справа № 208/1087/21
№ провадження 2/208/1111/21
Іменем України
05 квітня 2021 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка Російської Федерації, останнє місце реєстрації в Україні: АДРЕСА_2 , знята з реєстрації 25.05.2016 року вибула до Російської Федерації, мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ;
предмет спору - розірвання шлюбу, -
встановив:
16.02.2021 року до провадження Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшов зазначений позов, за яким позивач ОСОБА_1 , просить:
- розірвати шлюб, укладений між ним, ОСОБА_1 ОСОБА_2 , зареєстрований 30 грудня 1981 року, Заводським районним у м. Кам'янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 1428.
29 березня 2021 року отримавши у порядку, передбаченому частиною восьмою ст. 187 ЦПК України, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача, суддя приходить до наступного.
Так, згідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватись норм процесуального законодавства.
Частиною першою статті 6 Конвенції, яка з огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України є частиною національного законодавства, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 497 ЦПК України, підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Загальні правила підсудності судам України цивільних справ з іноземним елементом визначені у ст. 75 Закону України «Про міжнародне приватне право».
Підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження по справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави такої підсудності відпали або змінились, крім випадків, передбачених уст. 76 цього Закону.
Відповідно до ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», в якій містяться підстави для визначення підсудності справ судам України, суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, зокрема, якщо на території України відповідач має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме майно чи нерухоме майно, на яке можна покласти стягнення, або знаходиться філія або представництво юридичної особи - відповідача.
Відповідно до ч.1ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебуванням, якщо інше не встановлено законом.
Звертаючись до суду, позивачем подано позов до ОСОБА_2 , яка є громадянкою Російської Федерації.
згідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України, передбачена альтернативна підсудність, а саме позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, подружжя не має дітей, та позивачем не підтверджено інших підстав для застосування приписів ч. 2 ст. 28 ЦПК України.
Крім того, згідно до ч. 9 ст. 28 ЦПК України, передбачено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Частиною 10 ст.28 ЦПК України, передбачено, що позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
Таким чином, необхідним є підтвердження належними та допустимими доказами обставини які б надали право на відкриття провадження у справі за альтернативною підсудністю, які на час вирішення питання про відкриття провадження у справі позивачем до позову не долучені
В той же час, у відповідності до ст. 29 ЦПК України, підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.
За відомостями Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам'янської міської ради про реєстрацію міста проживання особи, відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які надійшли 29.03.2021 року на запит суду, встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знята з реєстрації 25.05.2016 року за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно копії паспорту № 71.16.248461, виданого 25 жовтня 2016 року Відділом УФМС Росії по Тюменській області в Ленінському АО м. Тюмені, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянкою Російської Федерації, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .
З огляду на викладене, відсутні підстави для розгляду даного спору Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, оскільки відсутні відомості про місце реєстрації (місце проживання) відповідача ОСОБА_2 , громадянки Російської Федерації на території України, тому зазначену справу слід передати до Верховного суду з метою визначення підсудності, як це передбачено ст. 29 Цивільного процесуального кодексу України.
Постановляючи дану ухвалу, суд приймає до уваги висновки Верховного Суду викладені у постанові № 174/298/18 від 04 травня 2020 року в аналогічній справі.
Відтак, з врахуванням наведеного суд приходить висновку про необхідність передання зазначеної справи до Верховного суду з метою визначення підсудності.
Керуючись ст. ст. 29, 260-261 ЦПК України, -
ухвалив:
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передати відповідно до вимог ч. 1 ст. 29 ЦПК України до Верховного Суду для визначення її підсудності.
Згідно до ст.353 ЦПК України, ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua .
Суддя Івченко Т. П.