Справа № 344/302/21
Провадження № 22-ц/4808/619/21
Головуючий у 1 інстанції Мелещенко Л. В.
Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.
12 квітня 2021 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючої (суддя-доповідач) Мелінишин Г.П.
суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду в складі судді Мелещенко Л.В., ухвалене 26 лютого 2021 року в м. Івано-Франківську, повний текст якого виготовлено 02 березня 2021 року, в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей,
У січні 2021 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей.
Позов мотивовано тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, в якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 - дочка ОСОБА_4 . В даний час у провадженні Івано-Франківського міського суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до неї про розірвання шлюбу. Діти проживають разом з нею, перебувають на її повному утриманні. Відповідач участі у виховані та утриманні дітей не приймає. Посилаючись на викладені обставини, майнове становище батька просила стягнути з останнього аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі у розмірі по 3 000,00 грн на кожну дитину щомісячно з врахуванням індексації згідно закону, до досягнення дітьми повноліття.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 26 лютого 2021 року, з врахуванням виправленої згідно ухвали суду від 02 бе6резня 2021 року описки, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5 000,00 грн щомісячно, починаючи з 11 січня 2021 року до досягнення дітьми повноліття. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Також вирішено питання про судові витрати. Виконання рішення у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.
Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як батько неповнолітніх доньок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зобов'язаний їх утримувати. Відтак враховуючи стан його здоров'я, відсутність інших утриманців, розмір доходів такого тощо вважав за можливе стягнути на користь позивача аліменти в розмірі по 2 500,00 грн щомісячно на кожну дитину.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права просить рішення суду скасувати. Ухвалити нове рішення, яким стягнути з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 2 500,00 грн щомісячно, але не менше 50% встановленого прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до досягнення ними повноліття. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що він на даний час ніде не працює, отримує допомогу по безробіттю, інших доходів не має. Висновок суду про те, що він працює неофіційно, має можливість сплачувати аліменти у більшому розмірі, ніж розмір допомоги є припущенням суду. Відтак встановлений цим рішенням розмір аліментів є неспівмірним з розміром отримуваної ним допомоги по безробіттю, що ставить його в край скрутне матеріальне становище.
Позивачка своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно з частиною першою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи категорію справи, ціну позову розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Суд першої інстанції встановив, і це підтверджується матеріалами справи, що з 10 жовтня 2007 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с.6).
Також вони є батьками двох неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 7-8).
За змістом довідки № 525-09/29-21 від 09 лютого 2021 року ОСОБА_1 з 15 травня 2020 року зареєстрований як безробітний в Івано-Франківському міському центрі та отримує допомогу. Розмір такого доходу зазначено станом на 31 грудня 2020 року (а.с. 24).
У частині третій статті 51 Конституції України визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
В силу статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Обов'язок утримувати дитину лежить на батьках до досягнення нею повноліття (статті 180 СК).
За приписамистатті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За змістом статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років у такому розмірі: із 1 січня 2021 року - 2 395 грн; із 1 липня 2021 року - 2 510 грн; із 1 грудня 2021 року - 2 618 грн.
Встановивши, що неповнолітні діти сторін перебувають на утриманні матері суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
При цьому місцевий суд належно перевірив обставини, обумовлені статтею 182 СК України, взяв до уваги стан здоров'я, матеріальне становище відповідача, відсутність в нього інших утриманців та обґрунтовано визначив розмір аліментів на утримання дітей у розмірі 5 000,00 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що за наявності інформації про розмір допомоги по безробіттю суд дійшов неправильного переконання про необхідність та спроможність сплати ним аліментів у розмірі 5 000,00 грн щомісячно на двох дітей, не заслуговують на увагу. Належних, достатніх та допустимих доказів того, що такі висновки суду не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та не враховують його матеріальний стан і, отже, спроможність сплати аліменти у визначеному судом першої інстанції розмірі, відповідачем не надано.
При цьому колегія суддів також враховує, що ОСОБА_1 є фізично здоровим, працездатним, а відтак зобов'язаний вживати заходів для забезпечення утримання своїх дітей на достатньому для них рівні.
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції посилання на встановлення судом, що відповідач працює неофіційно, оскільки ці обставини не підтверджені належними доказами. Останнім такі обставини не визнавалися, також на них у позовній заяві не вказувала ОСОБА_2 .
Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржуване рішення місцевого суду змінити, виключивши з мотивувальної частини посилання на те, що відповідач працює неофіційно.
При цьому колегія суддів вважає, що така зміна мотивувальної частини судового рішення не призведе до прийняття іншого за змістом рішення суду, зокрема щодо розміру стягуваних на утримання неповнолітніх дітей сторін аліментів.
Підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, відсутні.
Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) є малозначними справами.
В силу вимог пункту другого частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.
Керуючись статтями 374, 376, 381 - 384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 26 лютого 2021 року змінити, виключити з мотивувальної частини посилання на те, що відповідач працює неофіційно.
В решті рішення Івано-Франківського міського суду від 26 лютого 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуюча Г.П. Мелінишин
Судді: О.В. Пнівчук
О.О. Томин
Повний текст постанови складено 12 квітня 2021 року