Справа № 752/13418/20
Провадження № 2-р/163/1/21
08 квітня 2021 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Чишія С.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду у місті Любомль Волинської області заяву в.о. начальника Любомльського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про роз'яснення резолютивної частини судового рішення,
В провадженні суду перебувало клопотання ОСОБА_1 про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України ухвали суду Ленінського району міста Бреста Республіки Білорусь про судовий наказ від 25 листопада 2016 року в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Ухвалою суду від 08 лютого 2021 року клопотання ОСОБА_1 задоволено.
Надано дозвіл на примусове виконання на території України ухвали суду Ленінського району міста Бреста Республіки Білорусь про судовий наказ від 25 листопада 2016 року про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 50 відсотків всіх видів заробітку та (або) іншого доходу щомісячно, але не менше 100% бюджету прожиткового мінімуму в середньому на душу населення, починаючи з 17 квітня 2020 року і до повноліття дітей.
25 лютого 2021 року на підставі цієї ухвали судом видано виконавчий лист та на виконання вимог ст.470 ЦПК України рішення звернуто до виконання.
30 березня 2021 року в.о. начальника Любомльського РВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) звернуся в суд із заявою в порядку ч.1 ст.31 Закону України "Про виконавче провадження", у якій просив надати роз'яснення резолютивної частини вказаного рішення, а саме його вказівки "… але не менше 100% бюджету прожиткового мінімуму в середньому на душу населення" та здійснення за нею стягнення аліментів на трьох дітей за законами України.
Суд у відповідності до ч.3 ст.271 ЦПК України розглянув заяву без виклику учасників справи, оскільки необхідності у цьому зі змісту заяви не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення.
Частиною 1 статті 271 ЦПК України передбачено, що за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Зазначені норми дають підстави для висновку, що у випадку незрозумілості судового рішення воно може бути роз'яснено виключно тим судом, який його ухвалив, тобто прийняв судове рішення по суті заявлених вимог (спору).
У цьому випадку на розгляді суду перебувало клопотання про надання дозволу на примусове виконання в Україні рішення іноземного суду.
У такій категорії справ судове рішення по суті заявлених вимог постановляється іноземним судом, а суд України лише вирішує питання надання або ненадання дозволу на примусове виконання цього рішення на території України.
У частині 6 статті 467 ЦПК України визначено, що розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання.
Підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду визначені у статті 468 ЦПК України.
Отже, встановивши відсутність підстав для відмови у задоволенні клопотання, суд України постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в тому вигляді, у якому воно постановлене цим судом. Тобто будь-які зміни стосовно змісту судового рішення іноземного суду (вирішення вимог) суд України не вносить.
Таким чином, судове рішення про стягнення аліментів на утримання дітей у даній справі не може бути роз'яснене Любомльським районним судом, оскільки цим судом воно по своїй суті не ухвалювалось, а роз'яснення порядку його виконання не є компетенцією суду.
У зв'язку із цим у суду відсутні підстави для надання роз'яснень постановленої в порядку ст.467 ЦПК України ухвали.
Керуючись ст.ст.260, 271 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви в.о. начальника Любомльського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про роз'яснення резолютивної частини ухвали суду від 08 лютого 2021 року у справі за клопотанням ОСОБА_1 про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України ухвали суду Ленінського району міста Бреста Республіки Білорусь про судовий наказ від 25 листопада 2016 року в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей відмовити.
На ухвалу протягом 15 днів з дня її проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.
Головуючий: суддя С.С.Чишій