79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
02.04.2021 справа № 914/2501/20
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Прокопів І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
а позовом: Приватного акціонерного товариства «Західний торгово-промисловий дім», м.Дубно Рівненська область
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», м.Львів
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-НВ», м.Київ
про зобов'язання вчинити дії.
За участю представників:
від позивача: Вовчук Р.М. - адвокат (ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВК №1012212 від 02.11.2020 р.);
від відповідача: Чорней О.В. - адвокат (довіреність №112-07-6649 від 23.12.2020 р.);
від третьої особи: Адамович Є.В. - представник (довіреність вих. № 112-07-6649 від 23.12.2020р.).
Процес.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Західний торгово-промисловий дім» до Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» про зобов'язання ПрАТ «Львівобленерго» поновити розподіл електричної енергії на об'єкт, розташований за адресою вул.Заводська, 1, с.Ясенівці, Золочівський райлон, Львівської області. ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z6030968133073, що належить ПрАТ «Західний торгово-промисловий дім» (ідентифікаційний код 32665494), згідно умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №1052400 від 04.03.2020 р.
Ухвалою суду від 05.10.2020 р. до участі у справі було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-НВ».
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.
Представник позивача судове засідання для розгляду справи по суті 02.04.2021 р. з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання для розгляду справи по суті 02.04.2021 р. з'явилась, проти позовних вимог заперечив, просив відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві, з врахуванням заперечень на відповідь на відзив. В судовому засіданні долучила до матеріалів справи усі аркуші акту №000957 технічної перевірки вимірювального комплексу засобів обліку електроенергії складеного 23.06.2020 р.
Суд прийняв вказаний доказ до матеріалів справи з огляду на те, що це не новий доказ, а усунення недоліків допущених позивачем, який при поданні позову долучив до позовної заяви лише першу сторінку вказаного акту.
Представник третьої особи в судове засідання для розгляду справи по суті 02.04.2021 р. з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.
Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.
У судовому засіданні 02.04.2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору та правова позиція сторін.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 04.03.2020 р. між позивачем та відповідачем укладено публічний договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 1052400 шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно заяви від 04.03.2020 р. Адреса об'єкта, на який надавались послуги: вул.Заводська, 1, с.Ясенівці Золочівського арйону Львівської області.
На об'єкті 23.06.2020 р. опломбовано лічильник електричної енергії № 36075501. На момент підписання договору та додатків до нього у сторін договору зауважень та претензій не було, в тому числі й щодо засобів обліку електричної енергії.
23.06.2020 р. відповідачем складено акт технічної перевірки вимірювального комплексу засобів обліку електроенергії № 000957. Подано вимогу №103715 про приведення розрахункового вузла обліку електричної енергії у відповідність до вимог нормативно-технічних документів.
Позивач вважає, що вимога відповідача про приведення у відповідність до вимог п.15.1.7. ПУЕ засобів обліку, на діючих електроустановках є безпідставною та не відповідає вимогам ПУЕ. Відповідно припинення постачання електроенергії є незаконним та має бути відновлено.
Позивач посилаючись на положення ст.53, п.6 ч.1 ст.58, ч.3 ст.60, ч.6 ст.74 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 2.3.5, п.2.3.7, п.7.10 Правил роздрібного ринку електричної енергії, п.1.2.1, п.1.5.2 Кодекс комерційного обліку зазначає, що порушення можуть бути усунені шляхом зобов'язання відповідача відновити розподіл електричної енергії відповідно до умов договору №1052400 від 04.03.2020 р., відповідно просить суд зобов'язати ПрАТ «Львівобленерго» поновити розподіл електричної енергії на об'єкт, розташований за адресою вул.Заводська, 1, с.Ясенівці, Золочівський райлон, Львівської області. ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z6030968133073, що належить ПрАТ «Західний торгово-промисловий дім» (ідентифікаційний код 32665494), згідно умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №1052400 від 04.03.2020 р.
Позиція відповідача.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві з врахуванням відповіді на відзив. Зокрема зазначив наступне.
Споживач електричної енергії зобов'язаний дотримуватись правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та умов укладених договорів (п.п.3 п.3 ст.58 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Висновок в акті перевірки про те, що завантаженість вимірювальних трансформаторів струму на момент проведення перевірки не відповідає п.1.5.17 ПУЕ став результатом технічної перевірки розрахункового лічильника електроенергії, якою було встановлено, що на час проведення технічної перевірки величина струму у вторинних обмотках вимірювальних трансформаторів струму була меншою значення, яке встановлено п.1.5.17 ПУЕ.
При існуючому споживанні електричної енергії позивачем, використання трансформаторів струму з таким завищеним коефіцієнтом трансформації, як 75/5 призводить до зменшення вторинного струму лічильника електричної енергії (менше 5% від номінального), що тягне за собою недооблік електричної енергії.
Акт технічної перевірки та вимога були підписані позивачем без зауважень. Через невиконання обгрунтованої вимоги відповідача, позивач 07.08.2020 р. був попереджений про припинення електроживлення з 25.08.2020 р., що і було зроблено в той же день.
Посилаючись на п.5.1.1, п.5.13.3., п.5.13.5 ККО, які відсилають до норм ПУЕ відповідач зазначає, що забезпечення постійної відповідності обладнання вимогам законодавства щодо комерційного обліку електричної енергії є прямим обов'язком позивача без вимог, зауважень, рекомендацій тощо з боку оператора системи і не за кошти останнього.
Позивач помилково вважає, що неприведення вузла обліку електричної енергії у відповідність до проєктних рішень не є порушенням ККО, що тягне за собою припинення розподілу електричної енергії.
Попередження №211-07-20 щодо визначення підстав, дати та часу припинення розподілу повністю узгоджується з п.11.5.8. КСР, тому заперечення позивача з цього приводу безпідставні.
Відповідач заперечує проти твердження позивача про те, що дії відповідача щодо припинення розподілу суперечать вимогам п.6 ч.1 ст.58, ч.3 ст.60, ч.6 ст.74 Закону України «Про ринок електричної енергії», п.7.10 ПРРЕЕ, пп.4 п. 11.5.2 КСР. Наведені позивачем норми Закону не обґрунтовують спірної ситуації.
За результатами технічної перевірки вимірювального комплексу засобів обліку електроенергії, струм у вторинній обмотці трансформатора струму за мінімального навантаження складав менше 5%, що є порушенням обов'язкових до виконання вимог ПУЕ та ККО. Оператор системи (чи то постачальник послуг комерційного обліку) не зобов'язував позивача виконувати вимоги норм, які інші споживачі могли б не виконувати, тобто питання дискримінації у доступі до мережі розподілу по відношенню до позивача є безпідставним.
Відповідач зазначає, що позивач не заперечує право відповідача вимагати приведення засобів обліку у відповідність до вимог ПУЕ, результати акту технічної перевірки вимірювального комплексу засобів обліку електричної енергії, а ухиляється від виконання обґрунтованих вимог законодавства та оператора системи розподілу.
На підставі наведеного, відповідач позовні вимоги заперечує повністю та просить суд у позові відмовити.
Позиція третьої особи.
Третя особа письмових пояснень не подавала. В судовому засіданні представник третьої особи підтримав позов повністю з підстав викладених у позовній заяві з врахуванням обставин викладених у відповіді на відзив.
Обставини встановлені судом.
04.03.2020 р. між ПрАТ «Львівобленерго» (оператор системи) та ПрАТ «Західний торгово-промисловий дім» (споживач) укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 1052400 (далі по тексту - договір). Вказаний договір укладений шляхом приєднання споживача (позивача) згідно із заявою-приєднанням від 04.03.2020 р.
Відповідно до п.п.1.1-1.2 договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам як послуги Оператора системи. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору. Умови договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312 (в подальшому - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.
За приписами пп.2.1, 2.3 договору оператор системи надає споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309, та Кодексу систем розподілу затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об'єктом споживача, який є Додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи. Споживач оплачує за розподіл (передачу) електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього договору та інші послуги оператора системи згідно з додатком 4 «Порядок розрахунків».
Відповідно до п.п. 2, 5 п.6.2 договору споживач зобов'язується забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та електроприладів; забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред'явлення ними службових посвідчень) до об'єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки). Електроустановок та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого ПРРЕЕ порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору.
За приписами п.п.7, 11 п.7.1, пп.2 п.10.1 договору оператор системи має право надавати споживачу, який є власником засобу вимірювання, обґрунтовані вимоги щодо приведення розрахункового обліку в технічний стан відповідно до вимог нормативних документів. Розподіл електричної енергії споживачу може бути обмежено або припинено оператором системи з повідомленням споживача не пізніше ніж за 5 (п'ять) робочих днів у разі невиконання обґрунтованих вимог щодо приведення розрахункового обліку до вимог щодо технічного стану, передбаченого Кодексом комерційного обліку у випадку виконання оператором системи функції адміністратора комерційного обліку ( пп.4 п.11.5 Кодексу систем розподілу).
23.06.2020 р. на об'єкті позивача було проведено технічну перевірку вимірювального комплексу засобів обліку електроенергії, про що складено акт № 000957. У пункті 4.2 акту зазначено, що завантаженість вимірювальних трансформаторів струму на момент проведення перевірки не відповідає п.1.5.17 Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), затверджених Наказом Міненерговугілля України від 21.07.2017 № 476. У п.6 акту вказано, що видано вимогу № 103715 до 23.07.2020 р.
Пунктом 4.1. акту зафіксовано, що величини струму у вторинних обмотках вимірювальних трансформаторів струму становили відповідно: фаза «А» - 0,03А, фаза «В» - 0,04А, фаза «С» - 0,05А. Так, відповідно до п.1.5.17 ПУЕ, в редакції 2011 року, чинній на час створення електроустановок (з пояснень позивача засоби комерційного обліку введені в експлуатацію в 2011 році), допускається застосовувати трансформатори струму із завищеним коефіцієнтом трансформації (за умов електродинамічної та термічної стійкості або захисту шин), якщо в разі максимального навантаження приєднання струму у вторинній обмотці трансформатора струму становитиме не менше ніж 40% номінального струму лічильника, а в разі мінімального робочого навантаження - не менше 5%. Попередні редакції ПУЕ мали аналогічні вимоги. Так, при наявному номінальному струмі лічильника 5А струм при мінімальному навантаженні повинен становити не менше 0,25А, тобто 5% від 5А. З Акту ж вбачається, що зафіксовані струми мали значення значно менші, ніж 0,25А. Крім того, на недостатню завантаженість вимірювальних трансформаторів струму вказували також дані з лічильника №36075501, зчитані за допомогою автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ), які долучені відповідачем до матеріалів справи. Так, за період з 12.05.2020р. по 25.08.2020р. струм у вторинних обмотках вимірювальних трансформаторів струму, що зафіксований лічильником №36075501, по всіх фазах постійно був нижче, ніж 0,25А і коливався в діапазоні 0 - 0,124А. Отже, при існуючих режимах споживання електричної енергії трансформатори струму із завищеним коефіцієнтом трансформації (75/5) працювали за межами номінального режиму їх роботи, що дає підстави вважати, що їх похибка поза межами нормативної, а відтак трансформатори струму не відповідали вимогам нормативно-правових актів щодо комерційного обліку електричної енергії, зокрема п.1.5.17 ПУЕ.
За даними долученого позивачем додатку №3 до договору «Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії», приєднана (дозволена) потужність складає 3200кВт, трансформатори струму з коефіцієнтом трансформації 75/5, коефіцієнт для проведення розрахунків 5250, ступінь напруги 35кВ з цілодобовим режимом роботи обладнання.
Для усунення порушення позивачу відповідачем було видано вимогу № 103715 щодо приведення розрахункового вузла обліку електричної енергії у відповідність до вимог нормативно-технічних документів з виконанням до 23.07.2020 р. наступних заходів: привести засоби обліку у відповідність до вимог п.1.5.17 ПУЕ або технічних характеристик заводу-виробника (п.5 вимоги) та привести вузол обліку електричної енергії у відповідність до проектних рішень (п.14 вимоги).
Акт технічної перевірки та вимога підписані представниками позивача і відповідача. Від позивача зазначені документи без зауважень підписав заступник директора ПрАТ «Західний торгово-промисловий дім» Зарічний М.І., який відповідно до наказу №19 від 13.03.2019 р. є відповідальним за експлуатацію високовольтної підстанції ТП-35/6, періодично проходить перевірку знань законодавства в галузі електроенергетики, у тому числі і Правил улаштування електроустановок, має V групу з електробезпеки.
Листом від 15.07.2020 р. № 176 позивач заперечив вимогу відповідача, вказавши на її безпідставність та невідповідність вимогам ПУЕ. Разом з тим, порушень, які були виявлені під час проведення технічної перевірки 23.06.2020 р. та зафіксовані актом, позивач не заперечив і не спростував.
Через невиконання вимоги № 103715 відповідач 07.08.2020 р. скерував на адресу позивача попередження про припинення електроживлення споживача з 25.08.2020, зазначивши в ньому, що на підставі розділу ХІ «Кодексу систем розподілу», затвердженого постановою НКРЕКП № 310 від 14.03.2018р. та/або п.7.5 «Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018р. та/або договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 1052400 електроживлення (розподіл електричної енергії) на електроустановки позивача буде припинено з 10.00год. 25.08.2020 р. Причина (підстава) припинення постачання (розподілу) електричної енергії - невиконання вимоги № 103715 від 23.06.2020р.».
Листом від 18.08.2020 р. №204 позивач висловив свою незгоду з попередженням відповідача, зазначивши, що таке є незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки відповідач не є адміністратором комерційного обліку, який може ініціювати припинення розподілу. Також зазначив, якщо ПрАТ «Львівболенерго» вважає, що технічний стан засобів комерційного обліку не відповідає вимогам Кодексу комерційного обліку та вимагає непланову заміну, то така повинна здійснюватися за рахунок її ініціатора.
25.08.2020 р. припинено розподіл електричної енергії позивачу через невиконання вимоги відповідача, як про це зазначалось в попередженні про припинення електроживлення споживача.
Вважаючи припинення розподілу електричної енергії безпідставним, позивач звернувся до суду з вимогою зобов'язати з ПрАТ «Львівобленерго» поновити розподіл електричної енергії на об'єкт, розташований за адресою вул.Заводська, 1, с.Ясенівці, Золочівський райлон, Львівської області. ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z6030968133073, що належить ПрАТ «Західний торгово-промисловий дім» (ідентифікаційний код 32665494), згідно умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №1052400 від 04.03.2020 р.
Висновки суду при ухваленні рішення.
Порядок постачання електричної енергії та взаємовідносини зі споживачами усіх форм власності регулюється спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 р. із змінами та доповненнями.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про ринок електричної енергії» основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема: 1) правилами ринку, які, в тому числі, визначають правила функціонування балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг; 2) правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку; 3) кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; 4) кодексом комерційного обліку; 5) правилами роздрібного ринку; 6) іншими нормативно-правовими актами.
За приписами п.16 ч.2 ст.3 Закону «Про ринок електричної енергії» функціонування ринку електричної енергії здійснюється на принципах відповідальності учасників ринку за недотримання правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов договорів, що укладаються на цьому ринку.
Відповідно до ч. 1 ст.4 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Відповідно до ч.5 ст.2 Закону України «Про ринок електричної енергії» Правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов'язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником "останньої надії".
За приписами ч.3 п.2.3.3 ПРРЕЕ розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку, цих Правил та проектних рішень.
Відповідно до ч.7 ст.2 Закону України «Про ринок електричної енергії» Кодекс комерційного обліку (в подальшому ККО) визначає, зокрема, основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов'язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об'єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії (аналогічна норма міститься і в п.1.1.1ККО).
Відповідно до п.1.1.4 ККО експлуатацію та використання справних і повірених засобів комерційного обліку електричної енергії (зокрема після проведення їх повторної параметризації, періодичної повірки, обслуговування та ремонту, а також після зміни форми власності чи власника (користувача) засобів комерційного обліку, електроустановок або об'єкта, де встановлені ці засоби комерційного обліку) не може бути заборонено або обмежено з причин їх невідповідності вимогам цього Кодексу за умови, що ці засоби комерційного обліку:
1) мають технічні характеристики, що відповідають або перевищують вимоги проектних рішень, нормативно-правових актів та нормативних документів щодо комерційного обліку електричної енергії, які були чинними на день введення їх в експлуатацію;
2) були встановлені, введені в експлуатацію та облік до дня набрання чинності цим Кодексом на електроустановках та об'єктах електроенергетики, що відповідають вимогам проектної документації на їх будівництво;
3) забезпечують можливість здійснення розрахунків між учасниками ринку відповідно до укладених договорів.
Як передбачено п.5.1.1 ККО улаштування вузлів обліку та інших засобів комерційного обліку електричної енергії необхідно здійснювати відповідно до цього Кодексу, Правил улаштування електроустановок, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21 липня 2017 року № 476 (далі - ПУЕ), Правил роздрібного ринку електричної енергії та проектних рішень.
Відповідно до 5.13.3 ККО облік з використанням вимірювальних трансформаторів має відповідати вимогам цього Кодексу та ПУЕ.
Відповідно до 5.13.5 ККО вторинні кола обліку електричної енергії мають відповідати вимогам ПУЕ. Періодичні перевірки навантаження у вторинних електричних колах трансформаторів струму і напруги, падіння напруги у вторинних колах трансформаторів напруги необхідно проводити принаймні один раз на три роки. Результати перевірки заносяться до паспорта-протоколу.
За приписами пп.3 п.3 ст.58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач електричної енергії зобов'язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
Згідно з п.1.1.1 Правил улаштування електроустановок:
Правила улаштування електроустановок встановлюють вимоги до електроустановок загального призначення змінного струму напругою до 750 кВ та постійного струму напругою до 1,5 кВ.
Ці Правила є обов'язковими для застосування під час проектування нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення або капітального ремонту електроустановок.
Нові положення Правил не є обов'язковими для застосування в діючих електроустановках, улаштованих за Правилами, чинними на час створення електроустановок.
Відповідно до п.1.5.17 ПУЕ допускається застосовувати трансформатори струму із завищеним коефіцієнтом трансформації (за умов електродинамічної та термічної стійкості або захисту шин), якщо в разі максимального навантаження приєднання струму у вторинній обмотці трансформатора струму становитиме не менше ніж 40% номінального струму лічильника, а в разі мінімального робочого навантаження - не менше 5%.
З викладеної норми вбачається, що встановлення вимог до електроустановок за цим нормативним актом - загальне правило, обов'язкове до виконання, яке не обмежується випадками обов'язкового застосування ПУЕ під час проектування нового будівництва; реконструкції; технічного переоснащення; капітального ремонту електроустановок. ПУЕ не є разовим актом, дія якого завершується встановленням електроустановок. Вимоги, що були чинні на час їх створення, лишаються незмінними і такими ж обов'язковими до виконання в процесі всього часу експлуатації електроустановок. Так, для діючих електроустановок обов'язковими для застосування є норми ПУЕ, які були чинними на час їх створення (ч.3 п.1.1.1 ПУЕ). З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що діючі електроустановки позивача, мають постійно відповідати вимогам ПУЕ, що були чинними на час їх створення (у спірному випадку це п.1.5.17 в редакції ПУЕ 2011р.).
Суд не бере до уваги доводи позивача про те, що розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю та управління споживання електричною енергією та величини потужності встановлені відповідно до вимог ККО, ПРРЕЕ та проектних рішень з моменту встановлення на об'єкті та введені в експлуатацію в 2011 році попереднім споживачем, оскільки позивач не надав суду жодних проектних рішень, яким, на його думку, відповідають засоби комерційного обліку позивача, а відповідне законодавство, як то ККО та ПРРЕЕ, станом на 2011рік ще не було прийняте.
За приписами пп.8. п.5.1.1 ПРРЕЕ оператор системи має право надавати обов'язкові до виконання вимоги щодо приведення належних споживачу розрахункових засобів вимірювання і схем їх підключення у відповідність до вимог цих Правил, Кодексу комерційного обліку та нормативно-технічних документів. Аналогічну норму містить і пп.11 п.7.1 договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
В обґрунтування заходу, викладеного у п.5 вимоги, відповідачем зазначено п.1.5.17 ПУЕ, а також норми ККО, які втратили чинність у зв'язку із внесенням змін до ККО 20.03.2020 року.
Норми ККО (пункти Х.2.8, Х.4.5 та Х.4.6), зазначені в обґрунтуваннях заходу, передбачали те, що навантаження у вторинних колах вузла обліку повинні відповідати ПУЕ; у разі невідповідності обліку вимогам ПУЕ складається відповідний акт та встановлюється строк приведення обліку у відповідність до вимог ПУЕ.
Аналогічно, норми ККО (пп.5.1.1, 5.13.3, 5.13.5), зміни до якого набули чинності з 26.03.2020 р., передбачають, що улаштування вузлів обліку та інших засобів комерційного обліку електричної енергії необхідно здійснювати відповідно до цього Кодексу, Правил улаштування електроустановок, Правил роздрібного ринку електричної енергії та проектних рішень; облік з використанням вимірювальних трансформаторів має відповідати вимогам цього Кодексу та ПУЕ; вторинні кола обліку електричної енергії мають відповідати вимогам ПУЕ.
Отже, зазначення відповідачем у вимозі пунктів ККО про те, що облік повинен відповідати вимогам п.1.5.17 ПУЕ (незважаючи на втрату чинності зазначених у вимозі пунктів ККО, за умови, що такі вимоги дублюються в новій редакції ККО під іншими пунктами) не спростовує законність та обґрунтованість вимоги в цілому. Більше того, пункти як старої, так і нової редакції ККО є лише відсильними нормами до нормативного акту, який визначає конкретну вимогу до обліку, а саме п.1.5.17 ПУЕ.
Зазначені недоліки вимоги не спростовують того факту, що завантаженість вимірювальних трансформаторів струму на момент проведення перевірки не відповідає п.1.5.17 ПУЕ, а отже і сам облік не відповідає вимогам нормативно-технічних документів.
Факт невідповідності засобів комерційного обліку нормативним документам щодо комерційного обліку електричної енергії, а саме п. 1.5.17 ПУЕ, встановлений технічною перевіркою на об'єкті позивача. Відтак, суд приходить до висновку, що вимога відповідача про приведення засобів обліку у відповідність до вимог п.1.5.17 ПУЕ є правомірною та обґрунтованою.
Відповідно до п. 11.5.2 Кодексу систем розподілу припинення розподілу електричної енергії відбувається за ініціативою адміністратора комерційного обліку (в подальшому АКО) у випадку невиконання обґрунтованих вимог щодо приведення засобів розрахункового обліку до вимог щодо технічного стану, передбачених Кодексом комерційного обліку.
Відповідно до пп.2 п.10.1 договору розподіл електричної енергії споживачу може бути обмежено або припинено оператором системи з повідомленням споживача не пізніше ніж за 5 (п'ять) робочих днів у разі невиконання обґрунтованих вимог щодо приведення розрахункового обліку до вимог щодо технічного стану, передбаченого Кодексом комерційного обліку у випадку виконання оператором системи функції адміністратора комерційного обліку.
Відповідно до п.10 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 р. №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР.
За приписами пп.1 п.2.5.4 ККО за рахунок ОСР за місцем провадження ним господарської діяльності з розподілу електричної енергії здійснюється виконання функцій, передбачених перехідними положеннями цього Кодексу.
Розділ 12.4 Кодексу комерційного обліку регулює обмін інформацією між учасниками ринку у перехідному періоді до дати запуску інформаційного обміну через Датахаб.
Відповідно до п.12.4.1 ККО АКО до 01 січня 2022 року має забезпечити функціонування центральної інформаційно-телекомунікаційної платформи Датахаб та ведення централізованого реєстру ТКО на ринку електричної енергії, адміністрування процесів зміни електропостачальника та припинення електропостачання, а також централізоване керування та інформаційний обмін даними комерційного обліку для здійснення розрахунків на ринку електричної енергії.
Відповідно до п.12.4.4 ККО до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб функції щодо ведення реєстрів ТКО, адміністрування процесів зміни електропостачальника, припинення електропостачання, а також приймання результатів вимірювання (показів лічильників) від учасників ринку та/або ППКО, обробки, формування, профілювання, валідації, агрегації та передачі даних комерційного обліку для розрахунків на ринку виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії за рахунок коштів, передбачених у тарифі на розподіл/передачу електричної енергії.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що ПрАТ «Львівобленерго», як оператором системи розподілу, що виконує функції адміністратора комерційного обліку, було правомірно припинено розподіл електричної енергії ПрАТ «Західний торгово-промисловий дім» у зв'язку з невиконанням останнім обґрунтованих вимог щодо приведення засобів розрахункового обліку до вимог технічного стану, передбаченого ККО.
Відповідно до ч.2 п.2.3.4 ПРРЕЕ відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.
Відповідно до умов договору та ККО (п.п 2.6, 2.7) позивач є стороною, приєднаною до мережі та стороною, відповідальною за точку комерційного обліку. Відповідно до п. 2.7.8 ККО сторона, відповідальна за точку комерційного обліку для кожної точки комерційного обліку в межах відповідальності зобов'язана забезпечити експлуатацію та технічний стан належних їй засобів комерційного обліку та вузлів обліку, а також безперервність процесів вимірювання та формування даних комерційного обліку. За актом розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін (що є додатком №6 до договору та міститься в матеріалах справи) спірні засоби обліку знаходяться саме в межах балансової належності та експлуатаційної відповідальності позивача. Відповідно до пп. 2 п.6.2 договору споживач зобов'язується забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та електроприладів.
За приписами пп.9 п. 5.6.1 ККО дії щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, які ініційовані замовником (споживачем або іншими учасниками ринку) або які вимагаються нормативно-правовими актами, здійснюються за рахунок замовника або сторони ініціатора, якщо інше не встановлено законом, зокрема - приведення стану існуючого обліку в точці комерційного обліку, де замовник є власником відповідних засобів комерційного обліку, у відповідність до проектних рішень та вимог цього Кодексу.
Виходячи із зазначених норм ККО та обставин справи, суд приходить до висновку, що саме зміна режиму роботи об'єкту позивача стала причиною того, що засоби комерційного обліку, які належать йому, перестали відповідати вимогам нормативно-технічних документів щодо комерційного обліку, тобто їх подальша експлуатація порушує такі норми.
Відтак, безпосередньо позивач, як власник засобів комерційного обліку, мав виступити ініціатором приведення засобів обліку у відповідність до вимог п. 1.5.17 ПУЕ, порушення якого було встановлено актом технічної перевірки, а відповідач своєю вимогою зобов'язував позивача привести засоби обліку у відповідність до вимог п.1.5.17 ПУЕ, оскільки зі сторони належного ініціатора (позивача) мала місце протиправна бездіяльність.
З огляду на викладене, суд відхиляє доводи позивача про те, що роботи по неплановій заміні, ремонту засобів вимірювання повинні відбуватись за рахунок відповідача.
Приписами п.6 ч.1 ст.58 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що споживач має право на недискримінаційний доступ до системи передачі, систем розподілу на підставі договорів з оператором системи передачі, оператором системи розподілу відповідно до вимог кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу. У даному випадку питання дискримінації у доступі до мережі розподілу по відношенню до позивача є безпідставним, оскільки відповідач не зобов'язував позивача виконувати вимоги норм, які інші споживачі - учасники ринку електричної енергії могли б не виконувати. Доказів зворотнього позивачем не надано.
Відповідно до пп.12.5 договору спори та розбіжності, що можуть виникнути під час користування електричною енергією, якщо вони не будуть узгоджені шляхом переговорів між сторонами, вирішуються в судовому порядку.
Розбіжності з технічних питань під час виконання умов цього договору регулюються органами Державної інспекції енергетичного нагляду України згідно з правилами роздрібного ринку електричної енергії, правилами улаштування електроустановок, правилами безпечної експлуатації електроустановок споживача, правилами технічної експлуатації установок споживача (п.12.6 договору).
Розбіжності щодо застосування тарифів вирішуються НКРЕКП (п.12.7 договору).
Як вбачається з умов договору, форма якого затверджена НКРЕКП (додаток №3 до ПРРЕЕ), саме до функцій органів Державної інспекції енергетичного нагляду України віднесено врегулювання розбіжностей з технічних питань, що виникають при виконанні договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. Так, в листі управління Держенергонагляду у Львівській області від 10.12.2020 р. № 8/26/718-20 з розгляду спірного питання зазначено, що облік електричної енергії з використанням вимірювальних трансформаторів має відповідати вимогам розділу 1.5 Правил улаштування електроустановок та Кодексу комерційного обліку. При існуючому режимі споживання, використання трансформаторів струму з коефіцієнтом 75/5 не відповідає вимогам пункту 1,5.17 Правил улаштування електроустановок та унеможливлює забезпечення точного і достовірного обліку електричної енергії.
Думка НКРЕКП, викладена в листах від 10.11.2020 р. № 11924/25.2/7-20 та від 18.01.2021 №465/25.1/7-21 до уваги судом не береться, оскільки спір не стосується застосування тарифів, як це передбачено умовами договору та суперечить фактичним обставинам, встановленим судом.
Оцінивши наявні у справі докази суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами підставність позову до задоволення. З огляду на вказане, суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 р. у справі «Серявін проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Розподіл судових витрат.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України, слід покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому ст. ст. 256-257 ГПК України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Повне рішення складено 12.04.2021 р.
Суддя Ю.О. Сухович