Справа № 369/12340/19
Провадження № 2/369/463/21
09.04.2021 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі
головуючої судді Ковальчук Л.М.,
при секретарі Новіцькій М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, мотивуючи свої вимоги тим, що 31.08.2016 року між ОСОБА_3 та відповідачем було укладено договір позики, відповідно до умов якого відповідач отримала від ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 4 400 доларів США, які відповідач зобов'язалася повернути до 31.11.2016 року, зі сплатою 10% від суми позики щомісячно. Вказані обставини підтверджується розпискою від 31.08.2016 року, складеною та підписаною особисто відповідачем.
13.09.2018 року між ОСОБА_3 та позивачем укладено договір про відступлення права вимоги у вищевказаному зобов'язанні. Позивач звернувся до відповідача з листом, в якому повідомив про факт переходу прав у зобов'язанні до нового кредитора.
Оскільки на час звернення з позовом до суду борг не оплачений, то позивач звернувся до суду з позовом та просив стягнути з відповідача на свою користь 4400 доларів США та 10% щомісячних від основної суми боргу в розмірі 14520 доларів США з перерахунком вказаних сум, що підлягають сплаті (стягненню) у національну валюту (грн.) за офіційним курсом НБ України на день платежу (стягнення).
У судове засідання позивач та представник позивача не з'явилися, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримали та просили задовольнити, не заперечували проти ухвалення заочного рішення.
У судове засідання відповідач не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив.
Оскільки відповідач належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі, а позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, тому суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
У зв'язку з неявкою сторін у судове засідання в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, з'ясувавши дійсні обставини та дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 31.08.2016 року між ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір позики, що підтверджується розпискою, складеною та підписаною відповідачем, згідно умов якого відповідачка отримала в борг від ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 4400 доларів США, та зобов'язалася повернути вказані грошові кошти до 31.11.2016 року. Також відповідачка зобов'язалася виплачувати 10% щомісячно.
13.09.2018 року між ОСОБА_3 та позивачем укладено договір про відступлення права вимоги, згідно якого ОСОБА_3 передає позивачу своє право вимоги грошового боргу до ОСОБА_2 , який виник за договором позики від 31.08.2016 року.
13.09.2018 року між ОСОБА_3 та позивачем укладено акт приймання-передачі документів, а саме розписку від 31.08.2016 року.
Позивач засобами Укрпошта надсилав відповідачу повідомлення від 30.07.2018 року боржника про заміну кредитора у зобов'язанні з доданими документами.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Доказів повернення грошових коштів в розмірі 4400 доларів США позивачу відповідачем не надано, а тому з відповідача підлягає стягненню сума основного боргу в розмірі 4400 доларів США.
В договорі позики вказано про зобов'язання відповідача оплатити 10% щомісячно.
Судом проведено розрахунок розміру процентів згідно договору позики за формулою: сума заборгованості (4400 доларів США) х 10% / 100 х кількість місяців прострочення (33 місяці), що становить 14 520 доларів США, а тому з відповідача підлягає стягненню сума процентів за договором позики в розмірі 14 520 доларів США.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у загальному розмірі 18 920 доларів США.
Керуючись ст.ст. 512, 513, 514, 1046, 1047, 1048, 1049 Цивільного кодексу України, ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268, 281, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 31.08.2016 року у загальному розмірі 18 920 доларів США.
Інформація про позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 .
Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.М. Ковальчук