справа № 462/1180/21
09 квітня 2021 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження №12021141060000018 від 18 лютого 2021 року про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Бібрка Перемишлянського району Львівської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 27.05.2020 року Залізничним районним судом м.Львова за ч.2 ст.15 - ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн., штраф сплачено повністю
у вчиненні кримінального правопорушеня, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.2 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 , будучи засудженим 27 травня 2020 року Залізничним районним судом м.Львова за ч.2 ст.15 - ч.1 ст.185 КК України до штафу у розмірі 850 грн., на шлях виправлення не став та повторно вчинив корисливе кримінальне правопорушення за наступних обставин. Так, ОСОБА_4 , близько 13.12 год. 17 лютого 2021 року, перебуваючи у приміщенні магазину «House», що знаходиться у ТРЦ «Victoria Gardens» по вул.Кульпарківській, 226-А у м.Львові, де здійснює свою діяльність ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП», маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, взяв з вітрини-стійки чоловічі штани YO879-99Х вартістю 707 гривень 50 копійок без ПДВ, які, занісши у роздягальню вищевказаного магазину та знявши магніт-кліпсу, надів на себе, а поверх одягнув свої штани. Вийшовши з роздягальні, ОСОБА_4 , пройшовши касовий контроль, попрямував у сторону виходу із магазину, однак довести свій злочинний умисел до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, так як не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки був викритий у вчиненому працівником магазину «House».
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15- ч.2 ст.185 КК України, при вищезазначених обставинах визнав в повному обсязі. У вчиненому щиро розкаюється та просить суворо не карати.
Представник потерпілого у судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву, у якій просить проводити розгляд кримінального провадження за його відсутності, зазначивши, що матеріальних претензій потерпілий до обвинуваченого не має і при призначенні покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів у справі щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що сторони правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає; останнім судом було роз'яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За викладених вище обставин суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, приходить до висновку про доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.2 ст. 185 КК України, за обставин, встановлених судом.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч.3 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України, оскільки він вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.
При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного.
При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відноситься до нетяжких кримінальних правопорушень, розмір матеріальної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, яка усунена внаслідок повернення майна, особу обвинуваченого, який раніше судимий за злочини проти власності, на обліках в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючи викладені дані про особу винного, конкретні обставини справи, розмір матеріальної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, яка усунена внаслідок повернення майна, обставини, що пом'якшують покарання, критичне ставлення обвинуваченого до вчиненого ним діяння та його щире каяття, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді обмеження волі у мінімальних межах санкції ч.2 ст.185 КК України за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України.
Разом з тим, враховуючи конкретні обставини справи, викладені дані про особу винного, наявність обставин, що пом'якшують покарання, критичне ставлення обвинуваченого до вчиненого ним діяння, його щире каяття та позицію прокурора і представника потерпілого щодо призначення покарання, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та вважає за необхідне застосувати до нього ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, що на переконання суду буде справедливим та співмірним із тяжкістю вчиненого кримінального правопорушення та особою винного.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Питання щодо речових доказів у кримінальному проваджені суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
На підставі викладеного та керуючсь ст.ст. 373, 374 КПК України, суд-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням протягом іспитового строку тривалістю один рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази по справі: : DVD-диски із камер відеоспостереження - залишити при матеріалах кримінального провадження; чоловічі штани YO879-99Х - повернути ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП».
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 349 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: