№ 143/1524/20
Іменем України
09.04.2021р. м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Погребище, Вінницької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020270000184 від 08.12.2020 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Андрушівка, Погребищенського району, Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з загальною середньою освітою, неодруженого, згідно ст. 89 КК України вважається таким, що немає судимості, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України,-
Встановив:
З жовтня місяця 2020 року громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 , тимчасово проживав в житловому будинку свого знайомого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
За час проживання ОСОБА_5 у вказаному житловому будинку останній неодноразово приносив із собою подрібнені рослини коноплі та просив у ОСОБА_4 дозволу на їх вживання шляхом куріння у його помешканні. На прохання ОСОБА_5 ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, не вживав ніяких заходів для припинення незаконних дій ОСОБА_5 , а натомість добровільно, безоплатно, періодично, надавав йому приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів. При цьому він надавав останньому пусті пластикові пляшки для виготовлення саморобного пристрою для куріння наркотичних засобів, тим самим утримуючи місце для незаконного вживання наркотичних засобів та створював безпечні умови для їх вживання.
08.12.2020 року о 08 год. 55 хв. працівниками Погребищенського відділення поліції Калинівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на підставі ухвали слідчого судді Погребищенського районного суду Вінницької області №143/1398/20 від 26.11.2020 року було проведено обшук в житловому будинку, що розташований по АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого на дерев'яному стелажі у кухні виявлено та вилучено саморобний пристрій для вживання наркотичного засобу шляхом куріння, який складається із двох деформованих полімерних пляшок на внутрішніх стінках яких міститься нашарування речовини темно-коричневого кольору. Згідно висновку експерта № СЕ-19/102-20/17244-МРВ від 10.12.2020 року в нашаруванні речовини темно - коричневого кольору, яке знаходилося на поверхнях фрагментів полімерних пляшок, міститься особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - екстракт канабісу, загальною масою 0,065 г у перерахунку на суху речовину.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини його скоєння, докази щодо фактичних обставин справи не оспорював. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо його не карати.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення повністю, його показання відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються, його позиція є добровільною та істинною, то суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням процесуальних рішень та документів щодо процесуальних витрат, долі речових доказів та матеріалів, що характеризують обвинуваченого. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст встановлених досудовим слідством обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає, а також судом роз'яснено, що в такому випадку він буде позбавлений можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд дійшов висновку, що обвинувачений надав правдиві показання щодо фактичних обставин справи, які узгоджуються з обставинами, встановленими в процесі досудового розслідування та наведеними в обвинувальному акті.
Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю.
Його дії судом кваліфікуються за ч. 1 ст. 317 КК України, як утримання місць для незаконного вживання наркотичних засобів, а також надання приміщення з цією метою.
Згідно із ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір.
Згідно із ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Як роз'яснено в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимоги Кримінально-процесуального кодексу України стосовно призначення покарання.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
При призначені покарання ОСОБА_4 суд ураховує характер та суспільну небезпечність, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особувинного, обставину, що пом'якшує покарання.
Так, суд бере до уваги, що вчинене кримінальне правопорушення згідно ст.12 КК України відносяться до нетяжких злочинів.
ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується посередньо; згідно ст. 89 КК України вважається таким, що немає судимості; має загальну середню освіту; не одружений; на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має; на обліку у лікаря-психіатра чи лікаря-нарколога не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.
Частиною 2 ст. 65 КК України визначено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими так і іншими особами.
Ураховуючи викладене, суд вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити в межах санкції ч. 1 ст. 317 КК України у виді позбавлення волі.
Разом із цим, зважаючи на незначну тяжкість кримінального правопорушення та обставини його вчинення, відсутність матеріальної шкоди чи тяжких невідворотних суспільно значимих наслідків, особу винного, суд на підставі ч.1 ст.75 КК України дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання та звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням зі встановленням йому іспитового строку.
Призначення зазначеного покарання зі звільненням обвинуваченого від його відбування з випробуванням, на переконання суду, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
При цьому суд, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставину, що пом'якшує покарання, вважає, що на обвинуваченого слід покласти обов'язки, передбачені пунктами 1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Матеріальна шкода у даному кримінальному провадженні не заподіювалася.
Процесуальні витрати на залучення експерта, пов'язані із проведенням судової експертизи матеріалів, речовин та виробів, що становлять 1 307 грн. 60 коп., відповідно до ч. 2 ст. 124, ч.1 ст.126 КПК України підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.
Речові докази по кримінальному провадженні, а саме саморобний пристрій для вживання наркотичних засобів шляхом куріння, виготовлений із фрагментів полімерних пляшок, який поміщений до спеціального пакету «МВС Україна Експерта служба» №5281734, переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Погребищенського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області, на підставі п.3 ч.9 ст.100 КПК України підлягають знищенню.
Підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили чи інших заходів забезпечення кримінального провадження стосовно обвинуваченого суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 349, 368, 369, 370, 371, 374, 376 КПК України суд, -
Ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Початок іспитового строку ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку.
На підставі пунктів 1, 2 ч.1, пункту 2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази по справі: саморобний пристрій для вживання наркотичних засобів шляхом куріння, виготовлений із фрагментів полімерних пляшок, який поміщений до спеціального пакету «МВС Україна Експерта служба» №5281734, переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Погребищенського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області - знищити.
Процесуальні витрати, пов'язані із проведенням судової експертизи матеріалів, речовин та виробів від 10.12.2020 року № СЕ-19/102-20/17244-МРВ, в сумі 1 307 (одна тисяча триста сім) грн. 60 коп.стягнути із обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Погребищенський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя