповідачем починаючи з 13.12.2019 та без обмеження певним періодом, тобто постійно, а не до 15.09.2020, як протиправно вчинив відповідач.
ОСОБА_1 стверджує, що після набрання законної сили рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2020 року, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області повторно вчиняє незаконні дії, що уже були предметом оскарження в межах даної адміністративної справи. За таких обставин, заявник просив суд:
- визнати протиправними дії, вчинені ГУ ПФУ в Івано-Франківській області на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2020 по справі №300/1021/20 в частині припинення його виконання з 16.09.2020, а також невиплати різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області виконати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2020, ухвалене за наслідком розгляду справи №300/1021/20 в повному обсязі, а саме, виплатити нараховану з 13.12.2019 різницю між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії в розмірі 264 922,19 грн, продовжувати з 16.09.2020 здійснювати виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у перерахованому розмірі від середньомісячного заробітку 39 862,07 грн, визначеного в довідці прокуратури Івано-Франківської області від 02.03.2020 №18-127 вих-20, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Ознайомившись із поданою ОСОБА_1 заявою та долученими до неї документами, 01.04.2021 судом постановлено ухвалу, згідно із резолютивною частиною якої, заяву ОСОБА_1 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до вчинення дій повернуто заявнику та в частині визнання протиправними дій, вчинених ГУ ПФУ в Івано-Франківській області на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2020 по справі №300/1021/20 призначено до розгляду в порядку письмового провадження, з урахуванням вимог, встановлених статтею 383 КАС України (том ІІІ, а.с.17-20).
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надати суду протягом п'яти днів з моменту отримання копії ухвали належним чином оформлені письмові докази для підтвердження вжитих заходів на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2020, ухваленого по справі №300/1021/20 та підтвердження наявності обґрунтованих підстав невиконання такого рішення.
У межах встановленого строку від ГУ ПФУ в Івано-Франківській області судом отримано заперечення за №0900-0802-7/12124 від 06.04.2021, у якому представницею відповідача зазначено про те, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2020 Головним управлінням з 13.12.2019 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років, виходячи із середньомісячного заробітку, який становить 39 862,07 грн у розмірі 90%, в результаті чого, із врахуванням підвищення жителю гірського регіону, розмір пенсії склав 43 051,03 грн. Стосовно виплати заявнику нарахованої за спірний період суми перерахованої пенсії у розмірі 264 922,19 грн представниця вказала на те, що таке нарахування включено до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою у відповідності до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 за №649, а також, зауважила, що черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника. Разом з цим, звернула увагу на те, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України, а згідно з пунктами 20 та 29 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків з бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Водночас, стверджуючи про правомірність проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 13.12.2019 по 15.09.2020 представниця ГУ ПФУ зазначила, що захисту підлягають лише порушені права особи, а не ті, які можуть бути порушені в майбутньому, що свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для здійснення перерахунку пенсії заявника після набрання законної сили рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду, оскільки протиправності дій відповідача за такий період судом не встановлено.
Щодо розміру виплати перерахованої пенсії представниця відповідача вказала, що в силу приписів абзацу 3 частини 15 статті 86 Закону України «Про прокуратуру», з 01.01.2018 пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, визначених цим Законом, виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Також, зауважила, що виплата пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» підлягатиме поновленню після звільнення позивача.
На підставі усіх вищенаведених обставин, представниця Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області просить у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.
Суд, розглянувши подану ОСОБА_1 заяву, дослідивши матеріали справи та врахувавши доводи сторін дійшов до висновку про наявність обґрунтованих підстав для відмови у задоволенні заяви позивача, зважаючи на таке.
Згідно з положеннями статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною 1 статті 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частиною 1 статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до частини 5 статті 383 КАС України, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
Згідно з частиною 6 статті 383 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Так, відповідно до положень статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
З системного аналізу зазначених норм суд дійшов висновку про те, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований в тому числі і приписами статті 383 Кодексу, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду чи умисне ухилення від вчинення будь-яких дій, спрямованих на його виконання, що порушує законні права та інтереси позивача. Застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статей 383, 249 КАС України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Оцінюючи зміст мотивувальної та резолютивної частин рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2020 року суд зазначає, що в результаті розгляду справи №300/1021/20 судом встановлено протиправність відмови ГУ ПФУ у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до вимог частини 20 статті 86 «Про прокуратуру» в розмірі 90% від суми усіх складових заробітку, без обмеження граничного розміру пенсії з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на виконання рішення суду здійснено ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років з моменту виникнення у заявника права на такий перерахунок - з 13.12.2019 до набрання рішенням суду законної сили.
При цьому, суд відхиляє доводи ОСОБА_1 про те, що відповідачем не виконано рішення суду, з посиланням на протиправність припинення перерахунку та виплати пенсії за вислугу років після набрання рішенням суду законної сили.
Суд звертає увагу заявника на те, що по-перше, у рішенні від 12.06.2020 судом не визначено конкретного часового проміжку для проведення спірного перерахунку пенсії, по-друге, ОСОБА_1 не враховано приписів абзацу 3 частини 15 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, згідно із яким пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, визначених цим Законом, виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, згідно із копією довідки Чернігівської обласної прокуратури, складеної в листопаді 2020 року, ОСОБА_1 починаючи з 08 жовтня 2019 року і станом на час видачі довідки, працював на посаді прокурора Бахмацької місцевої прокуратури.
Враховуючи наведене, та беручи до уваги відсутність встановленого у рішенні Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2020 строку перерахунку пенсії, в силу вимог абзацу 3 частини 15 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, пенсія заявника правомірно обчислена та виплачується відповідачем згідно із положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто на загальних підставах.
Слід також наголосити, що розглядаючи заяву, подану в порядку статті 383 КАС України, суд не вирішує спору повторно, а лише усуває перешкоди на шляху виконання вже прийнятого раніше рішення. Потреба у постановленні судом окремої ухвали за наслідком розгляду такої заяви може бути зумовлена виключно діями та бездіяльністю, що свідчать про умисне ухилення суб'єкта владних повноважень від виконання судового рішення. При цьому необхідно зауважити, що суд не може змінювати резолютивну частину рішення, яке виконується, а тому, доводи позивача стосовно протиправності бездіяльності відповідача щодо вчинення дій, які не передбачені резолютивною частиною рішення є безпідставними та судом до уваги не приймаються.
Разом з цим, надаючи оцінку твердженням позивача про неправомірну бездіяльність відповідача в частині виплати нарахованої в наслідок перерахунку пенсії доплати у розмірі 264 922,19 грн, суд зазначає таке.
Стверджуючи про правомірність дій ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, представниця відповідача зазначила, що керуючись Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 за №649 вказана сума включена до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, а черговість їх виконання визначається датою надходження до боржника.
ОСОБА_1 вказав на відсутність підстав для застосування вищезазначеного Порядку, у зв'язку із його скасуванням.
Дійсно, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва №640/5248/19 від 12.11.2019 з урахуванням змін, внесених постановою Шостого апеляційного адміністративного суду № 640/5248/19 від 22.07.2020, пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України №649, яким затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, - скасовано.
Однак, суд наголошує, що після скасування в судовому порядку пункту 1 постанови КМУ №649 від 22.08.2019 будь-якого іншого нормативно-правового акта не прийнято, відповідно, питання погашення заборгованостей Пенсійним фондом за рішеннями судів жодним чином не врегульовано.
За таких обставин суд також зазначає, що асигнування на виплату державних боргів безумовно може спричинити певні затримки у виконанні рішень з бюджету Уряду. При цьому право заявника на виплату не заперечується відповідачем, а тому і не позбавляє ОСОБА_1 належної йому власності. Суттєва затримка у виплаті перерахованої позивачу пенсії, яка в даному випадку не залежить від волі та дій ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, оскільки зумовлена відсутністю належного бюджетного фінансування, не може свідчити про небажання відповідача виконувати рішення суду чи про умисне вчинення ним будь-яких дій, які цьому перешкоджають.
Натомість, суд зазначає, що застосувавши єдиний раніше затверджений Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, відповідачем внесено доплату у розмірі 264 922,19 грн до Реєстру судових рішень для виконання при наявності додаткового фінансування, що є свідченням вчинення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області усіх необхідних та залежних від відповідача дій, спрямованих на належне та повне виконання рішення суду.
Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість та безпідставність доводів ОСОБА_1 , а тому заява позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, подана в порядку статті 383 КАС України задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання наявності підстав для оскарження ухвали суду про відмову в задоволенні такої заяви, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 5, 6 статті 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним у частині 2 вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена. За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Враховуючи наведені процесуальні положення, в апеляційному порядку може бути оскаржено виключно ухвалу про повернення заяви у зв'язку із її невідповідністю вимогам частини 2 цієї статті. Однак, КАС України не передбачає права апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України. Крім того, відповідно до частини 2 статті 293 КАС України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Таким чином, ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку лише у випадку, якщо оскарження таких ухвал прямо передбачають відповідні норми КАС України, проте ані статтею 383 КАС України, ані приписами статті 294 Кодексу не містять норм, які передбачають можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України.
Аналогічна правова позиція викладена також Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19.12.2018 по справі №2а/0470/2563/12, від 04.06.2019 по справі №813/1920/18, від 11.07.2019 року по справі №821/11/18, від 30.04.2020 у справі №814/1171/17.
На підставі наведеного, керуючись статями 243, 248, 256, 294, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до вчинення дій, - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.