Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 квітня 2021 р. Справа№200/2036/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хохленкова О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради про визнання неправомірною бездіяльність щодо не виплати державної допомоги на дитину та зобов'язання відновити щомісячне нарахування та виплату державної допомоги на дитину,
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради про визнання дій Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради неправомірними щодо припинення виплати державної допомоги при народженні дитини та зобов'язання Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради відновити щомісячне нарахування та виплату раніше призначеної державної допомоги при народженні на дитину, а також виплатити заборгованість, що виникла за період її несплати, починаючи з 01.06.2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 27.04.2018 року він перебуває на обліку Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради та отримував виплати на дитину відповідно до діючого законодавства.
Але у 2019 році відповідач раптово виплати державної допомогу на дитину припинив.
Вважає дії відповідача протиправними та просить суд:
Визнати неправомірними дії Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради щодо припинення виплати державної допомоги при народжені дитини ОСОБА_1 з 01.06.2019 року.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради відновити ОСОБА_1 з 01.06.2019 року щомісячне нарахування та виплату раніше призначеної державної допомоги при народженні на дитину, а також виплатити заборгованість, що виникла за період її несплати, починаючи з 01.06.2019 року.
У зв'язку з тим, що позовна заява була подана без дотримання вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року позовна заява була залишена без руху.
Зазначеною ухвалою позивачеві був встановлений строк для усунення недоліків, шляхом надання суду доказів сплати судового збору в належному розмірі або доказів на підтвердження скрутного матеріального становища позивача, а саме: довідки про доходи з Держаної податкової служби за перше півріччя 2020 року.
Позивач виконав вимоги ухвали, тим самим усунувши недоліки позовної заяви.
Ухвалою від 15 березня 2021 року суд відкрив провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
01 квітня 2021 року представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи тим, що позивач разом з неповнолітньою дитиною - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибули з м. Макіївка, Донецької області, були взяті на облік та отримали довідку ВПО 27.04.2018 року № 526123 за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 9 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» зі змінами, керуючись розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 1085-р, яким затверджений Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення із змінами до розпорядження.
02.05.2018 року ОСОБА_1 звернувся за призначенням державної соціальної допомоги при народженні дитини, відповідно Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Відповідно до п. 10 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751 допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання. Допомога була призначена з 01.09.2017 року по 30.09.2017 року в розмірі 10320,00 грн., з 01.10.2017 року по 30.09.2020 року в розмірі 860,00грн щомісячно на дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
13.06.2019 року кошти, які були перераховані до уповноваженого банку ДОУ «Ощадбанк» на розрахунковий рахунок який при зверненні до Управління було надано ОСОБА_1 були повернуті, у зв'язку з помилкою в реквізитах. Неодноразово спеціалісти управління соціального захисту населення намагались зв'язатись з ОСОБА_1 телефоном, але безрезультатно. За фактичним місцем проживання ОСОБА_1 було надіслано лист-повідомлення № 1325 від 20.06.2019 року про надання уточнюючих реквізитів для перерахунку коштів. ОСОБА_1 до управління не звернувся та реквізити не надав для подальшої виплати допомоги.
31.07.2019 року до Управління соціального захисту населення надійшов лист Центру соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді Лиманської міської ради (ЛМ ЦСССДМ) від 30.07.2019 р. № 250-03-07 про необхідність припинення виплати допомоги при народженні дитини. За інформацією ЦСССДМ (згідно акту) перевірити цільове використання державної допомоги при народженні дитини не можливо, через відсутність родини за вказаною адресою.
Також за результатами верифікації виплат тимчасово переміщених осіб ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 не повернувся після виїзду більше трьох місяців.
На підставі вищевикладеного та за результатами верифікації виплата допомоги була призупинена з 01.07.2019 року. Та після довготривалої несплати справа була закрита.
На підставі вищевикладеного, Управління просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Гірницьким РВ Макіївського МУ УМВС в Донецькій 17.10.2002 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 та є внутрішньо переміщеною особою згідно Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1442-526123 від 27.04.2018 р, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради, яке є юридичною особою код ЄДРПОУ 25953557, 84401, Донецька обл., місто Лиман, вулиця Лесі Українки, 24 А та суб'єктом владних повноважень (а.с.4-6)
Дочкою позивача є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , актовий запис 31, виданим Покровським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (а.с.9) та є внутрішньо переміщеною особою згідно Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1442-526102 від 27.04.2018 р, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с.7, 9).
Листом Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради від 21.01.2021 року №09вхД-02-62 повідомило позивача про те, що 13.06.2019 року кошти, які були перераховані до уповноваженого банку ДОУ «Ощадбанк» на розрахунковий рахунок були повернуті, у зв'язку з помилкою в реквізитах. 31.07.2019 року до Управління соціального захисту населення надійшов лист Центру соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді Лиманської міської ради (ЛМ ЦСССДМ) про необхідність припинення виплати допомоги при народженні дитини. За інформацією ЦСССДМ (згідно акту) перевірити цільове використання державної допомоги при народженні дитини не можливо, через відсутність родини за вказаною адресою. На підставі вищевикладеного та за результатами верифікації виплата допомоги була призупинена з 01.07.2019 року (а.с.10).
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (далі - Закон № 2811-ХІІ) громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цимЗакономта іншими законами України.
Пунктом 2 частини першої статті 3, частиною першою статті 10 Закону № 2811-ХІІ передбачено, що відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім'ям з дітьми: допомога при народженні дитини. Допомога надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною. Одноразова допомога, призначена опікуну, вважається власністю дитини.
Отже, допомога при народженні дитини є різновидом державної допомоги у загальній системі соціального захисту населення і надається з метою забезпечення відповідного рівня матеріальної підтримки сімей, у яких є діти, створення належних умов для утримання та виховання дітей.
Частиною першою статті 12 Закону № 2811-ХІІ визначено, що допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно з частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Таким чином, право позивача на отримання спірної допомоги є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові № 554/7523/16-а від 07 квітня 2020 року.
Частиною дев'ятою статті 11 Закону № 2811-XII визначені підстави для припинення виплати допомоги при народженні дитини, якими є, зокрема, позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини тощо.
Зазначена норма Закону кореспондується з приписами пункту 13 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 59 від 04 лютого 2009 року).
Суд зазначає, що вказані підстави для припинення виплати допомоги при народженні дитини є вичерпними. Отже, відсутність особи, якій призначена і виплачується допомога при народженні дитини, за місцем реєстрації і неможливість органу соціального захисту населення у зв'язку з цим здійснити перевірку цільового використання цієї допомоги не є підставою для такого припинення.
Центром соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді Лиманської міської ради на підставі акту було складено повідомлення про нецільове використання коштів на народження дитини від 30.07.2019 року № НОМЕР_4 , через відсутність позивача та його дитини за місцем реєстрації, тобто нецільове використання коштів не доведено.
Отже у Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради не було підстав для припинення виплати позивачеві допомоги з 01 липня 2019 року.
Зважаючи на встановлені обставини у справі, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведена правомірність рішення щодо припинення позивачеві виплати допомоги при народженні дитини в порядку та розмірі, що встановлені статті 12 Закону № 2811-ХІІ.
За приписами частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд доходить висновку що, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання неправомірними дії Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради щодо припинення виплати державної допомоги при народжені дитини ОСОБА_1 з 01.06.2019 року та зобов'язання Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради відновити ОСОБА_1 з 01.06.2019 року щомісячне нарахування та виплату раніше призначеної державної допомоги при народженні на дитину, а також виплатити заборгованість, що виникла за період її несплати, починаючи з 01.06.2019 року.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Обов'язкам органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб кореспондує право фізичних та юридичних осіб очікувати що ці органи та посадові особи будуть діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принцип юридичної визначеності в свою чергу, є складовій принципу верховенства права.
Тому, правомірні очікування позивача на те, що орган державної влади буде діяти тільки на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, не здійснилися.
І таким чином, його право було порушено.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші протии Україн" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
У відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тож, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 908 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради щодо припинення виплати державної допомоги при народжені дитини ОСОБА_1 з 01.06.2019 року.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради (код ЄДРПОУ: 25953557, місцезнаходження: Донецька область, м. Лиман, вулиця Лесі Українки, 20а) відновити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) з 01.06.2019 року щомісячне нарахування та виплату раніше призначеної державної допомоги при народженні на дитину, а також виплатити заборгованість, що виникла за період її несплати, починаючи з 01.06.2019 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради (код ЄДРПОУ: 25953557, місцезнаходження: вул. Лесі Українки, буд. 20а, м. Лиман, Донецька область, 84401) судовий збір в сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано суддею головуючим 12 квітня 2021 року.
Суддя О.В. Хохленков