Справа № 727/3140/21
Провадження № 2/727/1200/21
12 квітня 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі: головуючого-судді: Одовічен Я.В., розглянувши заяву особи, яка може набути статусу позивача: ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
08.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову одночасно з подання до суду позовної заяви.
У поданій заяві посилався на те, що з 11.07.2008 року ним було придбано та зареєстровано право власності на транспортний засіб - Вантажний рефрижератор марки «Mersedes Benz 1823», 2003 року випуску, шасі НОМЕР_1 , колір - білий, об'ємом двигуна, д.н. НОМЕР_2 .
30.11.2019 року він передав транспортний засіб у строкове платне користування наймачу ОСОБА_2 на підставі найму (оренди) транспортного засобу від 30.11.2019 року. Автомобіль було передано у користування за актом прийому-передачі транспортного засобу 30.11.2019 року. Проте наймачем усупереч умовам договору найму до 03.08.2020 року не повернуто транспортний засіб та продовжено протиправне користування.
На даний час автомобіль йому не повернуто, натомість ОСОБА_2 щоденно протиправно використовує транспортний засіб для здійснення перевезення, що призводить до погіршення технічного стану автомобіля: зношування, пластичних деформацій, корозії. Таке незаконне користування належним йому транспортним засобом спричиняє зниження експлуатаційної надійності автомобіля.
Просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на транспортний засіб: Вантажний рефрижератор марки «Mersedes Benz 1823», 2003 року випуску, шасі НОМЕР_1 , колір - білий, об'ємом двигуна, д.н. НОМЕР_2 .
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд виходить із наступного:
Так, за змістом ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення, що повністю відповідає зазначеним вище вимогам Європейського суду.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно, що належать відповідачеві і знаходяться у нього; заборони вчиняти певні дії. Заборона відповідачеві вчиняти певні дії є видом забезпечення позову, яка спрямована проти активних учинків відповідача, що можуть ускладнити виконання рішення суду.
Згідно роз'яснень, що надані в п.4 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та реально існує загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності звязку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у звязку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши додані до заяви докази, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі відчуження відповідачем майна та вважає за необхідне забезпечити позов способом, визначеним ОСОБА_1 у поданій до суду заяві.
При цьому, суд враховує, що саме ОСОБА_1 є власником спірного транспортного засобу, а тому накладення арешту на майно не є порушенням права власника мирно володіти своїм майном.
Застосування саме такого заходу забезпечення позову належним чином запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Крім цього, даний вид забезпечення позову, на думку суду, є співмірним заявленим позовним вимогам.
Отже, застосування такого заходу забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 149- 153 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб: Вантажний рефрижератор марки «Mersedes Benz 1823», 2003 року випуску, шасі НОМЕР_1 , колір - білий, об'ємом двигуна, д.н. НОМЕР_2 .
Копію ухвали направити до Регіонального сервісного центру МВС в Чернівецькій області, Першого відділу ВДВС у м.Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - для виконання, а учасникам справи - для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Шевченківського
районного суду м. Чернівці Одовічен Я.В.