Справа № 357/3250/21
1-кп/357/1005/21
07.04.2021 в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора Білоцерківської окружної прокуратури - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченої - ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Біла Церква кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021116030000091 від 16.02.2021, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Сухоліси, Білоцерківського р-н., Київської обл., громадянки України, не заміжньої, із повною середньою освітою, непрацюючої, маючої на утриманні малолітню дитину, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , раніше не судимої,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, з укладеною 07.04.2021 року між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 за участі захисника ОСОБА_4 угодою про визнання винуватості,-
І. Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , точного часу не встановлено, перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_6 , що за адресою: АДРЕСА_2 , побачила в одній із кімнат вказаного будинку пральну машину в середині якої знаходився гаманець з грошовими коштами в сумі 2000 гривень належних ОСОБА_6 . В цей час у ОСОБА_5 виник протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення вказаних грошових коштів. ОСОБА_5 реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на незаконне збагачення за рахунок чужого майна та переслідуючи корисливий мотив, діючи умисно, таємно від оточуючих, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, вчинила крадіжку частини грошових коштів в сумі 500 гривень належних ОСОБА_6 .
Після цього, 06 лютого 2021 року точного часу не встановлено ОСОБА_5 , повернулась до місця проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , з метою продовження реалізації свого умислу спрямованого на незаконне заволодіння грошових коштів, належних ОСОБА_6 та скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, вчинила крадіжку грошових коштів в сумі 500 гривень.
В подальшому 09 лютого 2021 року точного часу досудовим розслідуванням не встановлено ОСОБА_5 , знову повернулась до місця проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , для доведення свого злочинного умислу до кінця та скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, вчинила крадіжку грошових коштів в сумі 1000 гривень.
Після цього, ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального проступку зникла та викраденими грошовими коштами розпорядилась на власний розсуд, чим спричинила ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 2000 грн.
Таким чином, суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_5 за ч.1 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна.
ІІ. Відомості про укладення угоди сторонами кримінального провадження та позиції сторін щодо можливості її затвердження.
07.04.2021 року між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 за участі захисника ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 беззастережно визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України, щиро розкаялася, та зазначила, що вона розуміє надані їй законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, яке до неї буде застосоване в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні угоди.
Захисник обвинуваченої просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити покарання, визначене в угоді, підтримавши позицію обвинуваченої.
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, подала до суду через прокурора заяву про проведення розгляду кримінального провадження у її відсутність, так як ОСОБА_5 компенсувала завдану шкоду в повному обсязі, а тому претензій матеріального чи морального характеру до підозрюваної у неї не має, а також заяву про надання згоди прокурору на укладання угоди про визнання винуватості у вказаному кримінальному провадженні.
ІІІ. Мотиви суду щодо затвердження угоди про визнання винуватості та призначення покарання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Частинами 1, 2 ст. 474 КПК України передбачено, що якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.
Згідно ч. 4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Відповідно до п.1 ч.7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє у затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону.
У зв'язку з наведеним, суд має підстави розглянути дане провадження відповідно до положень ст. 473 КПК України.
Так, згідно умов угоди про визнання винуватості обвинувачена зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі пред'явленого обвинувачення у судовому провадженні.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди, ОСОБА_5 призначається покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 100 годин громадських робіт.
Суд, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, приходить до висновку, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винною, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 ч.4 п.1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч.2 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд у відповідності до ст. ст. 65 - 67 КК враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачена вчинила умисне кримінальне правопорушення проти власності, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується посередньо, не заміжня, має на утримані малолітнього сина, раніше не судима, згідно медичної довідки обвинувачена на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, з матеріалів кримінального провадження також вбачається, що обвинувачена не належить до осіб з інвалідністю.
До обставин, які відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченої, суд відносить щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставиною, яка відповідно до п.6 ч.1 ст. 67 КК України обтяжують покарання, суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Оскільки умови угоди про визнання винуватості, її форма та зміст відповідають вимогам КПК України та КК України, дії обвинуваченої вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, яке згідно з положеннями ст. 12 КК України, відноситься до категорії кримінального проступку, враховуючи данні про особу винного, її відношення до вчиненого, наявність офіційного місця проживання, посередньої характеристики з місця проживання, те, що на обліку у лікаря психіатра не перебуває, наявність малолітнього утриманця, приймаючи до уваги наявність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, відсутність обмежень визначених ч.3 ст.56 КК України, відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена у даному провадженні, а оскільки інкримінованим ОСОБА_5 злочином шкоду завдано лише правам потерпілої, яка надала згоду прокурору на укладання угоди про визнання винуватості, так як їй в повному обсязі відшкодовано завдані збитки, суд приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди, і призначення ОСОБА_5 узгодженої сторонами міри покарання у виді громадських робіт в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки суд дійшов висновку, що призначення такого покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, таке покарання повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченої, які створять у неї готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
IV. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Судом встановлено, що у цьому кримінальному провадженні відносно обвинуваченої заходи забезпечення кримінального провадження, запобіжні заходи не обиралися, речові докази та документально підтверджені процесуальні витрати відсутні, цивільний позов не заявлявся.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.314, 374-376, 469, 472-475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду від 07 квітня 2021 року по кримінальному провадженні №12021116030000091 від 16.02.2021 про визнання винуватості, укладену між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 за участі захисника ОСОБА_4 .
Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 100 (сто) годин громадських робіт.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку:
- обвинуваченим, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1