Справа № 369/1991/21
Провадження №1-кс/369/473/21
06.04.2021 року м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши матеріали скарги адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах: ОСОБА_5 про скасування повідомлення про підозру від 29 березня 2017 року, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 22 травня 2017 року та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 26 вересня 2027 року у рамках кримінального провадження №12016110200002429 від 30.06. 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, -
До Києво-Святошинського районного суду Київської області звернувся 15.02.2021 адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах: ОСОБА_5 , зі скаргою, поданою в порядку статті 303 КПК України, у межах кримінального провадження №12016110200002429, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.06.2016, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.191 КК України, на повідомлення про підозру від 29.03.2017 року.
Обгрунтовуючи подану скаргу, захисник зазначив про необгрунтованість підозри ОСОБА_5 від 29.03.2017, посилаючись на те, що 31.12.2020 року між мною та ОСОБА_6 укладено договір про надання правової допомоги в інтересах ОСОБА_5 у кримінальному проваджені № 12016110200002429 від 30.06.2016 року.
Вивченням наданих стороні захисту в формі адвокатського досьє матеріалів кримінального провадження встановлено, що у СВ Бучанського РУП ГУ НП в Київській області (колишнє СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП у Київській області) знаходиться кримінальне провадження № 12016110200002420 від 30.06.2016 року, розпочате за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.
29.03.2017 року, т.в.о. начальника відділення СВ Києво-Святошинського ВП ГУ Національної поліції в Київській області за погодженням з прокурором Києво- Святошинської місцевої прокуратури Київської області було складено документ - «повідомлення про підозру» ОСОБА_5 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, яке їй не вручалось.
22.05.2017 року ОСОБА_5 нібито було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.190 КК України, яке також їй не вручалось.
26.09.2017 року ОСОБА_5 також нібито було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.190 КК України, яке також їй не вручалось.
Постановою від 02.10.2017 року старшим слідчим СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_5 оголошено в розшук.
Згідно матеріалів кримінального провадження повідомлення про підозру від 29.03.2017 року та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 22.05.2017 року надіслано поштою на невірну та неіснуючу адресу ( АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (квартири не існує), зміна раніше повідомленої підозри від 26.09.2017 року направлено за допомогою сервісу «НОВА ПОШТА» також на неіснуючу адресу, вказані повідомлення ОСОБА_5 не вручені, в матеріалах провадження відсутнє підтвердженням, що ця особа отримала повідомлення, а також підтвердженням роз'яснення права та обов'язків, які має підозрюваний згідно норм чинного КПК України.
Аналогічний висновок про те, що ОСОБА_5 не набула статусу підозрюваної міститься в ухвалі Києво-Святошинського районного суду від 18.09.2017 року, якою скасовано постанову про зупинення кримінального провадження № 12016110200002420 від 5 0.06.2016 року (справа № 369/9045/17, провадження № 1-кс/369/2570/17).
Однак, неналежне вручення особі повідомлення про підозру, що є наслідком не набуття статусу підозрюваного, є вагомим аргументом для винесення судом ухвал про відмову слідчим у задоволенні вищезазначених клопотань та скасування повідомлення про підозру.
За таких обставин, ОСОБА_5 не набула процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 12016110200002429 від 30.06.2016 року.
На підставі вищевикладеного заявник просив суд задовольнити дану скаргу на повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 29.03.2017 року, за ч. 1 ст. 190 КК України на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 22.05.2017 року, за ч. 3 ст. 190 КК України; на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 26.09.2017 року, за ч. 3 ст. 190 КК України.
Скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 29.03.2017 року, за ч. 1 ст. 190 КК України, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 22.05.2017 року, за ч. 3 ст. 190 КК України, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 26.09.2017 року, за ч. 3 ст. 190 КК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 проти вимог скарги заперечував, просив відмовити у її задоволенні.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 підтримав вимоги скарги, просив її задовольнити.
Дослідивши матеріали скарги, заслухавши учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Так, повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Таке рішення може бути оскаржено підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу одного місяця з дня повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного закону.
Отже підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.
Так, відповідно до положень ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
Згідно із ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст.278 КПК України). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст.279 КПК України).
У тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.
Частиною 1 ст. 278 КПК України передбачено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст. 279 КПК України).
22.05.2017 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
26.09.2017 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Таким чином, на момент розгляду скарги ОСОБА_5 підозра від 29.03.17 була змінена та ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Отже, предмет оскарження - повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 190 КК України від 29.03.2017 у кримінальному провадженні №12016110200002429 від 30.06.2016 року, на момент розгляду скарги відсутній, а тому правових підстав для задоволення скарги про скасування повідомлення про підозру від 29.03.2017 року немає.
Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ст. 303 ч. 1 п. 10 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
Згідно з положеннями ст. 89 КПК України, визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України"), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
Свої доводи обґрунтовує тим, що викладені в повідомленні про підозру відомості не підтверджуються належними, допустимими та достовірними доказами, а також порушені вимоги ст. 278 КПК України, щодо вручення повідомлення про підозру.
Як встановлено при розгляді скарги, за своїм змістом повідомлення про підозру ОСОБА_5 відповідає вимогам ст. 277 КПК України, а також не знайшли підтвердження доводи заявника, щодо порушення слідчим ст. 278 КПК України.
У зв'язку із вищевикладеним слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги.
Керуючись статтями 2, 7, 276-278, 303, 304, 309, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах: ОСОБА_5 про скасування повідомлення про підозру від 29 березня 2017 року, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 22 травня 2017 року та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 26 вересня 2027 року у рамках кримінального провадження №12016110200002429 від 30.06. 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складено 09.04. 2021 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1