Дата документу 06.04.2021
Справа № 334/995/21
Провадження № 3/334/653/21
06 квітня 2020 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Бредіхін Ю.Ю., розглянувши матеріали у справі про адміністративне правопорушення, які надійшли із Запорізького районного суду Запорізької області, про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
12.02.2021 року до Ленінського районного суду м. Запоріжжя, на підставі постанови судді Запорізького районного суду Запорізької області від 14.01.2021 року про направлення справи за підсудністю, надійшов матеріал адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КупАП).
У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ№101315 від 08.01.2021 року, складеного поліцейським СРПП №1 відділу №6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області Половніковим Максимом Миколайовичем, 08 січня 2021 року о 23:00 год. у м. Запоріжжі на вул. Істоміна, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «VOLVO 440», державний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: характерний запах алкоголю з ротової порожнини. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився у присутності двох свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
ОСОБА_1 та його представник Глушко А.М. у судовому засіданні заперечили щодо обставин, викладених у вказаному вище протоколі, провину не визнали. Стосовно фактичних обставин справи вказали про таке.
Він дійсно знаходився у вказаний в протоколі час в автомобілі на вул. Істоміна. Разом із знайомими придбав безалкогольне пиво, після спілкування з ними, сів за кермо та від'їхав на 20 метрів, після чого побачив патрульний автомобіль та був зупинений. За твердженням ОСОБА_4 , він не вживає алкогольні напої за станом здоров'я, про що надав суду медичні документи. Пройти медичний огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу алкотестера «Драгер» ОСОБА_1 відмовився, пославшись на епідеміологічні обмеження в результаті розповсюдження «COVID-19», та запропонував поїхати разом із поліцейськими до медичного закладу для проходження медичного огляду. Проте, поліцейські відмовили йому у виконанні цього прохання, зафіксувавши його пояснення по суті пред'явленого обвинувачення на особистий пристрій мобільного зв'язку та склали протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП про відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, після чого надали ОСОБА_1 можливість безперешкодно поїхати додому за кермом власного автомобіля.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Відповідно до положень ст. 252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Дослідивши і оцінивши докази в їх сукупності та у відповідності до 245, 252 КУпАП суддя встановив.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, при перегляді відеозапису, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення працівниками Національної поліції, судом встановлено, що на долученому в якості доказу CD-диску відеозапис відсутній, а наявний лише аудіозапис розмови поліцейського та порушника, на якому чітко чутно аргументованість відмови ОСОБА_1 про проходження медичного огляду на місці зупинки та вимога про направлення на проведення медичного огляду в медичному закладі.
Проте, поліцейські проігнорували вищевказане прохання особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Однак, вказаний аудіозапис у повній мірі спростовує відмітку про відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду в Направленні на медичний огляд від 08.01.2021 року, складеного поліцейським СРПП №1 відділу №6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області Половніковим М.М.
Вказані обставини викликають сумніви в дотриманні процедури огляду водія на стан сп'яніння, передбаченої чинним законодавством.
Крім того, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , підтвердив зазначені ОСОБА_1 пояснення про те, що ОСОБА_1 дійсно наполягав на проведенні медичного огляду в медичній установі посилаючись на карантинні обмеження та розповсюдження вірусу «COVID-19», однак, інспектор поліції зафіксував цей факт на мобільний телефон на проігнорував цю вимогу. Більше того, замість того, щоб відсторонити порушника від керування автомобілем у зв'язку із алкогольним сп'янінням, йому було надано можливість безперешкодно сісти за кермо та їхати додому.
Огляд особи на стан сп'яніння повинен проводитися співробітниками поліції у певній послідовності, що встановлена законодавством, а саме починатися з відсторонення водія, щодо якого є підстави вважати, що він знаходиться в стані сп'яніння, після, запропонування проходження огляду на місці зупинки і, тільки в разі відмови особи від освідчення на місці або незгоди з результатами такого огляду, направлення правопорушника в заклад охорони здоров'я, при цьому в разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Сукупність зазначених дій уповноважених посадових осіб, з метою отримання об'єктивних результатів огляду на стан сп'яніння та забезпечення прав оглянутого під час нього, повинна бути здійсненна в обмежений строк, зокрема протягом двох годин з моменту виявлення у водія ознак сп'яніння.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що працівниками Національної поліції не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження медичного огляду, та навпаки, ці обставини спростовуються поясненнями свідка та аудіозаписом, наданим до протоколу самим поліцейським.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Карелін проти Росії» (20 вересня 2016 року) зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч.2 ст. ст.251 КУпАП).
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні не знайшло підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За таких обставин суд вважає, що справу відносно ОСОБА_1 слід закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, керуючись п.1 ст.247 КУпАП, -
постановив:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в Запорізький апеляційний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя: Бредіхін Ю. Ю.