Справа №: 398/1747/21
провадження №: 3/398/692/21
Іменем України
"06" квітня 2021 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі судді Орловського В.В., розглянувши матеріали справи, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
встановив:
18.03.2021 року о 13:00 год. ОСОБА_1 , за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , вчинив насильство в сім'ї по відношенню до своєї матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході якої ображав останню грубою нецензурною лайкою, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнав частково, пояснив, що через нехтування батьками правил техніки безпеки при користуванні газом і електроприладами у нього з батьками відбулася сварка, у ході якої він не стримався і висловився нецензурною лайкою, однак фізичною розправою не погрожував, також стверджував, що на даний час примирився з батьками. Стверджує, що така подія сталася вперше.
Крім частково визнання, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підтверджується сукупністю таких доказів: протоколом про адміністративне правопорушення Серія ВАБ № 048606 від 18.03.2021 року, заявою та письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , та письмовими поясненнями свідка ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, яке полягає у вчиненні насильства в сім'ї, в ході якого він ображав свою матір грубою нецензурною лайкою.
В той же час, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 погрожував матері фізичною розправою, однак достатніх доказів цього факту суду не надано. ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення в цій частині не визнав. Достатніх доказів, які б спростовували пояснення ОСОБА_1 суду не надано. Письмові пояснення потерпілої матері ОСОБА_2 про застосування відносно неї фізичного насильства і погроз, та батька ОСОБА_1 , який у справі має статус свідка, але у поясненнях стверджує, що він також був потерпілим від домашнього насильства зі сторони сина ОСОБА_1 , не підтверджені іншими доказами у частині тверджень про застосування фізичного насилдьства і погроз фізичним насильством, тому суд приходить до висновку, що усунути розбіжності між показаннями ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_4 і свідка ОСОБА_1 за таких обставин неможливо, потерпіла і свідок у судове засідання не з'явилися, тому суд приходить до висновку про недоведеність зазначених протоколі обставин щодо застосування фізичного насильства і прогноз його застосування та, керуючись принципом презумпції невинуватості, тлумачить сумніви у доведеності цих обставин на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальність.
Також суд вважає недоведеними твердження ОСОБА_1 про те, що він помирився з батьками і ті не мають до нього претензій.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, особу порушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий та сімейний стан.
Обтяжуючі або пом'якшуючі відповідальність обставини відсутні.
Враховуючи викладене, суд вважає, що накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є достатнім для досягнення передбаченої зазначеної вище мети.
Також відповідно до ст. 40-1 КУпАП і п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» на ОСОБА_1 як на особу, на яку накладено адміністративне стягнення покладається обов'язок сплати судового збору у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 454 грн. станом на момент винесення цієї постанови.
Керуючись ч. 1 ст. 173-2, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя,
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у сумі 454 грн.
Реквізити для сплати штрафу - Назва платежу: Адміністративні штрафи та інші санкції; № рахунку: UA388999980313020106000011561; Назва одержувача коштів: отримувач коштів: ГУК у Кіров. обл./тг м. Олексан/21081100, код за ЄДРПОУ: 37918230; банк отримувача : Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету: 21081100; Призначення платежу: *; 121; код платника; ПІБ адмінштраф.
Реквізити для сплати судового збору - Назва платежу: Сплата судового збору за рішенням суду про стягнення судового збору на користь держави; № рахунку: UA908999980313111256000026001; Назва одержувача коштів: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом 3-х місяців.
Суддя Володимир Володимирович Орловський